вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 367/6291/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/15998/2024Головуючий у суді першої інстанції - Одарюк М.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
31 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Ламбуцька Т.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Біліченком Віктором Васильовичем, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування батька з дітьми та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про участь батька у вихованні дітей та визначення місця проживання дітей,
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні ті вільного спілкування з дітьми батька та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про участь батька у вихованні дітей та визначення місця проживання дітей.
29.07.2024 позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- встановлення обов'язку відповідачці передавати дітей позивачу (батьку) для зустрічей за місцем проживання чи фактичного перебування батька зі своїми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної суботи місяця з 12:00 год. до 19:00 год. з можливістю відвідувати, за бажанням дітей, будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування; їдальні, кафе, ресторани, що знаходяться на території міста Києва;
- встановлення обов'язку відповідачці для збереження сімейних зв'язків та прав дітей на контакт із батьком дітей забезпечити відеозв'язок через мережу Інтернет засобами сучасного програмного забезпечення Zoom чи Viber (чи іншу за взаємною згодою), щодня з понеділка по п'ятницю від 20:00 год. до 20:45 год.;
- заборони відповідачці вчиняти будь-які дії, спрямовані на чинення перешкод позивачу (батьку) у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом із дітьми;
- заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на чинення перешкод позивач (батьку) у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом із дітьми.
В обґрунтування заяви зазначив, що є підстави вважати, що тривалий розгляд цієї справи без можливості спілкування малолітніх дітей з батьком може призвести до втрати емоційного контакту між ними, погіршення психоемоційного характеру відносин між батьком та малолітніми дітьми. На даний час діти вже віддаляються від нього та отримують негативну інформацію про нього, виключно через призму бачення їх матері, яка усіма способами налаштовує дітей проти нього. Стосовно доньки він володіє хоча б мінімальною інформацією про її навчання та відвідування Ірпінського академічного ліцею № 2 за допомогою доступу до електронного журналу у додатку « Єдина школа», то про сина , жодних відомостей та будь - якої інфрормації як щодо навчання, так і щодо його розвитку та стану здоров'я не має взагалі. При цьому для нормального розвитку дітям необхідно спілкуватися з обома батьками.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12.08.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод особистим зустрічам ОСОБА_1 за місцем проживання чи фактичного перебування ОСОБА_1 зі своїми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної суботи місяця з 12:00 год. до 19:00 год. з можливістю відвідувати, за бажанням дітей, будь-які дитячі культурно-розважальні комплекси, а також місця масового відпочинку: парки, сквери, пляжі, спортивно-ігрові майданчики, місця громадського харчування; їдальні, кафе, ресторани, що знаходяться на території міста Києва, з урахуванням розпорядку дня та графіку навчань дітей.
Встановлено обов'язок відповідачці, для збереження сімейних зв'язків та прав дітей на контакт із батьком дітей, забезпечити відеозв'язок через мережу Інтернет засобами сучасного програмного забезпечення Zoom чи Viber (чи іншу за взаємною згодою), щодня з понеділка по п'ятницю від 20:00 год. до 20:45 год.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом із дітьми, з урахуванням режиму дня, з урахуванням розпорядку дня та графіку навчань дітей.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено (а.с. 80-86).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем не надано до суду жодних доказів того, що відповідачка створює йому перешкоди щодо його участі у вихованні та вільного спілкування з дітьми.
При цьому, вказує, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам, що є грубим порушенням норм процесуального права (а.с. 93-98).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Позивач у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістила.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, оскільки її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між сторонами справи існує спір щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дітьми батьком, який проживає окремо від них, та визначення способу участі батька у вихованні дітей.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач, обгрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, зазначав, що тривалий розгляд даної справи без можливості спілкування малолітніх дітей з батьком може призвести до втрати емоційного контакту між ними, погіршення психоемоційного характеру відносин між батьком та малолітніми дітьми.
Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення ч. 3 ст. 150 ЦПК України закріплюють, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).
Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов'язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.
У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір'ю.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.11.2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17.05.2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15.09.2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).
Отже, системний аналіз наведених норм права та сталої судової практики дає підстави вважати, що батько, який на час вирішення справи щодо встановлення графіку спілкування з дітьми, проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей і таке спілкування відбувається саме в інтересах дітей.
За вказаних обставин, частково задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування відповідного заходу забезпечення позову, та зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову з предметом позову немайнового характеру, адже тривала відсутність спілкування батька з дітьми, тривалий розгляд справи, враховуючи вік дітей, може призвести до втрати емоційного контакту між батьком і дітьми, а конфлікт між батьками - до психологічних змін у сприйнятті батька, що в подальшому, як наслідок, унеможливить виконання рішення суду в частині встановлення регламенту зустрічей батька з дітьми.
Посилання апелянта на те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам, що є грубим порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки застосування судом тимчасового (до набрання законної сили рішенням по суті спору) заходу забезпечення позову шляхом усунення перешкод одному з батьків, з яким діти на час вирішення спору фактично не проживають, у спілкуванні й вихованні дітей, зобов'язання іншого з батьків вчинити певні дії не свідчить про вирішення судом спору по суті. Такі заходи забезпечення позову перебувають у межах виконання органами державної влади позитивних зобов'язань, які випливають з гарантій, передбачених статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідають наведеній вище практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.07.2024 по справі № 940/448/23.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, понесені скаржником судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Біліченком Віктором Васильовичем, - залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування батька з дітьми та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, про участь батька у вихованні дітей та визначення місця проживання дітей - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 18 листопада 2024 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова