Рішення від 07.11.2024 по справі 300/6782/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. справа № 300/6782/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кропивницька Уляна Миколаївна, до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №009208/0706 від 12.04.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Кропивницька Уляна Миколаївна (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Кропивницька У.М.), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, податковий орган, контролюючий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (надалі по тексту також - третя особа, Головне управління ДПС у Хмельницькій області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області від 12.04.2024 за №009208/0706 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 117 297,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення фактичних обставин прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 за №009208/0706 (надалі по тексту також - оскаржуване ППР) про застосування відносно ФОП ОСОБА_1 штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 117 297,00 гривень.

Як зазначає позивач, Головним управління ДПС у Хмельницькі області 15.02.2024 розпочато фактичну перевірки в магазина " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_1 стверджує, що на виконання податкового законодавства, всі первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, та які, в свою чергу, належать або пов'язані з предметом цієї перевірки й підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися у магазині, були надані представникам податкового органу безпосередньо в приміщенні магазину, а також додатково під час перевірки надіслані на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Зокрема, позивач заявляє, що надав наступні документи: договір комісії, акт прийому-передачі товарів, форму ведення обліку товарних запасів, договір купівлі-продажу, видаткову накладну, переміщення запасів, договір про співпрацю, договір суборенди, фіскальні чеки на придбання та повернення товару, в зв'язку з здійснення контрольної закупки, Х-звіт.

Разом з цим, на переконання ФОП ОСОБА_1 працівники податкового органу не взяли до уваги надані останнім первинні документи, протиправно припустили вчинення порушення пунктів 1, 2 та 12 статті 12 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (надалі по тексту також - Закон №265/95-ВР), та як наслідок склали Акт фактичної перевірки від 23.02.2024 за №3916/22-01-07-05/349608950 (надалі по тексту також - Акт, Акт фактичної перевірки) за відсутності жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем таких порушень.

Також, позивач наголошує, що останньому не було надіслано акт фактичної перевірки, як це передбачено абзацом 2 пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України (надалі по тексту також - ПК України), в наслідок чого ФОП ОСОБА_1 не зміг реалізувати своє право на подання заперечення.

ФОП ОСОБА_1 зазначає, що в червні 2024 року останньому стало відомо про наявність податкового повідомлення-рішення (надалі по тексту також - ППР) від 12.04.2024 за №009208/0706, прийнятого Головним управління ДПС в Івано-Франківській області про застосування щодо нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 117 297,00 гривень.

Вважаючи протиправним ППР від 12.04.2024 за №009208/0706, прийняте Головним управління ДПС в Івано-франківській області, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами(а.с.66-68).

01.10.2024 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало пояснення третьої особи (а.с.72-142). Третя особа зазначає, що згідно Акту фактичної перевірки встановлено наступні порушення: пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме не проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій (надалі по тексту також - ПРРО) з фіскальним режимом роботи та не видача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції; пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме не обліковано у встановленому порядку та не надано під час перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу; частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 за №322-VIII (надалі по тексту також - КЗпП України), а саме не укладено трудові відносини з працівником.

Мотивуючи свою позицію Головне управління ДПС у Хмельницькій області вказує, що до початку перевірки 15.02.2024 о 15 год. 24 хв. працівниками Головного управління ДПС у Хмельницькій області на підставі статті 20 ПК України проведено контрольну розрахункову операцію, а саме: придбано "кабель Apple Lighting to USB Cable" за ціною 559,00 гривень, який продавцем реалізовано без застосування ПРРО, на момент розрахунку та видачі решти разом з товаром, розрахунковий документ (фіскальний чек) не роздруковано та не видано. Однак, після пред'явлення продавцю ОСОБА_2 наказу на проведення фактичної перевірки, направлення на проведення перевірки та службових посвідчень посадовим особам Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 15 год. 43 хв. надано розрахунковий документ (фіскальний чек) на вищезазначений реалізований товар. Окрім цього, третя особа зазначає, що під час фактичної перевірки було проведено зняття наявних залишків товарно-матеріальних цінностей на об'єкті торгівлі, в результаті чого встановлено відсутність окремих позицій товарів, що були отримані позивачем згідно Акту прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024, а саме: Iphon 11 Pro 64 silver used, б/в, 1 шт., вартістю 15 706,00 гривень; Iphon 12 Pro 128 black used, б/в , 1шт., вартістю 13 670,00 гривень; Iphon 12 Pro 128 silver used, б/в, 2 шт., вартістю 42 778,00 гривень, всього на суму 72 154,00 гривень.

Також, Головне управління ДПС у Хмельницькі області вказує, що в ході фактичної перевірки встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на момент проведення здійснення перевірки не надано підтверджуючі документи на товари, що перебувають в продажі на зальну суму 44 544,00 гривень: Iphon Xr Coral used, б/в, 1 шт., вартістю 11 904,00 гривень та Iphon13 Pro Max Graphite used, б/в, 1шт., вартістю 32 640 гривень.

З урахування зазначеного, Головне управління ДПС у Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні позивних вимог ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник позивача 02.10.2024 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подала додаткові пояснення у справі (а.с.144-149). Адвокат Кропивницька У.М. вкотре наголосила, що на виконання вимог статті 85 ПК України, пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР на початку перевірки працівникам Головного управління ДПС у Хмельницькій області були надані всі первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством та які, в свою чергу, належать або пов'язані з предметом цієї перевірки й підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися у магазині.

Представник позивача зазначає, що товари які нібито відсутні в магазині, а саме: Iphon 11 Pro 64 silver used, б/в, 1 шт., вартістю 15 706,00 гривень; Iphon 12 Pro 128 black used, б/в , 1шт., вартістю 13 670,00 гривень; Iphon 12 Pro 128 silver used, б/в, 2 шт., вартістю 42 778,00 гривень, всього на суму 72 154,00 гривень переміщені в інший магазин ФОП ОСОБА_1 згідно переміщення запасів №2202 від 22.02.2024. Відтак, на переконання представника позивача, твердження податкового органу щодо реалізації товару без ПРРО на загальну суму 72 154,00 гривень спростовуються вищезазначеним та відповідними первинними документами.

Також, адвокат Кропивницька У.М. вважає безпідставними доводи щодо не проведення через ПРРО розрахункової операції при продажі кабелю вартістю 599,00 гривень, оскільки відповідні розрахункові документи були надані під час перевірки та долучені до матеріалів справи.

Окрім цього, представник позивача вказує, що відомості щодо товарі, на які відсутні підтверджуючі документи, а саме: Iphon Xr Coral used, б/в, 1 шт., вартістю 11 904,00 гривень та Iphon 13 Pro Max Graphite used, б/в, 1 шт., вартістю 32 640,00 гривень відображені в Акті прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024 під №84 та №27.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 03.10.2024 за №12546/5/09-19-05-01(а.с.150-239). Податковий орган не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вказує відповідач, при проведенні фактичної перевірки магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що належить ФОП ОСОБА_1 , контролюючим органом встановлено наступні порушення: не проведення розрахункової операції через ПРРО з фіскальним режимом роботи; здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання. За результатами фактичної перевірки Головним управління ДПС у Хмельницькій складено Акт фактичної перевірки. На підставі висновків Акту, з урахуванням вимог пункту 102 статті 102, пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ "Передні положення" ПК України, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято ППР від 12.04.2024 за №009208/0706 на загальну суму 117 297,00 гривень, зокрема: 72 753,00 - за не проведення розрахункової операції через ПРРО з фіскальним режимом роботи (пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР); 44 544,00 гривень - за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання (статті 20 Закону №265/95-ВР).

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, звертає увагу, що копія видаткової накладної від 21.02.2024 за №2 та копія переміщення запасів від 22.02.2024 за №2202, які долучені позивачем до матеріалів адміністративної справи не були предметом дослідження посадових осіб контролюючого органу, які безпосередньо проводили перевірку, оскільки такі документи не були надані на початку перевірки - 15.02.2024, не надавались на запит про надання документів від 20.02.2024 за №1992/6/22-01-07-05 і не були надані зокрема, й на дату завершення фактичної перевірки - 23.02.2024.

На підставі зазначеного Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

ФОП ОСОБА_1 скористався правом подати відповідь на відзив, яка надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 09.10.2024 (а.с.240-244).

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 25.10.2024 подало до суду клопотання від 25.10.2024 за №13540/5/09-19-05-01 (а.с.245-248), в якому просило долучи до матеріалів адміністративної справи розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення форми "С" прийнятого на підставі Акту перевірки за №3916/22-01-07-05/3429608950 від 23.02.2024 (до ППР від 12.04.2024 за №009208/0706).

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, додаткових пояснень у справі, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області (а.с.24).

Основними видами економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є:

- 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний);

- 47.79 Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах;

- 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;

- 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

- 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.;

- 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах;

- 95.12 Ремонт обладнання зв'язку;

- 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням;

- 46.52 Оптова торгівля електронним телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього;

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- 47.41 Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням програмним. забезпеченням у спеціалізованих магазинах;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування (а.с.24).

Посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області 15.02.2024 на підставі направлень на перевірку за №№898, 899 від 13.02.2024 (а.с.193, 194) і наказу від 13.02.2024 за №617-п "Про проведення фактичної перевірки" (а.с.192), проведено фактичну перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить суб'єкту господарської діяльності - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

При здійсненні перевірки посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області виявлено порушення пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, частини 3 статті 24 КЗпП України (а.с.198).

Виявлені порушення стосувалися:

- не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання;

- не укладення трудових відносин з працівником.

По завершенню перевірки, 23.02.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області складено Акт (довідку) фактичної перевірки за №3916/22-01-07-05/ НОМЕР_1 від 23.02.2024 (а.с.109-110).

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (надалі по тексту також - ФОП ОСОБА_2 ), представник позивача по договору про співпрацю від 01.02.2024 (а.с.91), відмовився від підписання Акту фактичної перевірки та отримання такого Акту, про що Головним управління ДПС у Хмельницькій області складено Акт за №161/22-01-07-05/ НОМЕР_1 від 23.02.2024 (а.с.85).

По наслідками розгляду Акту (довідки) фактичної перевірки за №3916/22-01-07-05/3429608950 від 23.02.2024 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 за №009208/0706 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 117 297,00 гривень (а.с.43-44).

Вважаючи протиправним ППР 12.04.2024 за №009208/0706 прийняте відповідачем, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Предмет адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульований положеннями Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР, Податковим кодексом України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Пунктом 80.10. статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Водночас, в силу правого визначення пункту 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Тим не менш, відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання (пункт 86.6 статті 86 ПК України).

В досліджуваному випадку фактична перевірка здійснювалася з метою контролю за дотриманням вимог законодавства з питань регулювання обліку готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, проводилась на підставі наказу від 13.02.2024 за №617-п (а.с.119, 192) та направлень на перевірку від 13.02.2024 за №№898, 899 (зворотній бік а.с.119-а.с.120, а.с.193-194), виданих Головним управлінням Державної податкової служби у Хмельницькій області.

Окрім цього, матеріали справи містять акт відмови від підпису та отримання другого примірника акту фактичної перевірки від 23.02.2024 за №161/22-01-07-05/3429608950 (а.с.85).

За змістом пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як направлення на проведення такої перевірки, копії наказу на проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 80.1 статті 81 ПК України, у наказі про проведення зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Системний аналіз зазначених вище по тексту судового рішення положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку про виникнення права у посадових осіб податкового органу розпочати проведення фактичної перевірки за наявності хоча б однієї з підстав для їх проведення, визначених у відповідному наказі, а також за умови пред'явлення або надіслання, у випадках передбачених Кодексом, відповідних документів.

Більше того, відсутність детального опису підстави на проведення перевірки в наказі не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом, тобто здійснити посилання на застосовуване положення Податкового кодексу України.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицію, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №460/1239/19.

Більш змістовну оцінку порушеному питанню надав Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.05.2024 у справі 28.05.2024 за справі №280/1431/23 (адміністративне провадження №К/990/30986/23), зокрема:

- "Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Судова палата наголошує, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.";

- "Водночас, як вже зазначалося, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації"

У спірному випадку наказ про проведення фактичної перевірки від 13.02.2024 за №617-п містить наступні підстави для проведення коментованої перевірки, а саме: підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України (а.с.119, 192).

Суд доходить висновку про внесення до наказу про проведення фактичної перевірки від 13.02.2024 за №617-п усіх необхідних відомості (найменування та реквізити), а також належне оформлення підстав для її проведення, що виключає обставину протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки господарського об'єкту позивача.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки (абзаци 6-7 пункту 81.1 статті 81 Кодексу).

Як свідчать матеріали справи, направлення на перевірку містять належні відомості, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

Згідно наказу, направлень та акту перевірки, фактична перевірка проведена двома особами контролюючого органу у присутності ФОП ОСОБА_2 (представник ФОП ОСОБА_1 по договору про спільну діяльність) з врученням останньому до її проведення наказу, направлень на перевірку та пред'явленням службових посвідчень, про що свідчить підпис ФОП ОСОБА_2 (зворотній бік а.с.119-а.с.120, а.с.193-194).

Тобто, перед початком перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області пред'явлені документи, визначені пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки.

Враховуючи зазначене суд вважає, що порушень положень законодавства в частині наявності підстав та процедури проведення перевірки, які вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідачем не допущено.

В результаті проведення фактичної перевірки магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що належить ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Головним управління ДПС у Хмельницькій області складено Акт фактичної перевірки від 23.02.2024 за №3916/22-01-07-05/3429608950, згідно якого встановлено порушення пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме:

1) не проведення розрахункових операцій через ПРРО з фіскальним режимом роботи та невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції;

2) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання;

3) не укладено трудові відносини з працівниками.

У відповідності до абзаців 2 та 6 пункту 1.6.3.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків затверджених наказом Державної податкової інспекції України від 04.09.2020 за №470 (надалі по тексту також - Методичні рекомендації №470) у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, територіальний орган ДПС, який проводив фактичну перевірку, у день реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє системою електронного документообігу його електронну копію та копію інших матеріалів перевірки до територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків, та не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації акта (довідки) направляє акт (довідку) і відповідні матеріали у паперовій формі.

У разі встановлення за результатами фактичної перевірки порушень законодавства керівник (заступник керівника або уповноважена особа) територіального органу ДПС за основним місцем обліку зазначеного платника податків забезпечує прийняття та вручення такому платнику податкових повідомлень-рішень у порядку та терміни, визначені законодавством.

З урахуванням зазначеного, на підставі Акту фактичної перевірки, Головним управління ДПС в Івано-Франківській області прийнято ППР за №0092208/706 від 12.04.2024 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 117 297,00 гривень.

Стосовно доводів позивача про протиправність ППР за №0092208/706 від 12.04.2024 прийнятого Головним управління ДПС в Івано-Франківській області, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівкові та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За змістом пунктів 1 та 2 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВРсуб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13 (надалі по тексту також - Положення №13).

Згідно пункту 1 Розділу ІІ Положення №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (надалі по тексту також - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

У відповідності до підпункту 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Як свідчать матеріали перевірки 15.02.2024 о 15 год. 24 хв. працівниками Головного управління ДПС у Хмельницькій області на підставі статті 20 ПК України проведено контрольну розрахункову операцію, а саме: придбано "кабель Apple Lighting to USB Cable" за ціною 599,00 гривень, який продавцем реалізовано без застосування програмного реєстратора розрахункових операцій, на момент розрахунку та видачі решти разом з товаром, розрахунковий документ (фіскальний чек) не роздруковано та не видано (а.с.110).

Відповідач у відзиві на позов (а.с.162) та третя особа в поясненнях (а.с.74) зазначають, що після пред'явлення продавцю ФОП ОСОБА_3 копії наказу на проведення фактичної перевірки, направлень на проведення перевірки та службових посвідчень, посадовим особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 15 год. 43 хв. надано розрахунковий документ (фіскальний чек) на вищевказаний реалізований товар.

В матеріалах справи наявна копія фіскального чеку від 15.02.2024, складеного (оформленого) о 15:43:13, за №kFVeROUBLTk, про продаж "кабель Apple Lighting to USB Cable" вартістю 599,00 гривень (а.с.115).

Більше того, в матеріалах перевірки містяться пояснення (додаток за №2 до акту перевірки (бланк за №004196)) надані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі по тексту також - ФОП ОСОБА_4 ), в яких останній пояснює, що ним "було реалізовано "USB APPLE" за ціною 599,00 гривень, фіскальний чек по операції видано пізніше, так як були проблеми з інтернетом" (зворотній бік а.с.111).

Позивач не надав ні при перевірці, ні під час розгляду судової справи належні докази на підтвердження власних пояснень про існування "проблеми з інтернетом" в перший день фактичної перевірки, особи в момент проведено контрольної розрахункової операції (контрольної закупки).

Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що позивач справді реалізував "кабель Apple Lighting to USB Cable" за ціною 599,00 гривень без використання ПРРО та не видав відповідний розрахунковий документ.

Згідно пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

За приписами абзацу 60 статті 2 Закону №265/95-ВР термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів". Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 за №231 (надалі по тексту також - Перелік №231) до технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій належать, зокрема смартфони та мобільні телефони.

Отже, ФОП ОСОБА_1 провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, а відтак, зобов'язаний надати контролюючому органу на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

За змістом абзацу 1 пункту 85.2. статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Контролюючим органом під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, в результаті якого, у відповідності до відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків (товарно-матеріальних цінностей) станом на 23.02.2024 (додаток 4 до Акту фактичної перевірки) виявлено відсутність окремих позицій товарів, що були отримані позивачем згідно Акту прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024, а саме:

- Iphonе 11 Pro 64 silver used, б/в, 1 шт., вартістю 15 706,00 гривень;

- Iphonе 12 Pro 128 black used, б/в, 1шт., вартістю 13 670,00 гривень;

- Iphonе 12 Pro 128 silver used, б/в, 2 шт., вартістю 42 778,00 гривень,

всього на суму 72 154,00 гривень (зворотній бік а.с.87).

Мотивуючи відсутність зазначених товарів ФОП ОСОБА_1 стверджує, що всі підтверджуючі документи були надані податковому органу під час проведення фактичної перевірки, зокрема і переміщення запасів від 22.02.2024 за №2202, у відповідності до якого відсутні під час перевірки товари було переміщено до іншого магазину ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 (а.с.61).

Також, позивачем до матеріалів справи долучено форму ведення обліку товарних запасів за січень - лютий 2024 року, в якій серед іншого зазначені: переміщення запасів від 22.02.2024 за №2202 та вибуття товару на загальну суму 104 333,00 гривень (а.с.58).

Однак, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

У відповідності до пункту 2.1.11. Акту фактичної перевірки під час проведення перевірки контролюючому органу було надано:

- копія договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024;

- копія акту прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024;

- копія ведення товарних запасів за січень-лютий 2024 року;

- копія договору про співпрацю від 01.02.2024;

- копія договору суборенди ( зворотній бік а.с.109).

Позивач у позовній заяві зазначає наступне: "На виконання вимог податкового законодавства, всі первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, та які, в свою чергу, належать або пов'язані з предметом цієї перевірки й підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в магазині 15 лютого 2024 року, тобто НА ПОЧАТОК ПЕРЕВІРКИ були надані представникам податкового органу безпосередньо в приміщенні магазину, а також додатково ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ надіслані на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області" (а.с.3).

Проте, позивач не надав суду жодних доказів надіслання на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькі області будь яких документів, зокрема і переміщення запасів від 22.02.2024 за №2202.

Більше того, Головне управління ДПС у Хмельницькій області направляло позивачу запит про надання документів від 20.02.2024 за №1992/6/22-01-07-05 (а.с.90).

Однак, як стверджують Головне управління ДПС у Хмельницькі області та Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, відповіді на зазначений запит не було надано.

Позивач не надав суду жодних доказів на спростування зазначених обставин.

Також, відповідачем до матеріалів справи долучено копію форми ведення товарних запасів за січень-лютий 2024 року (а.с.227), наданої під час проведення фактичної перевірки, у якій відсутні відомості про вибуття зазначеного товару (продаж, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику) з об'єкту торгівлі, за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, проспект Незалежності, 5/2, зокрема і про переміщення запасів від 22.02.2024 за №2202.

Абзацами 3, 4, 5 пункту 1.2 "Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 за №1057 (надалі по тексту також - Порядок№1057), передбачено, що:

- національна система масових електронних платежів (НСМЕП) - банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, у якій розрахунки за товари та послуги, видача готівкових грошей та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою НБУ;

- система зберігання і збору даних РРО (СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України;

- система обліку даних РРО (СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

В силу правового регулювання підпункту 14.1.562 пункту 14.1 статті 14 ПК України взаємодія між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, реалізується, серед іншого, через - інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно підпункту 193.1.3 пункту 193 статті 19 ПК України державні податкові інспекції формують та ведуть, поряд з іншим, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Із приписів підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України слідує, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 83.1.2 пункту 83.1. ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, поряд з іншим, є податкова інформація.

Податкова інформація, як слідує із підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 за №2657-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2657-ХІІ).

Зокрема, статтею 10 коментованого Закону №2657-ХІІ визначено, що податкова інформація відноситься до видів інформації, які розрізняються за видами.

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (частина 1 статті 16 Закону №2657-ХІІ).

Приписами пункту 74.1 статті 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі по тексту також - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Зважаючи на таке правове регулювання спірних правовідносин суд вважає за доцільним застосувати висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №520/3336/19 (адміністративне провадження №К/990/33255/22), за змістом яких "…податкова інформація, яка є в державних реєстрах (є офіційною) не потребує додаткового підтвердження. Податковий орган посилається на ту податкову інформацію, яка є в офіційних джерелах (щодо наявності у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, видів їх господарської діяльності, джерела походження товару (прослідковування операцій з постачання за ланцюгом до виробника (імпортера) за даними з Єдиного реєстру податкових накладних). Ця податкова інформація є доказом у цій справі, оскільки стосується обставин, які входять до предмета доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.10.2022 у справі № 400/1693/19".

Відповідач у відзиві на позов та третя особа у поясненнях зазначають, що в господарській одиниці, яка належить ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , використовує програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 4000796813, який зареєстровано в органах ДПС України 25.01.2024.

Однак, реалізація відсутнього на момент перевірки товару у період з 25.01.2024 по 23.02.2024 (день проведення інвентаризації) через ПРРО фіскальний номер 4000796813 не здійснювалася, про що свідчать знімки екрану "screenshot" бази даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) по ПРРО фіскальний номер 4000796813 за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 та з 01.02.2024 по 23.02.2024, долучені Головним управління ДПС у Хмельницькій області (а.с.124-125).

З урахуванням того, що позивач у період проведення фактичної перевірки не надав контролюючому органу документи, які б свідчили про вибуття спірного товару (продаж, внутрішнє переміщення, знищення або втрата, повернення товару постачальнику) з об'єкту торгівлі, суд погоджується із висновками відповідача про реалізацію спірних товарів без використання ПРРО з фіскальним режимом. Доказів зворотного позивачу суду не надав.

У відповідності до частини 1 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні у вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до ППР від 12.04.2024 №009208/0706 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 72 753,00 гривень, за не проведення розрахункових операції через РРО з фіскальним режимом роботи (а.с.246).

Тобто 599,00 гривень х 100% та 72 154,00 гривень х 100%, що у сумі становить 72 853,00 гривень.

Відтак, санкція за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР у розмірі 72 853,00 гривень, передбачена пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосована до позивача правомірно.

Щодо порушення порядку ведення обліку товарних запасів, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Як вже встановлено судом вище по тексту судового рішення, ФОП ОСОБА_1 провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, а відтак, зобов'язаний надати контролюючому органу на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Міністерством фінансів України наказом від 03.09.2021 за №496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (надалі по тексту також - Порядок №496).

Згідно абзацу 2 пункту 1 Розділу І Порядку №496 цей Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (надалі по тексту також - ФОП), які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.

Облік товарних запасів здійснюється фізичними особами-підприємцями шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку (пункт 1 розділу Порядку № 496).

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно із абзацом 1 пункту 2 Розділу І Порядку №496 документами, які підтверджують облік та походження товарів є Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (надалі по тексту також - Форма обліку), та первинні документи.

За змістом пункту 1 Розділу 2 Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.

Як визначено пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №496 Форма обліку ведеться за вибором фізичної особи-підприємця у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

Пунктом 3 Розділу II Порядку №496, передбачено порядок внесення ФОП до Форми обліку відомостей, зокрема: у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис; у графі 2 - дата здійснення запису; у графах 3-6 - реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб'єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті); у графі 7 - загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару; у графі 8 - загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій). Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається:продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій; внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об'єктами) та/або місцями зберігання; знищення або втрата товару; повернення товару постачальнику; використання товарів на власні потреби; у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком

Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів (пункт 4 Розділу ІІ Порядку №496).

Тобто, коментована Форма повинна містити відомості про усі первинні документи, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару, а зазначення таких реквізитів у Формі обліку повинне співпадати з кореспондуючими у первинних документах, котрі є невід'ємною частиною такого обліку.

Слід зауважити, що в розумінні пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР платник податків зобов'язаний подавати до фактичної перевірки не тільки документи про "походження" товару, але й документи які окремо засвідчують обставину "облік" товарів.

Отже, первинні документи, наявні у суб'єкта господарювання, є свідченням походження товару, втім наявність таких документів не звільняє суб'єкта господарської діяльності від обов'язку ведення обліку таких товарів відповідно до Порядку №496, ведення форми обліку товарних запасів.

Суд вважає, що встановлений Порядком №496 обов'язок постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів і є тим "встановленим законодавством порядком обліку товарних запасів" (їх походження і обліку) в розумінні положень пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Саме дотримання такого порядку (ведення Форми обліку) було предметом фактичної перевірки 15.02.2024.

Постійне ведення платником податків коментованої Форми обліку, серед іншого, і є тією формою контролюю за належним оподаткуванням господарської діяльності відповідного суб'єкта в кінці звітного податкового періоду, а наявність такого обліку за правилами Порядку №496 у місці продажу товарів (надання послуг) та/або здійснення розрахункових операцій в місці продажу (господарському об'єкті) надає можливість податковому органу при здійсненні фактичної (раптової) перевірки перевіряти обставину дотримання/не дотримання постійного обліку первинних документів за Формою обліку, і як наслідок обліку товарних запасів, які знаходяться в місці їх реалізації.

В ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (місцем здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання), а саме на момент здійснення перевірки не пред'явлено підтверджуючі документи на товари, що перебували в реалізації у магазині "Ябко", який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, місто Нетішин, проспект Незалежності, 5/2 на загальну суму 44 544,00 гривень, а саме:

- Iphon Xr 128 Coral used, б/в, 1 шт., вартістю 11 904,00 гривень;

- Iphon 13 Pro Max Graphite used, б/в, 1 шт., вартістю 32 640,00 гривень,

про що зазначено в додатку 5 до Акту фактичної перевірки (а.с.111).

Представник позивача у додаткових поясненнях вказала, що відомості у відношенні до товарі, на які відсутні підтверджуючі документи, а саме: Iphon Xr Coral used, б/в, 1 шт., вартістю 11 904,00 гривень та Iphon 13 Pro Max Graphite used, б/в, 1 шт., вартістю 32 640,00 гривень, відображені в Акті прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024 під №84 та №27 (зворотній бік а.с.145- а.с.146).

Так, справді у Акті прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024 (а.с.95-101), відомості про який внесено до форми ведення товарних запасів за січень-лютий 2024 року, під №27 зазначено "13 Pro Max 256 Graphite used", кількістю 2 шт., вартістю за одну одиницю 32 640,00 гривень (а.с.95) та під №84 зазначено "Xr 128 Coral used" кількістю 1 шт., вартістю за одну одиницю 11 904,00 гривень (а.с.96).

Однак, згідно відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (товарно-матеріальних цінностей) (додаток 4 до Акту фактичної перевірки) (надалі по тексту також - відомість), при проведенні перевірки виявлено:

- пункт 13 сторінка 2 відомості Iphon Xr 128 Coral used, б/в, 1 шт., вартістю 11 904,00 гривень (а.с.201);

- пункт 3 сторінка 4 відомості Iphon Xr 128 Coral used, б/в, 1 шт., вартістю 11 904,00 гривень (а.с.203);

- пункт 35 сторінка 4 відомості Iphon 13 Pro Max 256 Graphite used, б/в, 2 шт., вартістю 32 640,00 гривень (а.с.203);

- пункт 35 сторінка 2 відомості Iphon 13 Pro 256 Graphite used, б/в, 1 шт., вартістю 32 640,00 гривень (а.с.203).

Так, у додатку 5 до Акту фактичної перевірки (а.с.111) вказано саме "Iphon 13 Pro Max Graphite used", б/в, 1 шт., вартістю 32 640,00 гривень, а у додатку №4 до Акту фактичної перевірки у пункті 35 сторінка 2 відомості вказано "Iphon 13 Pro 256 Graphite used", б/в, 1 шт., вартістю 32 640,00 гривень, однак суд зазначає, що під час детального вивчення Акту прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024 (а.с.95-101), судом не виявлено пристрою - "Iphon 13 256 Pro Graphite used", б/в, 1 шт., вартістю 32 640,00 гривень, інший підтверджуючий документ не надано.

Тобто, кількість пристроїв виявлених під час фактичної перевірки не відповідає кількості пристроїв отриманих відповідно до Акту прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024 (а.с.95-101).

Також, ФОП ОСОБА_1 долучив до позовної заяви договір купівлі-продажу товару за №ВА-21.02.24-БМ від 21.02.2024 (а.с.59), видаткову накладну за №2 від 21.02.2024 (а.с.60) згідно яких ФОП ОСОБА_1 придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 товар - "Xr 128 Coral used", 1 шт., вартістю 11 400,00 гривень, та форму ведення обліку товарних запасів за січень - лютий 2024 року, в якій серед іншого зазначено договір купівлі-продажу товару за №ВА-21.02.24-БМ від 21.02.2024 (а.с.58).

Проте, суд вкотре відзначає, що позивач у позовній заяві зазначив наступне: "На виконання вимог податкового законодавства, всі первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, та які, в свою чергу, належать або пов'язані з предметом цієї перевірки й підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в магазині 15 лютого 2024 року, тобто НА ПОЧАТОК ПЕРЕВІРКИ були надані представникам податкового органу безпосередньо в приміщенні магазину, а також додатково ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ надіслані на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області" (а.с.3).

Однак, позивач не надав суду жодних доказів надіслання на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькі області будь яких документів, зокрема і договору купівлі-продажу товару за №ВА-21.02.24-БМ від 21.02.2024.

Також, Головне управління ДПС у Хмельницькій області направляло позивачу запит про надання документів від 20.02.2024 за №1992/6/22-01-07-05 (а.с.90).

Головне управління ДПС у Хмельницькі області та Головне управління ДПС в Івано-Франківській області стверджують про не надання позивачем відповіді на зазначений запит.

ОСОБА_1 не представив суду жодних доказів на спростування коментованих обставин.

Більше того, відповідачем до матеріалів справи долучено копію форми ведення товарних запасів за січень-лютий 2024 року (а.с.227), наданої під час проведення фактичної перевірки, в якій окрім Акту прийому-передачі товарів від 12.02.2024 до Договору комісії за №ВА-09/02/24-ОА від 09.02.2024, відсутні відомості про будь які інші первинні документи про надходження товару, в тому числі договір купівлі-продажу товару за №ВА-21.02.24-БМ від 21.02.2024.

Суд вкотре наголошує, що Форм обліку повинна містити відомості про усі первинні документи, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару, а зазначення таких реквізитів у Формі обліку повинне співпадати з кореспондуючими у первинних документах, котрі є невід'ємною частиною такого обліку.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги той факт, що в Формі ведення обліку товарних запасів за січено-лютий 2024 року, надані Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області, під час проведення фактичної перевірки (а.с.227), в графі №3 як первинний документ, який підтверджує надходження товару зазначено виключно Акт передачі товару до договору Комісії за №ВА.09/02/24-ОА від 09.02.2024, та відсутня інформація про будь які інші первинні документи, а в Акті передачі товару до договору Комісії за №ВА.09/02/24-ОА від 09.02.2024 відсутня інформація про спірні товари, суд погоджується із висновками відповідача про порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (місцем здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання), а саме відсутність на момент здійснення перевірки підтверджуючих документів на товари, що перебували в реалізації у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 44 544,00 гривень.

У відповідності до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відтак, санкція за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР у розмірі 44 544,00 гривень, передбачена статтею 20 цього Закону, застосована до позивача правомірно.

Інші доводи і міркування позивача з приводу прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 12.04.2024 за №009208/0706, не змінюють висновку суду, викладеного вище по тексту судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів перед судом свої вимоги про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.04.2024 за №009208/0706.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства відповідач правомірно застосував штрафні санкції в розмірі 117 297,00 гривень за порушення вимог пунктів 1 та 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжна інструкція за №29 віл 23.08.2024 (а.с.20).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291Конституції України, керуючись статтями134,139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач - Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 44070171), вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницьк, 29000;

Суддя Чуприна О.В.

Попередній документ

122877518

Наступний документ

122877520

Інформація про рішення:

№ рішення:	122877519
№ справи:	300/6782/24
Дата рішення:	07.11.2024
Дата публікації:	11.11.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.06.2025)
Дата надходження:	04.12.2024
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення