Справа №756/12165/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6621/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Норильська, російської федерації, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, але відносно якого до Деснянського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 307 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.11.2024 року включно, без визначення розміру застави.
Термін дії ухвали визначено до 24.11.2024 року включно.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосувати інший альтернативний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме - цілодобовий домашній арешт.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню і зміні.
Вказує, що при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України). Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК.
Захисник посилається на те, що відповідно до змісту оскаржуваної ухвали суд взагалі не вдався до аналізу та викладення визнаної наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також не послався на будь-які зібрані у кримінальному провадженні докази.
Відповідно до положень частини 4 статті 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.
Таким чином, за відсутності самого факту можливості встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, слідчий суддя помилково вважав такі обставини встановленими.
Крім цього апелянт зазначає, що жодний із передбачених ст. 177 КПК України ризиків не існує, а тому немає законних підстав вважати, що підозрюваний, може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження, слідчим відділом Оболонського УП Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100050003043 від 25.09.2024 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
25.09.2024 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26.09.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
26.09.2024 року старший слідчий СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024100050003043 від 25.09.2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені день, час та місці у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини в особливо великих розмірах з метою збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 у невстановлені день, час та місці незаконно придбав та розпочав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, упаковану та розфасовану однаковим чином в 2 (два) прозорих поліетиленових пакетах та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4 метилметкатинон), упаковану та розфасовану однаковим чином в 10 (десять) прозорих поліетиленових пакета.
У подальшому, 25.09.2024 року, приблизно о 18 год. 40 хв., ОСОБА_7 , який перебував за адресою: АДРЕСА_3 , був зупинений працівниками поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений, останній повідомив, що має.
Після того, ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та під час слідчої дії у присутності понятих виявлено та в подальшому вилучено 2 (два) прозорих поліетиленових пакета з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, яку ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав у особливо великих розмірах з метою збуту.
Крім того, під час обшуку в автомобілі марки «ГАЗ» модель «2705» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності понятих було виявлено та в подальшому вилучено 10 (десять) прозорих поліетиленових пакетів з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - 4-ММС (4 метилметкатинон), яку ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав у особливо великих розмірах з метою збуту.
У ході досудового розслідування встановлено, що надані на дослідження кристалічні речовини білого кольору містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Загальна маса PVP в кристалічних речовинах складає 6,763 г., що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць, невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини в особливо великих розмірах з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
26.09.2024 року у відповідності до п. 1, 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором у відповідності до вимог ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Так, вина підозрюваного ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, а саме: рапортом про вчинене кримінальне правопорушення від 25.09.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 25.09.2024; висновком експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-24/5 5750-НЗПРАП від 26.09.2024 року; висновком експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-24/5 57625-НЗПРАП від 26.09.2024 року; протоколом обшуку від 26.09.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.09.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.09.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 25.09.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.09.2024 року; іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Слідчий зазначив, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий вказував, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обґрунтовуючи застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , слідчий посилається на необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також спробам продовження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак, може бути застосовано у виняткових випадках, та враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, є підставою вважати, що в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та у подальшому від суду.
На думку сторони обвинувачення, будь-які із визначених КПК України більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Крім того, під час досудового розслідування не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятора, у тому числі за станом здоров'я. Також слідчому, прокурору або слідчому судді не надано ґрунтовних доказів того, що ОСОБА_7 має хронічні захворювання, що можуть бути підставою для звільнення особи з-під варти.
Слідчий посилався на те, що необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, соціальні зв'язки підозрюваного, відсутність у нього сім'ї, відсутність постійного місця проживання, роботи та/або навчання, майновий стан.
В клопотанні також зазначено, що відсутні підстави вважати що на даний час інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК України.
Також, слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та експертів, оскільки підозрюваний шляхом вмовляння, погрози, підкупу та залякування може їх схиляти до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розгляду.
На думку слідчого, ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не зайнятий суспільно-корисною працею, офіційно не працевлаштований, не має постійних джерел доходу, а натомість вирішив збагачуватися, заробляти собі на життя не за рахунок чесної праці, а за рахунок збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - PVP, 4-ММС, що є протизаконним та аморальним по відношенню до суспільства у цілому.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.11.2024 року включно, без визначення розміру застави.
Термін дії ухвали визначено до 24.11.2024 року включно.
Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, доведені, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними.
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), слідчим суддею обґрунтовано зазначено про те, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки, а також можлива міра покарання за особливо тяжкий злочин.
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Також слідчим суддею враховано можливість підозрюваного залишити територію України у зв'язку із тим, що 24.02.2022 року російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, а тому на даний час для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення), слідчим суддею враховано те, що відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - це стадія кримінального провадження, яка розпочинається із повідомлення особі про підозру. Як убачається з наданих до клопотання матеріалів, щодо ОСОБА_7 перебуває на розгляді Деснянського районного суду міста Києва кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Тобто, у наведеному кримінальному провадженні було не лише повідомлення про підозру, але і спрямовано обвинувальний акт до суду щодо ОСОБА_7 . Указані обставини є достатніми аби вважати існування ризику того, що ОСОБА_7 може учинити інше, тотожнє кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано зауважив на тому, що як з матеріалів клопотання, так і з документів, долучених захисником в судовому засіданні, не вбачається у підозрюваного наявності офіційних джерел доходів.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов до правильного висновку про те, що наведеніобставини є достатніми аби вважати доведеним існування ризику того, що ОСОБА_7 може учинити інше кримінальне правопорушення.
Інші ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею не встановлено в судовому засіданні.
Зважаючи на те, що для обрання запобіжного заходу підозрюваному, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, достатнім є доведення хоча б одного із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів, зважаючи на доведеність наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, погоджується з висновком слідчого судді про наявність у справі підстав для застосування запобіжного заходу.
Характеризуючі дані підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання; є головою громадської організації; має активні соціальні зв'язки; зі слів підозрюваного має на утриманні двох неповнолітніх дітей; перебуває у цивільному шлюбі; працевлаштований, однак відсутня інформація щодо офіційного доходу, то ці дані висновків слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не спростовують.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання органу досудового розслідування, та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що зумовлює право суду не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оцінюючи можливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів зазначає, що ймовірно вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, у якому він підозрюється, має високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчий суддя, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має постійне місце проживання; є головою громадської організації; має активні соціальні зв'язки; зі слів підозрюваного має на утриманні двох неповнолітніх дітей; перебуває у цивільному шлюбі; працевлаштований, однак відсутня інформація щодо офіційного доходу.
Отже, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими судом матеріалами провадження.
Необгрунтованими є і доводи скарги захисника про незаконність незастосування слідчим суддею застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу, оскільки згідно вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів. За таких обставин, слідчий суддя суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали мав право не визначати підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 176,177, 178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 27 вересня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4