Справа № 491/928/24
20 листопада 2024 року м. Ананьїв
в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Голубович А.М.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 18 жовтня 1995 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце проживання зареєстровано за адресою: с. Гандрабури, Подільський район, Одеська область; пенсіонер, відповідно до витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 24 жовтня 2024 о 21 годині 10 хвилині водій, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки ВАЗ-21063 (державний номерний знак НОМЕР_3 ) в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі та підтверджується висновком медичного закладу № 40 від 24 жовтня 2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9«а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
За вказаним фактом працівником поліції 24 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 158199 за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав повністю. Водночас зазначив, що сів за кермо транспортного засобу, оскільки погано себе почував та необхідно було купити ліки в аптеці. На запитання головуючого судді чому особа не викликала швидку карету або не скористалася допомогою друзів, сусідів, ОСОБА_1 повідомив, що хотів сам це зробити.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно Закону України «Про дорожній рух» водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 Правил передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Пунктом 2.9«а» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП закон пов'язує виключно з керуванням такою особою транспортним засобом, що має бути доведеним. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі Порядок), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (надалі Інструкція № 1395).
Так, відповідно до п.п. 2 та 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.п. 3 та 4 Порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 та, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 158199 від 24 жовтня 2024 року, з якого вбачається, що 24 жовтня 2024 о 21 годині 10 хвилині водій, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки ВАЗ-21063 (державний номерний знак НОМЕР_3 ) в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі та підтверджується висновком медичного закладу № 40 від 24 жовтня 2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9«а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП (а.с.4). Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписаний. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявлено та на відеозаписі не зафіксовано;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 40 від 24 жовтня 2024 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння, 1,34‰ (а.с.7);
- відеозаписами із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора, що додані на компакт-диску DVD-Rдо протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №158199 від 24 жовтня 2024 року (а.с.11). З відеозапису вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 , оскільки у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора або у медичному закладі. На пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 проходити огляд на місці зупинки відмовився та забажав пройти огляд у медичному закладі. Перегляд відеозапису показав, що огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі був проведений з дотриманням вимог законодавства.
Перевіривши відеозаписи адміністративного правопорушення, суд вважає, що вони надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отримані у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому відеозаписи є належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.
Факт здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом та наявності в нього ознак алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом 24 жовтня 2024 о 21 годині 10 хвилині, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора, які є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Отже наведені докази в сукупності підтверджують, що в діях ОСОБА_1 , яким порушено вимоги п. 2.9«а» Правил дорожнього руху, є склад адміністративного правопорушення.
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та в передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
Водночас суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень ст.ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки згідно витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу, протягом року його не було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП (а.с.3).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія що підтверджує його право на керування транспортними засобами категорії В, С, D (а.с.5).
За наведених обставин, суд вважає до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так і іншими особами.
Відповідно до ст. 401 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного вбачається, що у 2024 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 гривень х 0,2 = 605 гривень 60 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 401, 130, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Визнати громадянина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 18 жовтня 1995 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце проживання зареєстровано за адресою: с. Гандрабури, Подільський район, Одеська область, винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA148999980313050106000015634; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526.
Роз'яснити, що відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу*;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги згідно ч. 1 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення та може бути оскаржена згідно ч.2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому ч.ч.1, 3 ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення..
У відповідності до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився оголошенням резолютивної частини.
Суддя Желясков О.О.
Постанова вступила в законну силу «___» _______ 20__ року та може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців «___» _________ 20__ року.