14 жовтня 2024 року
справа № 754/8793/24
провадження № 33/824/4262/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Сіренка Максима Юрійовича на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605,00 грн.
Не погоджуючись із постановою суду захисник Шапошніка Я.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що судове засідання проведено без участі ОСОБА_1 та його представника. Стверджує, що 25.07.2024 року ОСОБА_1 в телефонному режимі просив відкласти розгляд справи у зв'язку із сімейними обставинами. Постанову суду на адресу ОСОБА_1 не надходила.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи здійснено без участі ОСОБА_1 та його захисника. Відомостей про отримання копії оскаржуваного рішення матеріали справи не містять.
Наведені заявником підстави модна визнати поважними, а тому строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в справі відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», та у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 їхати до медичного закладу, наявне правопорушення п. 2.5 ПДР, а саме відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку. Відтак, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час повідомлялись належним чином.
До Київського апеляційного суду надійшло клопотаня від захисника Шапошнікова Я.І. про відкладення судового засідання, оскільки адвокат бере участь в іншому судовому засіданні. Враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи у зв'язку із поданими апелянтом клопотаннями, з огляду на встановлені законодавством строки розгляду апеляційної скарги, у задоволенні клопотання про відкладення слід відмовити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 02 червня 2024 року о 19 год. 45 хв. по пр. Лісовому, 10 в м. Києві, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 02 червня 2024 року, серія ААД №865622;
- роздруківкою тесту Drager, результат якого 2,22 %0;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння;
- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції;
- розпискою ОСОБА_1 відповідно до якої останній зобов'язався залишити транспортний засіб на зберігання на проспекті Лісовий,10 в м. Києві.
З відеозапису нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, результат якого склав 2,22 %0, та зі складання протоколу про адміністративне правопорушення погодився. Крім того, повідомив, що вживав 2 літри пива.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом на увагу не заслуговують. Протокол про адміністративне правопорушення підписано власноруч ОСОБА_1 та будь-яких заперечено до нього не заначено. Із відеозапису нагрудної камери працівника поліції також не вбачається заперечення водієм факту керування автомобілем.
Доводи скаржника про те, що він не погодився із результатами огляду спростовується наявним відеозаписом, на якому останній погодився із складанням протоколу.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити захисника ОСОБА_1 - Сіренка Максима Юрійовича строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2024 року
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Сіренка Максима Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя