Рішення від 11.11.2024 по справі 600/128/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа №600/128/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у виплаті мені допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 ;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 з урахуванням проведених виплат, у розмірі 10822,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання допомоги на поховання своєї мами у розмірі двомісячної пенсії, яку отримувала пенсіонер на момент смерті. Однак, на думку позивача, пенсійним органом нараховано допомогу на поховання матері в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатом розгляду заяви позивача про виплату допомоги як особі, яка здійснила поховання матері ОСОБА_2 відповідачем здійснено виплату на поточний рахунок позивача у розмір двомісячної пенсії, яку отримувала ОСОБА_2 на момент смерті 3607,46 (25 % від призначеної пенсії 7214,90 = 1803,73 грн * 2 = 3607,46 грн). З огляду на вказане відповідач вважає, що його дії є правомірними та ґрунтуються на нормах чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть сері НОМЕР_1 від 25.03.2023 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідай актовий запис №685 (а.с. 5).

За життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, отримувала пенсію за віком розмір якої станом становив 7214,90 грн. При цьому, як вбачається з матеріалів справи 75 % пенсії відповідачем перераховувалось на рахунок Чернівецького геріатричного пансіонату, а 25 % на її рахунок. З 20.01.2023 по день смерті ОСОБА_2 перебувала проживала у Чернівецькому геріатричному пансіонаті на повному державному утриманні.

Згідно довідки Чернівецького геріатричного пансіонату від 21.04.2023 №265/23 поховання Чернівецький геріатричний пансіонат не здійснював. Поховання здійснювалось за рахунок члена сім'ї ОСОБА_1 (а.с. 6).

У зв'язку з понесенням витрат на поховання матері, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити допомогу на поховання в розмірі в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 .

29.06.2023 на рахунок позивача, як зазначено ним в позовній заяві, надійшла сума 3607,46 грн.

Не погодившись із вказаною сумою, позивач звернувся 03.07.2023 до відповідача з відповідною заявою (а.с.7). Проте, листом від 06.07.2023 №2400-1706-8/27586 позивача повідомлено про те, що виплату на поховання здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, посилаючись на те, що така виплата обчислювалась із розміру пенсії, яку отримувала ОСОБА_2 на день смерті (25 % від призначеної пенсії 7214,90 = 1803,73 грн* 2 = 3607, 46 грн) (а.с. 8).

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо виплати йому допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 , яка фактично їй нараховувалась, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 Закону №1058-ІV під час перебування пенсіонера на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) йому виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії. Частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії пенсіонеру та членам його сім'ї відповідно до частин першої і другої цієї статті, перераховується до установи (закладу), де пенсіонер перебуває на повному державному утриманні, за його особистою заявою. Зазначені кошти зараховуються на банківські рахунки цих установ понад бюджетні асигнування і спрямовуються виключно на поліпшення умов проживання в них пенсіонерів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказані положення не свідчать про зміну розміру пенсії, яку отримував до смерті пенсіонер, однак передбачають порядок розпорядження таким розміром, закріплюючи обов'язкову статтю витрат для відповідної пенсії відрахування закладу, в якому на повному утриманні перебуває пенсіонер. Зокрема, в ч. 3 ст. 48 Закону №1058-ІV згадується про "частину пенсії, яка залишалася після виплати", що вказує на те, що відповідна частина пенсії є її складовою та входить до її розміру, отримана пенсіонером, однак має виключне цільове призначення.

Відповідно, пенсіонер, що перебуває на повному державному утриманні, у розумінні ст. ст. 48, 53 Закону №1058-ІV отримує свою пенсію в повному обсязі, а не у розмірі фактично виплаченої пенсії.

Порядок звернення за допомогою на поховання визначено розділом V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до п. 5.1 розділу V Порядку №22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 7), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Пунктом 5.2. Порядку №22-1 визначено, що керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), на звороті довідки про смерть, або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, чи копії свідоцтва про смерть, або іншого документа, що підтверджує факт смерті, виданого компетентним органом іноземної держави, для виплати допомоги на поховання робиться запис із зазначенням дати та суми, яка належить до виплати, і завіряється печаткою цього органу.

На документах, згідно з якими проведено виплату допомоги на поховання, після підтвердження її виплати проставляється штамп "Оплачено" із зазначенням дати виплати.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).

З аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що під розміром пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, слід розуміти повний загальний розмір пенсії, який був призначений органом пенсійного забезпечення особі у зв'язку з досягненням нею передбаченого законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю.

Факт перерахування за особистою заявою пенсіонера частини пенсії до установи (закладу), де він перебуває на повному державному утриманні, не є зміною розміру отримуваної пенсії, а є лише способом використання частини пенсійної виплати.

На переконання суду, у даному випадку відповідач помилково ототожнює розмір отримуваної пенсії із розміром фактично виплачених сум пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру допомоги на поховання має враховуватись повний розмір призначеної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, отримувала пенсію за віком розмір якої станом становив 7214,90 грн.

Водночас, відповідачем виплачено позивачу допомогу на поховання пенсіонера у розмірі 3607,46 грн (25%), тобто в меншому розмірі ніж двомісячна пенсії, яку отримувала пенсіонер ОСОБА_2 на день смерті.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області безпідставно, в порушення статті 53 Закону №1058-ІV не виплатило позивачу допомогу на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 .

Таким чином, розрахунки відповідача щодо обчислення розміру допомоги на поховання ОСОБА_2 є помилковими.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач має право на виплату допомоги на поховання у розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 , з врахуванням повного розміру призначеної пенсії, яку отримував пенсіонер на день смерті, в розмірі 14429,80 грн (7214,90 * 2), а з урахуванням проведених виплат, у розмірі 10822,34 грн (7214,90 * 2 - 3607,46 грн).

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Доводи відповідача не свідчать про законність та правомірність вчинених ним оскаржуваних дій та прийнятих рішень.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 .

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням проведених виплат, у розмірі 10822,34 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3,м. Чернівці,58002, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя В.О. Григораш

Попередній документ
123051137
Наступний документ
123051139
Інформація про рішення:
№ рішення: 123051138
№ справи: 600/128/24-а
Дата рішення: 11.11.2024
Дата публікації: 19.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (15.04.2025)
Дата надходження: 08.01.2024
Предмет позову: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії