справа № 369/11815/24
головуючий у суді І інстанції Перекупка Г.А.
провадження № 33/824/4825/2024
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
30 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн у дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року.
Вказує, що письмові пояснення потерпілої, які наявні у матеріалах справи не відповідають дійсним обставинам.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про дату та час судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 червня 2024 року серії ВАД 099292 ОСОБА_1 29 червня 2024 року близько 11 год. 45 хв. вчинив конфлікт з дочкою ОСОБА_2 , в ході якого погрожував фізичною розправою та вдарив доньку, що могло завдати шкоди психологічному та фізичному здоров'ю доньки, чим вчинив домашнє насильство.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
На підтвердження указаних обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано:
рапорт про надходження повідомлення від 29 червня 2024 року;
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується;
форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
письмовими поясненнями ОСОБА_2 , у яких вона пояснила, що 29 червня 2024 року об 11:45 год. вона перебувала за місцем свого проживання, де проживає разом із її батьком ОСОБА_1 , у них виник словесний конфлікт у зв'язку із побутовими питаннями, під час якого батько вдарив її рукою по обличчю;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких він зазначив, що 29 червня 2024 року об 11:45 год. у нього виник конфлікт з його донькою ОСОБА_2 щодо питання чи залишати цуценят. Тілесних ушкоджень доньці не завдавав, просто відштовхнув коли вона до нього наблизилася.
Переглядаючи указану справу, апеляційний суд враховує, що конфлікт, який стався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди у цьому випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
При цьому наявна у матеріалах справи заява ОСОБА_2 та форма оцінки ризиків самі по собі не доводять поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі.
У Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
У цьому випадку, за наслідками розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 наявний обґрунтований сумнів у тому, що він вчинив відносно своєї доньки домашнє насильства психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у суду першої інстанції були відсутні.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, із закриттям провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 173-2 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова