м. Вінниця
14 листопада 2024 р. Справа № 120/11270/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 12.12.2023 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром (у тому числі з урахуванням її індексації) з 01.07.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2021 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 та індексації, встановленої згідно з постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168 з урахуванням раніше виплачених сум.
На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішенням.
Ознайомившись з вказаною заявою, суд вказує наступне.
Встановлення судового контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачено статтею 382 КАС України.
Відповідно до частин 1, 2 згаданої норми КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Окрім того суд зазначає, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З цього приводу суд врахував висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 18.02.2021 року у справі № 813/5500/14, які обов'язкові для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Суд вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
З аналізу зазначених норм законодавства Верховний Суд у вказаному рішенні дійшов висновку, що ст. 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом.
Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку ст. 382 КАС України може слугувати наявність у суду об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться належним чином невиконаним. Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Як слідує з матеріалів письмових пояснень, зокрема долучених розрахунків, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, одна здійснивши перерахунок пенсії на виконання вимог постанов КМУ № 118 та № 168 повторно обмежив розмір пенсії позивача.
Суд наголошує, що рішенням суду у цій справі зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2021 року, з урахуванням перерахунків пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", - без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, зміст резолютивної частини вказаного рішення свідчить про те, що виплата пенсії позивачеві з урахуванням перерахунків пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"
Суд наголошує, що рішенням суду у цій справі надано оцінку протиправності дій головного управління Пенсійного фонду України щодо обмеження пенсії максимальним розміром після перерахунків пенсії на виконання постанов КМУ № 118 та № 168.
У судовому рішенні констатовано, що, зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, що передбачають обмеження пенсії максимальним розміром, орган Пенсійного фонду немає права обмежувати пенсію максимальним розміром.
Окрім того, у вказаному рішенні зазначено, що поведінка відповідача щодо виплати проіндексованої пенсії позивача з обмеженням максимального розміру порушує право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене ст. 46 Конституції України.
Відтак, у органу Пенсійного фонду відсутні дискреційні повноваження у контексті даної справи, оскільки визначення підстав та умов для обмеження пенсійних виплат максимальним розміром на власний розсуд суперечить приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Тобто, вирішуючи спір по суті, судом було зазначено, що відповідач безпідставно обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром і при здійсненні інших перерахунків на виконання вимог законодавства, зокрема з 01.03.2022 року та 01.03.2023 року. До того ж суд наголосив, що законодавством України не передбачено випадків обмеження пенсійної виплати сталим максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії на виконання рішення суду.
Відтак, суд наголошує, що формулювання резолютивної частини щодо питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром містить преюдиційний характер для правовідносин між сторонами.
Таким чином, рішення суду від 12.12.2023 року не виконано, відтак суб'єкту владних повноважень слід надати звіт про його виконання із надання до суду відповідних розрахунків пенсійного забезпечення позивача, надаючи розрахунок та підстави по перерахунках пенсії.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 30 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 12.12.2023 року у справі № 120/11270/23.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович