1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 листопада 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, працюючого на посаді водія в КП «Київмедспецтранс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 156, ч. 4 ст. 153 КК України,-
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 грудня 2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або нічного домашнього арешту.
На думку апелянта, підозра необґрунтована, оскільки органом досудового розслідування не доведено причетності ОСОБА_6 до інкримінованих йому злочинів, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Слідчим суддею не взято до уваги те, що матеріальна шкода у кримінальному провадженні відсутня, підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 липня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100030001686, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 156, ч. 4 ст. 153 КК України.
17 жовтня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 156, ч. 4 ст. 153 КК України.
18 жовтня 2024 року слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 156, ч. 4 ст. 153 КК України.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя обґрунтовано встановив, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України взяв до уваги інші дані про особу підозрюваного, майновий стан та стан його здоров'я, а саме те, що він є інвалідом 2 групи, раніше не судимий,
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім того, слідчим суддею відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначено розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів із застосуванням насильства або погрозою його застосування. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Доводи апелянта про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки, як вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку.
Посилання захисника на позитивні характеризуючі данні про особу підозрюваного, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Єдиний унікальний № 754/14782/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадженя № 11сс/824/7150/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України