14 листопада 2024 року
м. Київ
справа №280/4017/23
адміністративне провадження № К/990/34953/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі №280/4017/23 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року у справі № 640/23690/19 про поновлення позивача на роботі за період з 15 липня 2021 року по 31 травня 2023 року (включно) в сумі 917 349,40 грн, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року, позов задоволено частково:
- стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року у справі № 640/23690/19 за період з 15 липня 2021 року до 16 травня 2023 року у розмірі 881 337,75 грн, з яких утримано податки та інші обов'язкові платежі;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 10 червня 2024 року, від 11 липня 2024 року, від 27 серпня 2024 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі №280/4017/23 повернуто особі, яка їх подала.
12 вересня 2024 року до Суду надійшла повторна касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі №280/4017/23.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), з належним її обґрунтуванням; документу про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано до суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), документ про сплату судового збору, а також заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі Офіс Генерального прокурора посилається на те, що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року було прийнято в порядку письмового провадження, повний текст виготовлено в повному обсязі у цей же день. Зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано 17 травня 2024 року, тобто у межах строків визначених КАС України. Проте вперше подана касаційна скарга та повторно подані Офісом Генерального прокурора касаційні скарги були повернуті Верховним Судом скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Також посилається на запровадження воєнного стану в Україні та про оголошення у місті Києві у період з 27 серпня 2024 року (день повернення попередньо поданої касаційної скарги) по 10 вересня 2024 року (день подання вчетверте поданої касаційної скарги) великої кількісті повітряних тривог. Просить Суд урахувати, що повторно касаційні скарги подавалися в найкоротші строки, без суттєвих затримок та зайвих зволікань. Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд зауважує, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
У випадку пропуску строку на касаційне оскарження підставами для прийняття касаційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Суд зауважує, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення).
Вирішуючи питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків, тривалість строку пропущеного строку та обставини пропуску строку звернення до суду.
Також Суд не приймає до уваги посилання скаржника на обставини введення на території України воєнного стану, оскільки введення воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Водночас саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Скаржником не надано доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов'язок своєчасно подати касаційну скаргу. Суд зауважує, що повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки вони не мають постійного та довготривалого характеру.
Таким чином, Судом установлено, що зазначені скаржником доводи щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, оскільки у такому випадку принцип res judicata буде порушено.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи, що скаржником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не надано належних доказів на їхнє підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку Офісом Генерального прокурора на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі №280/4017/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі №280/4017/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович