12 листопада 2024 року Справа № 480/7807/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Глазька С.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника Сумської митниці про залишення позовної заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 15.07.2021 № 0000072419;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 15.07.2021 № 0000082419.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. При цьому, вказаною ухвалою суду визнано поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду та поновлено позивачу цей строк.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду, мотивовану пропуском строку звернення до суду, визначеного нормами чинного законодавства. Так, зазначив, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказує на те, що позивачу достеменно було відомо ще у 2021 році про проведення відносно неї документальної невиїзної перевірки, що не заперечується самим позивачем. Не вжиття будь - яких заходів для з'ясування обставин викладених в повідомленні, не бажання отримати кореспонденцію неодноразово надіслану Сумською митницею, свідчить про недобросовісне користування правом звернення до суду у строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, доводи заявленого клопотання, суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є оскарження податкових повідомлень-рішень від 15.07.2021 № 0000072419 та № 0000082419.
У той же час, як в матеріалах позовної заяви, так і у заяві представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відсутні будь-які докази отримання позивачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, заявляючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, представник відповідача заявляє виключно припущення щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та не наводить жодного обґрунтування та не вказує підстав, визначених ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без розгляду, а судом таких підстав не встановлено.
Враховуючи зазначене, на даний час у суду відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/7807/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько