ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" листопада 2024 р. справа № 300/2214/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Саламандик Андрій Іванович, звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 17.08.2023 №2 про відмову у призначенні пенсії по вислузі років, зобов'язання призначити пенсію по вислузі років, з врахуванням повного грошового забезпечення з 09.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду в Івано- Франківській області рішенням від 17.08.2023 №2 відмовлено позивачу в призначенні пенсії відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ у зв'язку відсутністю відповідної вислуги років, необхідної для призначення пенсії за вислугу років. Однак, на думку представника позивача, моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби та наявність відповідної вислуги років на момент звільнення зі служби. При цьому, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави й може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується насамперед зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Відтак, у відповідача були всі підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки у матеріалах пенсійної справи наявні всі необхідні документи від уповноваженого органу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.
11.04.2024 представником позивача зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.05.2024. Щодо заявлених позовних вимог відповідач заперечив, зокрема зазначив, що згідно з документами, наданими Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області від 09.08.2023 № 40/108/8/05-2023, вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2262 станом на 01.07.2022 складає: в календарному обчисленні - 20 років 00 місяців 13 днів, в пільговому обчисленні - 25 років 04 місяці 07 днів. Аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років" та «календарна вислуга років". При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії). В то й же час для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Позивач не має на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 20 років при необхідних 25 календарних років. Відтак, позивач не має права на пенсію за вислугу років на підставі п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки не має вислуги 24 календарних років на день звільнення. В зв'язку із наведеним, позовні вимоги позивача заявлені у позовній заяві вважає необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно витягу з Наказу ГУ НП в Івано-Франківській області №0023 о/с від 17.06.2022, звільнено зі служби майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, з 01.07.2022. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні, для виплати надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 20 років 00 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні складає 25 років 04 місяці 07 днів (а.с.16).
Згідно послужного списку позивача, остання перебувала на наступних посадах з:
- 17.06.2002 - 16.07.2003, молодший інспектор з обліку канцелярії, Управління кримінального пошуку Управління МВС України в. Івано-Франківській області;
- 16.07.2003 - 01.11.2004, молодший інспектор з обліку канцелярії, Управління оперативної служби при Управління МВС України в Івано-Франківській області;
- 01.11.2004 - 18.03.2005, молодший інспектор з обліку частини, Управління розвідувально-пошукової діяльності при Управління МВС України в Івано-Франківській області;
- 18.03.2005 - 01.10.2005, оперуповноважений, Управління розвідувально-пошукової діяльності при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області;
- 01.10.2007 - 11.08.2011, оперуповноважений, Управління оперативної служби при Управління МВС України в Івано-Франківській області;
- 11.08.2011 - 06.10.2011, оперуповноважений, Управління оперативної служби при Управління МВС України в Івано-Франківській області;
- 06.10.2011 - 06.11.2015, старший оперуповноважений, Управління оперативної служби при Управління МВС України в Івано-Франківській області;
- 07.11.2015 - 09.12.2016, старший оперуповноважений, Кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області;
- 09.12.2016 - 08.04.2021, старший оперуповноважений, Управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області;
- 08.04.2021 - 01.07.2022, оперуповноважений, Управління оперативної служби Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (а.с.17-19).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій задоволено повністю. Визнано протиправною відмову ГУ НП в Івано-Франківській області щодо перерахунку вислуги років та підготовки пакету документів відносно ОСОБА_1 для подачі в Управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області для призначення їй пенсії по вислузі років (від 08.12.2022 №2531/108/12-2022). Зобов'язано ГУ НП в Івано-Франківській області здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , зарахувавши пільгову вислугу в календарну для виходу на пенсію та підготовити пакет документів відносно ОСОБА_1 для подачі в Управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області для призначення їй пенсії по вислузі років (а.с.20-26).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року в справі №300/191/23 - скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 08.12.2022 №2531/108/12-2022 в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. а ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі п. а ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.27-33).
17.08.2023 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийнято рішення №2 про відмову у призначенні пенсії, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки на день звільнення зі служби 01.07.2022 у неї не було необхідної для призначення пенсії за вислугу років (25 років календарної вислуги) та зазначено, що згідно з документами, наданими Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області від 09.08.2023 № 40/108/8/05-2023, вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2262 станом на 01.07.2022 складає: в календарному обчисленні - 20 років 00 місяців 13 днів; в пільговому обчисленні - 25 років 04 місяці 07 днів (а.с.36).
Вважаючи вищенаведену відмову протиправною позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону визначені в статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ. Так, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Згідно з частиною першої статті 2 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 17-2 Закону № 2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Постанова від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", (далі - Порядок № 393) який встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Пунктом 3 Порядку № 393 передбачено випадки зарахування на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, різних періодів з розрахунку: а) один місяць служби за три місяці; б) один місяць служби за два місяці; в) один місяць служби за півтора місяці; г) один місяць служби за сорок днів.
Так, відповідно до підпункту "а" пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII, а пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою № 393.
Відтак можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Таким чином, положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.
Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом також у постановах від 27 липня 2022 року (справа № 766/4549/17), 14 вересня 2022 року (№ 640/14718/20).
При цьому, Верховним Судом Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 по справі № 805/3923/18-а вказав на необґрунтованість висновку про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону України № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи, зокрема із витягу з Наказу ГУ НП в Івано-Франківській області №0023 о/с від 17.06.2022 слідує, що вислуга років майора поліції ОСОБА_1 станом на 01.07.2022 становить: календарна - 20 років 00 місяців 13 днів, пільгова - 25 років 04 місяці 07 днів (а.с.16).
В свою чергу, суд наголошує, що моментом виникнення права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, а тому до даних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення позивача зі служби, а не норми, які чинні на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено в постановах Верховного Суду від 15.04.2024 року (справа № 140/11144/23), від 10.06.2024 року (справа № 260/4588/23), від 19.06.2024 року (справа № 200/14248/21), від 25.05.2022 року (справа № 480/4643/20), від 22.06.2 023 року (справа № 480/4288/21).
При цьому, суд зазначає, що в рішенні 17.08.2023 №2, відповідач констатував відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років у порядку пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII, у зв'язку з недостатністю вислуги років у календарному обчисленні, а вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2262 станом на 01.07.2022 складає: в календарному обчисленні - 20 років 00 місяців 13 днів; в пільговому обчисленні - 25 років 04 місяці 07 днів. Будь-яких зауважень чи заперечень про наявність у позивача 25 років 04 місяці 07 днів стажу в пільговому підрахунку, відповідач не висловлював (а.с.36).
Відтак, з огляду на висновки Верховного Суду про те, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393, викладені в постановах від 03.03.2021 в справі № 805/3923/18-а та від 14.04.2021 в справі № 480/4241/18, суд дійшов висновку про виникнення в позивача права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки на день звільнення 17.07.2022 ОСОБА_1 мала вислугу років для призначення пенсії в пільговому обчисленні більше 25 років.
Як наслідок, рішення від 17.08.2023 №2 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є протиправним та підлягає до скасування.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію за вислугу років з 09.08.2023, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 48 Закону № 2262 встановлено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Згідно з п. б ч.1 ст. 50 Закону № 2262 пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів а, в статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.
Відповідно до частини 3 статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком № 3-1.
Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Згідно з пунктом 6 Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
Суд зазначає,що позивач відповідно до витягу з Наказу ГУ НП в Івано-Франківській області №0023 о/с від 17.06.2022 звільнена із служби з 01.07.2022 (а.с.16).
Відповідно до рішення №2 17.08.2023, Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області скеровано до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області заяву ОСОБА_1 та додані документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" листом від 09.08.2023 № 40/108/8/05-2023 (а.с.36).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що 09.08.2023 позивач звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області через Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про призначення пенсії за вислугу років на підставі вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно, датою звернення позивача про призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є 09.08.2023.
Відтак, враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішення від 17.08.2023 №2 про відмову у призначенні пенсії, зважаючи, що відповідачем невірно було визначено вислугу років позивача, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 09.08.2024 на підставі пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з її пільгового обчислення.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно квитанції №М9Е6-КВ66-247Н-ВК73 від 25.03.2024 (а.с.11).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.08.2023 №2 про відмову у призначенні пенсії по вислузі років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із врахуванням повного грошового забезпечення, з 09.08.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену нею суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.