14 жовтня 2024 року
справа № 363/2761/24
провадження № 33/824/4713/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Осадька Олександра Олексійовича на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував. Зазначає, що при складання протоколі поліцейським не було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Також вказує на відсутність документу яким відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 05.06.2024 року о 21 год. 05 хв. в м. Вишгороді по вул. Спаській, 25, водій ОСОБА_1 керував автомобілем JAC J5 днз. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Драгер відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руду, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 05 червня 2024, серія ААД № 285601;
- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння;
- поясненнями свідками в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
З наявного відеозапису вбачається, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану сп'яніння, на що останній відмовився. Крім того, ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним автомобілем, а тому доводи апеляційної скарги про те, що за кермом перебувала інша особа є безпідставними.
Посилання апелянта на те, що при складанні протоколу поліцейським не було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, спростовується протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, та протокол останнім підписано власноруч.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Осадька Олександра Олексійовича залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя