Київський апеляційний суд
23 вересня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_1 - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника Горбаченко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бистрик Кролевецького району Сумської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
на постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року,
Постановою судді Бородянського районного суду Київської області від 11.12.2023 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 15 вересня 2023 року о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Skoda Fabia Classic" д/н НОМЕР_2 по вул. Макарівській в смт Бородянка на автодорозі Т10-19 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дійсно 15 вересня 2023 року за викладених у протоколі обставин під час керування автомобілем "Skoda" була зупинена працівниками поліції, які їхали за нею від відділення поліції в смт Бородянка. Працівники поліції не представились та зробили їй зауваження за те, що вона не користувалася ременем безпеки. Вона пристебнулася та попросила відпустити, так як поспішала в м. Бучу для проходження судово-медичної експертизи у зв'язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень.
В цей день зранку її викликали до слідчого, який намагався звинуватити її у вчиненні крадіжки з магазину, погрожував арештом та вимагав визнати вину у тому, чого вона не вчиняла. Також слідчий возив її до прокурора, показував відеозапис з магазину і стверджував, що вона нібито вчинила крадіжку парфюму. В подальшому, приїхавши додому, розповіла свекру про ці події, у зв'язку з чим між ними виникла сварка, під час якої свекор штовхнув її, вона вдарилась головою об одвірок і отримала тілесні ушкодження у виді гематоми правого ока та розсіченої рани скроні. Через негативні емоції сіла в автомобіль і поїхала у відділ поліції, де написала заяву на свекра, однак потім з ним примирилась.
З огляду на те, що день був напружений та емоційний, після зупинки працівниками поліції повела себе не зовсім правильно, бо вважала, що їх направив слідчий і що вони намагаються продовжувати тиснути, щоб вона зізналась у тому, чого не вчиняла.
В той день вона не вживала ні алкоголь, ні будь-які інші препарати, просто була дуже знервована через біль та образу. Автомобілем керувала до моменту його зупинки, а потім працівники поліції автомобіль забрали та завезли її у відділ поліції, де вона перебувала до 23 години, поки не забрали діти, яких викликали працівники поліції, бо свій телефон забула вдома. Тобто з 18 години 40 хвилин і до 23 години була фактично затримана, за цей час ніхто на стан сп'яніння її не перевіряв, до найближчого закладу охорони здоров'я для відібрання біологічних зразків не доставляв, захисника не надали, чим порушили її права.
Враховуючи те, що під час розгляду справи не було встановлено, що вона керувала автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про допит як свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, поважність причин пропуску якого мотивовано тим, що про розгляд справи вона сповіщена не була, в її присутності склали тільки протокол за керування автомобілем без ременя безпеки та акт вилучення автомобіля, а про складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП не повідомили. Повістки до суду першої інстанції не отримувала, а тому не могла бути присутньою в судовому засіданні та захищати свої права. Копію постанови отримала 27.02.2024, ознайомилась з матеріалами справи 04.03.2024, оскільки раніше не було можливості за станом здоров'я чоловіка, якого необхідно було готувати до операції та доглядати в лікарні. До того ж, звернувшись до поштового відділення, дізналась, що поштар звільнився, пошту носити нікому, і саме тому повістки повернулись до суду.
Вислухавши пояснення захисника Горбаченко М.О. і ОСОБА_1., які підтримали клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу і просили їх задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, приходжу до таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_2 06.03.2024, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Справу розглянуто під час відсутності ОСОБА_2 , для належного повідомлення якої судом вживались передбачені законом заходи, зокрема, тричі направлялись судові повістки, які повернулись з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання», розміщувались повідомлення на сайті суду. Копія постанови, яка направлялась ОСОБА_2 21.12.2023, тобто в останній день строку апеляційного оскарження, також повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Копію постанови ОСОБА_2 отримала 27.02.2024, з матеріалами справи ознайомилася 04.03.2024, що підтверджується розпискою та заявою (а.с.34-35). Враховуючи ці обставини і те, що після ознайомлення зі змістом постанови апеляційна скарга була подана без невиправданої затримки, з метою забезпечення права на доступ до суду, вважаю, що строк апеляційного оскарження належить поновити як такий, що пропущений з поважних причин.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно зі ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_2 , про що зазначено раніше; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які містять дані про ознаки сп'яніння, виявлені у ОСОБА_2 , як то запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та координації рухів, та про її відмову від огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП, що виразилося в тому, що вона не користувалася ременем безпеки і не мала при собі посвідчення водія; акті вилучення посвідчення водія, акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, які підтверджують застосування до ОСОБА_2 засобів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.2651, 2652, ч.1 ст.266 КУпАП; записі портативного відеореєстратора поліцейського.
Оскільки вказані докази узгоджуються між собою, суд правильно поклав їх в обґрунтування своїх висновків.
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 подала письмові пояснення, в яких викладає хронологію подій, які відбувалися 15 вересня 2023 року, які збігаються з тими, що вказані в апеляційній скарзі. Проте вже зазначає, що з відділу поліції поїхала в травмпункт в смт Бородянку, а не для проходження судово-медичної експертизи в м. Бучу. Коли ж підійшов поліцейський з направленим на неї автоматом, почав вимагати документи і щоб вона вийшла з автомобіля, вона злякалася, що її заберуть в слідчий ізолятор, перебувала в шоковому стані і хаотично відповідала на питання.
Відеозаписом зафіксовано, що ніхто на ОСОБА_2 зброю не направляв, автомати знаходяться у поліцейських за спиною. Поліцейський ввічливо неодноразово просить ОСОБА_2 пред'явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на її заперечення відповідає, що нікуди забирати її не буде. Проте ОСОБА_2 поводить себе неадекватно, кричить, намагається втекти, тощо. Після цього ОСОБА_2 пропонують пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, і її поведінка свідчить про категоричну відмову від огляду. В подальшому поліцейський намагається пояснити ОСОБА_2 , що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, та постанову по справі про адміністративне правопорушення, що також спростовує доводи апеляційної скарги, на що вона кричить, щоб її ніхто не чіпав, і намагається зачинитись на задньому сидінні автомобіля.
Обставини вчинення правопорушення повністю зафіксовані цим записом, у зв'язку з чим підстав для задоволення клопотання про допит як свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які при цьому присутні не були, немає.
Поведінка поліцейських не давала підстав для жодних побоювань, а сімейні обставини ОСОБА_2 , які передували зупиненню її автомобіля, не звільняли її від обов'язку на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та її поведінку, підстав для того, щоб пропонувати його повторно після складання протоколу і доставляння до відділу поліції не було. Не була вона і затримана, оскільки сама ж вказує в апеляційній скарзі, що автомобіль, який зупинили фактично в полі, був вилучений, і у відділі вона перебувала, поки не забрали діти, яким зателефонували поліцейські. Таким чином передбачених законом підстав залучати їй захисника не було і очікування на членів сім'ї у відділі поліції ніяким чином не порушило її права.
Також ОСОБА_2 викривляє зміст постанови, стверджуючи, що нібито за висновком суду 15 вересня 2023 року вона перебувала за кермом свого автомобіля в стані сп'яніння. Таких висновків постанова не містить, адже на неї накладено стягнення не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Отже, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_2 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Таким чином постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови судді Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року.
Апеляційну ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2023 року, якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн