Справа №757/42205/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6493/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, народного депутата України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 рокузадоволено клопотання Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та продовжено строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, а саме до 16.11.2024 року.
Продовжено строк виконання обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотримання умов, визначених слідчим суддею, судом;
- залишити на зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, визначено до 16.11.2024 року.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.09.2024 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник посилається на те, що підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою, зокрема, в тій частині, що йому у вину ставиться незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань. Водночас, в діях ОСОБА_7 відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України, оскільки на місці події був присутній працівник Національної поліції України - слідчий СВ Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві, який вимагав від ОСОБА_11 не покидати визначене місце, однак останній вказані вимоги не виконував, після чого працівник поліції застосував фізичну силу. Таким чином, ОСОБА_7 був присутній поряд із працівником правоохоронного органу, який виконував свої службові обов'язки, у зв'язку із чим дії ОСОБА_7 , який здійснював фіксацію подій, які відбувались, взагалі неможливо кваліфікувати як протиправні, більше того, неможливо кваліфікувати як незаконне позбавлення волі людини.
Окрім цього захисник вказує, що дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 146 КК України за кваліфікуючими ознаками «за попередньою змовою групою осіб» та «що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань». При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України, кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. Водночас, прокурор в клопотанні, кваліфікуючи дії ОСОБА_7 , прямо зазначає, що у останнього виник раптовий умисел на незаконне позбавлення волі ОСОБА_12 . Вказане свідчить про те, що дії ОСОБА_7 неможливо кваліфікувати за ч. 2 ст. 146 КК України за кваліфікуючою ознакою «за попередньою змовою групою осіб», оскільки ОСОБА_7 та інші особи не домовлялись заздалегідь до початку кримінального правопорушення про його спільне вчинення. Кваліфікуючої ознаки «заподіяння потерпілому фізичних страждань» - для цілей статті 146 КК України заподіянням фізичних страждань вважаються випадки, коли потерпілому спричиняється сильний фізичний біль або його тримають у виснажливих для людського організму умовах (наприклад, у холодному чи вологому приміщенні, без їжі), що не мало місця в даній ситуації, і це підтверджується наявними матеріалами досудового розслідування.
Апелянт зауважує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має стійкі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання в місті Києві, є народним депутатом України, має бездоганну репутацію серед друзів та колег, кримінальна поведінка йому не властива, є публічним діячем, в минулому телеведучий, нині політичний діяч. У завданні майнової шкоди не підозрюється, ризик продовження/повторення протиправної поведінки також не створює. Підозр у вчиненні інших кримінальних правопорушень не має. При цьому, цілодобовий домашній арешт є найтяжчим видом запобіжного заходу після тримання під вартою, і в даному кримінальному провадженні, з урахуванням обставин вчинення правопорушення та особи підозрюваного, є надмірно тяжким для ОСОБА_7 , значним чином впливає на його нормальні умови життя та діяльності в якості народного депутата України.
Зазначає, що прокурором у судовому засіданні не було доведено наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Адвокат наголошує, що підозрюваний не має мети переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки має постійне місце проживання в місті Києві та постійне місце роботи в місті Києві, також він не має можливості виїхати за кордон. Також, підозрюваний не має мети та гіпотетичної можливості знищити, сховати або спотворювати речі та документи, які мають істотне значення для кримінального правопорушення, оскільки такі речі та документи в кримінальному провадженні відсутні. Крім того, ОСОБА_7 не перешкоджає кримінальному провадженню, а навпаки, сприяє його розслідуванню, через захисників ініціює слідчі дії; підозрюваний не має мети та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та загалом підозрюваному не властива кримінальна поведінка.
На переконання захисника, враховуючи обставини вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 та особу підозрюваного, є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, зокрема, можливого переховування від суду, а також незаконного впливу на потерпілого та свідків в кримінальному провадженні, не існують, і застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є необґрунтованим через надмірну суворість, у зв'язку з чим запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або особистої поруки буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання названим вище ризикам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її з наведених у ній підстав, доводи прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. ч. 2, 4 ст. 296 КК України.
24.06.2024 року повідомлено про підозру народному депутату України ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2024 року (справа № 757/28492/24-к) застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 23.08.2024 року включно і відповідно до вимог ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного обов'язки - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Київським апеляційним судом 03.07.2024 року залишено без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_7 , а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вказану ухвалу - без задоволення.
Заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 23.09.2024 року включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.08.2024 року (справа № 757/37019/24-к) продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 23.09.2024 року включно і відповідно до вимог ст. 194 КПК України зобов'язано підозрюваного виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.09.2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041650001048 до шести місяців, тобто до 23.12.2024 року включно.
19.09.2024 року Генеральний прокурор ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку застосування до підозрюваного у кримінальному проваджені № 12024041650001048 від 20.06.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та продовження строку виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване з посиланням на те, що строк дії ухвали про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчується 23.09.2024 року, проте, закінчити досудове розслідування у визначений термін неможливо, у зв'язку з виявленням додаткових фактів діяльності фігуранта учинення кримінальних правопорушень, внаслідок виняткової складності даного провадження та великим обсягом процесуальних, слідчих (розшукових) дій, які необхідно проводити, проведення та завершення яких потребує додаткового часу.
Вказані слідчі (розшукові), процесуальні дії та результати експертиз мають важливе значення для кваліфікації дій підозрюваних, встановлення ступеня участі кожного зі співучасників у вчиненні злочинів та їх результати можуть бути використані під час судового розгляду.
Прокурор зазначав, що не зменшилися ризики, заявлені під час застосування підозрюваному запобіжного заходу, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, прокурор просив продовжити підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, а також просив зобов'язати підозрюваного виконувати покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року задоволено клопотання Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного у кримінальному проваджені № 12024041650001048 від 20.06.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та продовжено строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, а саме до 16.11.2024 року.
Продовжено строк виконання обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотримання умов, визначених слідчим суддею, судом;
- залишити на зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, визначено до 16.11.2024 року.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовлено.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалу про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчим суддею постановлено з дотриманням кримінального процесуального законодавства, при прийнятті вказаного рішення слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з огляду на характер та конкретні ознаки злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Матеріали справи містять достатньо даних для висновку про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні та стороною захисту не надані.
Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання прокурора щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під домашнім арештом та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без вчинення яких завершення досудового розслідування є неможливим.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи дані про особу підозрюваного, а також те, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж цілодобовий домашній арешт, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні прокурора, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та дії процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав вважати його занадто суворим для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Доводи поданої апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника в апеляційній скарзі щодо відсутності у діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, посилання захисника на те, що підозрюваний не вчиняв спроб ухилитися від органу досудового розслідування та добросовісно виконує покладені на нього обов'язки, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування ризику переховування підозрюваного, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування даного ризику.
Наведені захисником відомості про особу підозрюваного, з посиланням на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має стійкі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання в місті Києві, є народним депутатом України, має бездоганну репутацію серед друзів та колег, кримінальна поведінка йому не властива, є публічним діячем, в минулому телеведучий, нині політичний діяч, не спростовують висновків про продовження існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4