1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 листопада 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кременчук Полтавської обл., з вищою освітою, незаміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої у АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 діб, тобто до 13 грудня 2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави.
Захисник вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, а слідчим суддею не прийнято до уваги можливість застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
Посилається на характеризуючі дані про особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв'язки, місце проживання та реєстрації, цивільного чоловіка, хронічні захворювання, на її утриманні перебуває двоє дітей та племінник.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти її задоволення та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 31 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023000000002002, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України.
15 жовтня 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
16 жовтня 2024 року старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрювану ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 з інкримінованим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги обґрунтовано встановив, що існують ризики ст. 177 КПК України.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи невідворотність настання покарання у разі доведення вини, вона може переховуватися від органів досудового розслідування, та суду з метою уникнення покарання.
Крім того, слідчим суддею зазначено, що спілкування між ОСОБА_6 та іншими причетними особами відбувалось за допомогою мобільних телефонів та систем обміну миттєвими повідомленнями - месенджерів, тому підозрювана володіючи повною інформацією про контакти зі спільниками та чати в месенджері «Telegram», перебуваючи на волі може знищити предмети, речі та інформацію, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Також, органом досудового розслідування доведено, що підозрювана може попередити інших невстановлених на даний час співучасників про факт викриття їх спільної злочинної діяльності, а також створити штучні докази та підбурювати осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
При цьому, ОСОБА_6 може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки не має постійного місця роботи, а отже сталого джерела доходів, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень відповідної категорії, оскільки незаконне придбання, зберігання та збут психотропних речовин приносить швидкий стабільний заробіток.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України взяв до уваги інші дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, міцність її соціальних зв'язків, яка має двох доньок, одна з яких неповнолітня, не працюючої, а також відсутність об'єктивних медичних застережень щодо неможливості перебування її під вартою.
Слідчий суддя, з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованого злочину, доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваної, дійшов обґрунтованого висновку, що на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Також, слідчим суддею з урахуванням положень, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється в особливо тяжкому злочині у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Посилання захисника на характеризуючі дані про особу підозрюваної, яка має міцні соціальні зв'язки, місце проживання та реєстрації, цивільного чоловіка, хронічні захворювання, наявність утриманців, не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Єдиний унікальний № 759/21468/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадженя № 11сс/824/7181/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України