22 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5438/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Кругового О.О.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 р. (суддя Кадникова Г.В) в адміністративній справі №160/5438/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову йому в зарахуванні до стажу, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці періоду проходження військової служби 3 роки 11 днів, із яких: 2 місяці 29 днів - строкова військова служба на території СРСР (з 01 квітня 1982 р. по 29 червня 1982 р.), 2 роки 9 місяців 12 днів - строкова військова служба в Демократичній Республіці Афганістан з 30 червня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. - пільгова військова служба один день за три дні, що становить 8 років 4 місяці 06 днів); періоду роботи юрисконсультом 1 рік 10 місяців 17 днів (після здобуття вищої юридичної освіти) до обрання на посаду судді вперше (з 23 квітня 1991 р. по 11 березня 1993 р.), а також в частині відмови щодо призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 20 грудня 2023 р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі наданих документів здійснити йому з 20 грудня 2023 р. призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням відповідно стажу - 41 рік 1 місяць 3 дні, зарахувавши до судового стажу: період проходження строкової військової служби на території СРСР з 01 квітня 1982 р. по 29 червня 1982 р., що становить 2 місяці 29 днів; період проходження строкової військової служби у Демократичній Республіці Афганістан з 30 червня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. (пільгова військова служба один день за три дні, що становить 8 років 4 місяці 06 днів); період роботи юрисконсультом 1 рік 10 місяців 17 днів (після здобуття вищої юридичної освіти) до обрання на посаду судді вперше (з 23 квітня 1991 р. по 11 березня 1993 р.), встановивши щомісячне грошове утримання у розмірі 92% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50% за 20 років та 42% за 21 повний рік роботи на посаді судді понад 20 років,
суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді), а також здійснити виплату різниці між належною до сплати сумою щомісячного довічного грошового утримання судді у
відставці та фактично нарахованою, починаючи з 20 грудня 2023 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 грудня 2023 р. за рішенням Вищої ради правосуддя №1346/0/15-23, його звільнено у відставку з посади судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області зі стажем роботи, що дає право на відставку 35 років 08 місяців 05 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено розрахунок його довічного утримання з 09 січня 2024 р., із розрахунку роботи на посаді судді 30 років 06 місяців 20 днів. При розрахунку не було враховано період проходження строкової військової служби та стаж роботи на посаді юрисконсульта. Розмір його щомісячного довічного грошового утримання повинен становити 92%, а не 70% від отримуваної суддівської винагороди на момент звільнення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №89018 від 20 лютого 2024 р. відмовлено йому у проведенні перерахунку довічного утримання як судді у відставці.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням ухвали від 19 серпня 2024 р. про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з дати звернення із заявою (з 09 січня 2024 р.), а не з дня, наступного за днем його звільнення з посади судді у відставку (з 21 грудня 2023 р.) та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання з дня, наступного за днем його звільнення з посади у відставку, а саме з 21 грудня 2023 р.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невірного обрахування ОСОБА_1 стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 січня 2024 р. про призначення щомісячного довічного грошового утримання разом з поданими документами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, врахувавши до загального стажу роботи судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання: стаж роботи на посаді судді - 30 років 9 місяців 8 днів; весь період проходження строкової військової служби з 01 квітня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. - 3 роки 11 днів, період з 30 червня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. у кратному обчисленні, в розрахунку один місяць за три місяці служби; стаж роботи з 23 квітня 1991 р. (після здобуття вищої юридичної освіти) до обрання на посаду судді вперше 11 березня 1993 р. - 1 рік 10 місяців 17 днів.
Суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову суд відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 09 січня 2024 р. отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 р. За документами пенсійної справи загальний стаж ОСОБА_1 становить 43 роки 11 місяців 03 дні, стаж роботи на посаді судді 30 років 6 місяців 20 днів. Статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено перелік робіт, що зараховується до стажу роботи на посаді судді. Не підлягає зарахуванню ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді період проходження ним військової служби - 3 роки 11 днів, із яких: 2 місяці 29 днів - строкова військова служба на території СРСР (з 01 квітня 1982 р. по 29 червня 1982 р.), 2 роки 9 місяців 12 днів - строкова військова служба в Демократичній Республіці Афганістан з 30 червня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. - пільгова військова служба один день за три дні, що становить 8 років 4 місяці 06 днів) та період роботи юрисконсультом 1 рік 10 місяців 17 днів (після здобуття вищої юридичної освіти) до обрання на посаду судді вперше (з 23 квітня 1991 р. по 11 березня 1993 р).
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги , як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя №1346/0/15-23 від 19 грудня 2023 р., ОСОБА_1 звільнено з посади судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. За змістом цього рішення стаж роботи ОСОБА_1 становить 35 років 8 місяців 5 днів, а саме на посаді судді - 30 років 9 місяців 8 днів., з урахуванням періоду проходження строкової військової служби з 01 квітня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. - 3 роки 10 днів та стажу роботи з 23 квітня 1991 р. (після здобуття вищої юридичної освіти) до обрання на посаду судді вперше 11 березня 1993 р. - 1 рік 10 місяців 17 днів. Відповідно до наказу № 419-К від 20 грудня 2023 р., з 20 грудня 2023 р. ОСОБА_1 відраховано зі штату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. 09 січня 2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 09 січня 2024 р. (з дати заяви) в розмірі 70% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням стажу роботи 30 років 6 місяців 20 днів. Листом №89018 від 20 лютого 2024 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що стаж його роботи на посаді судді становить 30 років 06 місяців 20 дні. Військова служба з 30 червня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. зарахована до загального страхового стажу у кратному обчисленні, в розрахунку один місяць за три місяці служби.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання з 21 грудня 2023 р., виходячи з розрахунку стажу роботи на посаді судді - 30 років 9 місяців 8 днів, зокрема, зарахувавши до нього період проходження ним строкової військової служби в період з 01 квітня 1982 р. по 11 квітня 1985 р., а з 30 червня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. у кратному обчисленні, в розрахунку один місяць за три місяці служби, а також стаж роботи з 23 квітня 1991 р. по 11 березня 1993 р., на підставі чого здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді строкової військової служби в період з 01 квітня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. слід зазначити наступне.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 р. № 584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Після втрати чинності ст.1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 р. № 545.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 р. № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" доповнено абзацом такого змісту: "До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби".
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України втратила чинність 01 січня 2012р.
Відповідно до положень статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 р. до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про статус суддів" № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Верховним Судом в постанові від 28 січня 2021 р. у справі №825/1504/17 вказано, що період проходження дійсної строкової військової служби в Демократичній Республіці Афганістан повинен зараховуватись на пільгових умовах із розрахунку - один місяць служби як три місяці служби - до стажу роботи при призначенні та нарахуванні довічного грошового утримання судді у відставці.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зараховано період проходження ним строкової військової служби в Радянській Армії період з 01 квітня 1982 р. по 11 квітня 1985 р., зокрема період з 30 червня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. із розрахунку - один місяць служби як три місяці служби.
Щодо стажу роботи ОСОБА_1 з 23 квітня 1991 р. до 11 березня 1993 р. - до обрання на посаду судді вперше слід зазначити наступне.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 08 жовтня 2020 р. у справі №9901/537/19, положення частини 2 статті 137 Закону №1402-VІІІ означає, що до стажу роботи на посаді судді і прирівняних до нього стажів роботи (абзац четвертий пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ) додається (може додаватися) ще один вид (чи види) роботи (професійної діяльності), який раніше не охоплювався поняттям стажу роботи на посаді судді. Під цим стажем у вимірі чинного законодавчого визначення поняття "стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді" потрібно розуміти за якісними властивостями вид (види) певної роботи (професійної діяльності) в галузі права, який відрізняється від суддівської і прирівняної до неї роботи та має часові (кількісні) межі (строк роботи).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 р. №2862-ХІІ «Про статус суддів», чинної на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи у галузі права не менш як двох роки.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 він працював з 01 жовтня 1989 р. на посаді старшого юриста до обрання суддею - 12 березня 1993 р.,
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зараховано період його роботи з 23 квітня 1991 р. до 11 березня 1993 р.
Щодо стажу ОСОБА_1 на посаді судді слід зазначити наступне.
Верховним Судом у постанові від 28 серпня 2023 р. у справі №360/6255/21 вказано, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Рішенням Вищої ради правосуддя №1346/0/15-23 від 19 грудня 2023 р. встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 30 років 9 місяців 8 днів.
Щодо дати призначення довічного грошового утримання ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 р. № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 р. № 7-2) щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення/припинення повноважень судді Конституційного Суду України , якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади.
Відповідно до наказу в.о. голови суду від 20 грудня 2023 р. № 419-К, з 20 грудня 2023 року позивача відраховано зі штату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області як такого, що звільнений у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Отже, днем, наступним за днем звільнення ОСОБА_1 з посади у відставку є 21 грудня 2023 р.
Враховуючи вищевикладене слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання з 21 грудня 2023 р., виходячи з розрахунку стажу роботи на посаді судді - 30 років 9 місяців 8 днів, зокрема, зарахувавши до нього період проходження ним строкової військової служби в період з 01 квітня 1982 р. по 11 квітня 1985 р., а з 30 червня 1982 р. по 11 квітня 1985 р. у кратному обчисленні, в розрахунку один місяць за три місяці служби, а також стаж роботи з 23 квітня 1991 р. по 11 березня 1993 р., на підставі чого здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 р. в адміністративній справі №160/5438/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 22 жовтня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Л.А. Божко
суддя О.О. Круговий