Іменем України
про закриття провадження у справі
11.11.10Справа №2а-2155/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
суддів Кириленко О.О., Шаповала І.І.
при секретарі - Зарапіні О.В,
за участю позивача ОСОБА_1
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 < Список > < Позивач в особі >
до Прокуратури міста Севастополя < Список > < Відповідач в особі >
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури міста Севастополя про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести перевірку за заявами згідно з Законом України "Про прокуратуру" та вимогами Кримінально-процесуального Кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16.07.2010 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 23.07.2010.
Ухвалою суду від 23.07.2010 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 4-91/10 за скаргою ОСОБА_1
Ухвалою суду від 02.11.2010 провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду на 11.11.2010.
У судовому засіданні судом на обговорення було поставлено питання про закриття провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач проти закриття провадження у справі заперечував, наполягав на розгляді справи про суті позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
За змістом частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
При цьому, пунктом 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України порядок провадження у кримінальних справах визначається Кримінально-процесуальним кодексом України.
Згідно зі статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України по заяві або повідомленню про злочин слідчий орган зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити у порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 N 6-рп/2001 кримінальне судочинство визначено, як врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Як свідчать матеріали справи, 27.04.2010 позивач звернувся до Прокуратури міста Севастополя із скаргою на бездіяльність та незаконні дії працівників прокуратури Балаклавського району міста Севастополя, пов'язані з розглядом його заяви про злочин (вх.. № 2118-Ск). Просив відповідача зобов'язати прокуратуру Балаклавського району м. Севастополя виконати вимоги статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняти процесуальне рішення з питання притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2
Листом прокуратури міста Севастополя від 27.05.2010 за вих. № 05/2/3-1010/05-2118ск позивачу повідомлено, що постановою помічника прокурора Балаклавського району м. Севастополя ОСОБА_3 від 26.05.2010 відмовлено у порушенні кримінальної справи за ст. 388 Кримінального Кодексу України відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Крім того, позивачу був роз'яснений порядок оскарження рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно з вимогами статей 99-1, 236-1 Кримінально-процесуального кодексу України.
Постанова про відмову у порушенні кримінальної справи була оскаржена ОСОБА_4 до Балаклавського районного суду м. Севастополя
Постановою Балаклавського районного суду від 14.10.2010 у справі № 4-91 2010 рік скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанова помічника прокурора Балаклавського району міста Севастополя Степаненко Т.А. від 26 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 на підставі ст. 6 п. 2 Кримінально-процесуального кодексу України за відсутністю в його діях складу злочину скасовано, матеріали повернені до прокуратури Балаклавського району міста Севастополя для проведення додаткової перевірки. Вказана постанова набрала законної сили 22.10.2010.
З матеріалів справи, та з пояснень позивача у судовому засіданні вбачається, що позивач не погоджується з діями прокуратури міста Севастополя, пов'язаними з розглядом його заяви про порушення кримінальної справ.
Отже, фактично позивач оскаржує дії прокурора в кримінальному процесі при отриманні заяви про злочин, що регламентовано нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 23.12.2009 у справі № 09/230 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.08.2010 у справі № К-18434/10.
Скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом в порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
Положеннями статті 110 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві та до суду. В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 236-1 Кримінально-процесуального кодексу України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку відсутній публічно-правовий спір, а йдеться про порушення прав фізичної особи в кримінальному судочинстві, оскільки діяльність посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури не належить до управлінської сфери і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивачу роз'яснюються положення частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається. Розгляд зазначених позовних вимог відноситься до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції у порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури м. Севастополя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вичинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Н.Г. Плієва
Судді підпис О.О. Кириленко
підпис І.І. Шаповал
З оригіналом згідно
Ухвала не набрала законної сили
Суддя Н.Г. Плієва
< Текст >
11.11.2010