Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8674/24
Номер провадження 1-кс/711/2372/24
06 листопада 2024 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000434, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про арешт майна, -
Прокурор відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у ході досудового розслідування встановлено 03.11.2024 року, близько 21:05 год. водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем Tesla Model 3 реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Черкаси, по проїзній частині вул. Хрещатик, зі сторони вул. Б. Вишневецького в напрямку до вул. М. Грушевського, на нерегульованому перехресті вул. Хрещатик та вул. Святотроїцька, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину вул. Хрещатик по нерегульованому пішохідному переходу, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок ДТП пішохід, ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
03.11.2024 під час проведення огляду місця події було виявлено та вилучено кросівок на праву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160605, кросівок на ліву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160606.
Ініціатор клопотання вказує, що під час досудового розслідування слідству необхідно призначити відповідні судові експертизи, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об'єктів, у даному випадку взуття у стані, яке воно мало на момент вилучення.
З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речових доказів власникам жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самими власниками, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, відновлення транспортного засобу з метою його продажу, умисного пошкодження чи таємного викрадення майна і т.п.).
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що взуття є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, під час досудового розслідування необхідно провести судові експертизи з їх залученням у стані, яке воно мало на момент огляду місця події 03.11.2024, а також слідчі дії, в яких може виникнути необхідність, а тому з метою забезпечення збереження указаних речових доказів та досягнення дієвості кримінального провадження, прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
До початку судового засідання прокурор ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні розглядати без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неявка в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, №12024250000000434 від 03.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Встановлено, що 03.11.2024 року, близько 21:05 год. водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем Tesla Model 3 реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Черкаси, по проїзній частині вул. Хрещатик, зі сторони вул. Б. Вишневецького в напрямку до вул. М. Грушевського, на нерегульованому перехресті вул. Хрещатик та вул. Святотроїцька, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину вул. Хрещатик по нерегульованому пішохідному переходу, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок ДТП пішохід, ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
03.11.2024 під час проведення огляду місця події було виявлено та вилучено кросівок на праву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160605, кросівок на ліву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160606.
Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 04.11.2024, визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12024250000000434 від 03.11.2024 кросівок на праву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160605, кросівок на ліву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160606.
Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ч.2 ст.167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, що передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучене 03.11.2024 в ході проведення огляду місця події. Клопотання було направлено подано до суду поштовим 04.11.2024, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст.171 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч.2 ст.131 КПК України).
Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому, закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).
Отже, встановлено, що вилучене майно 03.11.2024 під час огляду місця події, а саме кросівок на праву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160605, та кросівок на ліву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160606 є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст.98 КПК України, оскільки вказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане тимчасово вилучене майно є об'єктом, який зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів із забороною розпорядження даним майном.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на кросівок на праву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160605, та кросівок на ліву ногу, який поміщено до спец пакету № PSP 3160606, з метою збереження речових доказів.
Тимчасово, до скасування у встановленому порядку, позбавити власників та інших зацікавлених осіб права на відчуження, розпорядження (знищення, ремонтування та/або користування) арештованим майном.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1