справа № 492/1572/24
провадження № 3/492/718/24
Іменем України
19 листопада 2024 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,
прокурора Брагар Д.В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, працюючого у ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого офіцера управління, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого офіцера управління першого відділення першого взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог частини 1 статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав 19 квітня 2024 року щорічну електронну декларацію за 2021 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимоги частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Притягуваний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушень визнав.
Суд, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, вислухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважає, що притягуваний своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП, а його провина у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією № 1533/2024 від 31 жовтня 2024 року; повідомленням про обставини, що можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією № 781/398 від 19 вересня 2024 року; витягом з Єдиного державного реєстру декларацій про дату і час подання щорічної декларацій ОСОБА_1 за 2021 рік; витягами з наказів № 36 від 25 лютого 2022 року; письмовими поясненнями самого притягуваного ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.
Факт подання ОСОБА_1 щорічної декларацій за 2021 рік саме 19 квітня 2024 року, а також те, що ОСОБА_1 є особою, зобов'язаною подавати таку декларацію, учасниками судового розгляду не оспорювався.
Таким чином, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджена доказами, дослідженими судом.
Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено статтею 252 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до статті 1 вказаного Закону суб'єкти декларування - суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 65 даного Закону за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Це адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого достатньо лише встановлення факту несвоєчасного подання декларації (порушення вимоги закону). Встановлення ж суспільно-небезпечних наслідків та з'ясування форми вини не вимагається.
Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у вигляді неподання або несвоєчасного подання декларації.
Перелік поважних причин законом не встановлено, а тому поважність несвоєчасного подання декларацій у кожному окремому випадку має визначатись залежно від наданих доказів і внутрішнього переконання судді.
При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Під поважними причинами у розрізі несвоєчасного подання декларації необхідно визнавати такі обставини як: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо тощо); відсутність особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування у закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю.
Як вбачається з витягу з наказу № 36 від 25 лютого 2022 року капітана ОСОБА_1 призвано за мобілізацією в особливий період та призначено на посаду старшого офіцера управління першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
Отже, ОСОБА_1 , будучи старшого офіцера управління першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Частиною 1 статті 45 даного Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , в порушення вимог закону, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік 19 квітня 2024 року, тобто несвоєчасно без поважних причин.
При цьому, будь-яких обставин, які б об'єктивно унеможливлювали подання ОСОБА_1 вказаної декларації у передбачений Законом строк, не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суд дійшов висновку, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП є доведеною та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
При накладенні адміністративного стягнення, відносно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове становище та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
До обставин, які відповідно до статті 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд відносить щире розкаяння винного.
Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом встановлено не було.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення; особу правопорушника, вік, соціальне положення; ступінь його вини та ставлення до вчиненого; наявність пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин під час вчинення адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення ним нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення, як штраф, буде достатнім та таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Згідно з статтею 40-1 КУпАП, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 34, 35, 40-1, 172-6, 221, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 1 статті 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення; у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем її проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна; у разі примусового виконання постанови з нього стягується подвійний розмір штрафу.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/gromadyanam/rekvizit/ та https://ar.od.court.gov.ua/sud1502/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.