ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" листопада 2024 р. справа № 300/6655/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Представник ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.03.2022 перерахунку та виплаті пенсії з підвищенням на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та 1,0796, із врахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, з підвищенням на коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1, 14 відповідно до п. 1 постанови КМУ від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" на 1,197, згідно п. 1 постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" на 1,0796 відповідно до п. 1 постанови КМУ від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком з 2021 року на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем нарахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, в розмірі 9118,91 грн. Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити інформацію про те, чи проведено йому перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 статті 42 Закону №1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених постановами КМУ №118, №168 та №185. Також у заяві містилася вимога усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024. У відповідь на зазначену заяву відповідач надіслав листа від 13.08.2024 №6973-5651/К-02/8-0900/24, зі змісту якого вбачається, що згідно з порядком №124 внаслідок індексації пенсія позивача не підлягала підвищенню. Позивач вважає дії відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії протиправними. Просить задовольнити позов.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску (а.с.15-17).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині визнання дій протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2022 по 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" - повернуто позивачу (а.с.23-27).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 02.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.28-29).
04.10.2020 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві відповідач зазначив, що в 2024 році показник осучасненого базового заробітку для обчислення пенсії складав 7994,47 грн, а показник середнього заробітку за три попередні роки (2018-2020) від якого обчислено розмір пенсії позивача складає 9118,81 грн, що перевищує відповідну суму осучасненого середнього заробітку в 2024 році, тому перерахунок пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 позивачу не проводився. З 01.03.2024 позивачу встановлена доплата до пенсії в розмірі 100 гривень. Вважає, що пенсія перерахована відповідно до норм чинного законодавства. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими (а.с.66-69).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком з 2021 року на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем нарахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, в розмірі 9118,91 грн.
Позивач, 04.07.2024 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити інформацію про те, чи проведено йому перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 статті 42 Закону №1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених постановами КМУ №118, №168 та №185. Також у заяві містилася вимога усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 (а.с.48).
У відповідь на зазначену заяву відповідач надіслав листа від 13.08.2024 №6973-5651/К-02/8-0900/24, зі змісту якого вбачається, що згідно з порядком №124 внаслідок індексації пенсія позивача не підлягала підвищенню, оскільки в 2024 році показник осучасненого базового заробітку для обчислення пенсії складав 7994,47 грн, а показник середнього заробітку за три попередні роки (2018-2020) від якого обчислено розмір пенсії позивача складає 9118,81 грн, що перевищує відповідну суму осучасненого середнього заробітку в 2024 році, тому перерахунок пенсії, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 позивачу не проводився. З 01.03.2024 позивачу встановлена доплата до пенсії в розмірі 100 гривень. Таким чином, розмір пенсії з 01.03.2024 склав - 3075,57 грн, в тому числі: 2652,12 грн - розмір пенсії за віком, 88,45 грн - доплата за понаднормовий стаж, 135,00 грн - надбавка 135 грн на індексації 01.03.2022, 100,00 грн - надбавка 100 грн на індексації 01.03.2023, 100 грн - надбавка 100 грн на індексації 01.03.2024. Розмір пенсії позивача з 01.04.2024 становить 3376,34 грн. Вважає, що пенсія перерахована відповідно до норм чинного законодавства (а.с.49-50).
Позивач вважає дії відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії протиправними, а тому звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105- XIV. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
На підставі частини другої статті 19 Закону № 2017 державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Починаючи з 20.02.2019, відносини щодо проведення щорічної індексації пенсії регулюються наступними нормативно-правовими актами та нормами права:
- Закон № 1058-IV (частина друга статті 42);
- Закон «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282-XII) (стаття 2);
- Постанова КМУ № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV;
- постанови Кабінету Міністрів України на відповідний рік, якими установлюється коефіцієнт, на який збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при її перерахунку щороку з 01 березня.
У відповідності до частини другої статті 42 Закону 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Таким чином, положення вказаної статті передбачають для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати. При цьому, виключень, порядку та розміру вказана стаття не містить зазначаючи лише, що вказане питання визначається рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Закону № 1282-XII індексація - це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з статтею 2 Закону № 1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян України проводиться виключно законами України: як визначено статтею 2 Закону №1282-XII, - із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою КМУ № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
В пункті 1 Порядку № 124 зазначено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 вказаного порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно Закону № 1058-IV; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28.02.1991 № 796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Законі 2262-ХІІ).
З огляду на те, що позивачу призначена пенсія, розмір якої визначений відповідно до положень Закону № 1058-IV, то відповідно до вказаного порядку пенсія позивача підлягає перерахунку при проведенні щорічної індексації пенсій.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Пенсія позивачу призначена за його зверненням, яке надійшло до 31.12.2021, тому відповідно до пункту 3 Порядку № 124 його пенсія підлягає перерахунку з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.01.2024.
У пункті 4 Порядку № 124 міститься формула та порядок, за якими визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.
Пунктом 7 порядку передбачено що збільшений відповідно до цього порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується: під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону); під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Отже, вказаною нормою перебачено, що збільшений показник застосовується при подальших перерахунках. Він вказує на змінюваність об'єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
В абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 зазначено, що кожен наступний перерахунок у зв'язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
У відповідності до порядку № 124 з урахуванням абзацу першого пункту 5 в 2019 році індексація пенсій відбулась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, тобто за три попередні роки (2014 -2016), розмір якого становив 3764,30 грн, що мало наслідком те, що індексацію не проведено пенсіонерам, яким пенсія була призначена в 2018 році, адже для обчислення розміру пенсії таких пенсіонерів враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2015-2017 роки в сумі 5377,90 гривень.
Суд звертаю увагу, що норма про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017, при проведенні перерахунку пенсії при щорічній індексації пенсії не узгоджується та суперечить змісту частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 124, підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 1 Постанови КМУ №118, пунктом 1 Постанови КМУ № 168 і пунктом 1 Постанови КМУ №185 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно: з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17; з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11; з 1 березня 2021 року у розмірі 1,11; з 1 березня 2022 року у розмірі 1,14; з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197; з 1 березня 2024 року у розмірі 1,0796.
При перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV і Порядку № 124 органи Пенсійного фонду України, і в тому числі відповідач, використовують такі показники середньої заробітної плати: з 1 березня 2019 року - 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17 = 4405,35 грн); з 1 березня 2020 року - 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 Х 1,11 = 4888,83 грн); з 1 березня 2021 року - 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 Х 1,11 = 5426,60 грн); з 1 березня 2022 року - 6186,32 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн); з 1 березня 2023 року - 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн); з 1 березня 2024 року - 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн).
Як зазначено вище, при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV її розмір обчислено з урахуванням показника середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки, у розмірі 9118,81 гривень. Оскільки зазначений показник вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії відповідно до Постанови №118 з 01.03.2022 (6186,32 грн), відповідно до Постанови КМУ № 168 з 01.03.2023 (7405,02 грн) та відповідно до Постанови КМУ №185 з 01.03.2024 (7994,47 грн), то ГУ ПФУ в Івано-Франківській області вважає недоцільним перерахунок пенсії позивача з урахуванням зазначених показників, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсії позивача, та натомість установив відповідну доплату.
Вищезазначений підхід органів Пенсійного фонду України і зокрема відповідача суд вважає помилковим та протиправним. Застосування даного підходу у 2020-2024 роках позбавило права на індексацію пенсії: у 2019 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018 році; у 2020 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018-2019 роках; у 2021 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018-2020 років; у 2022 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2019-2021 роках; у 2023 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2020-2022 роках; у 2024 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2020-2023 роках.
Абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляну на таке.
По-перше, в абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 чітко зазначено, що закладений в ньому механізм (особливості) перерахунку пенсії застосовується лише в 2019 році і про те, що такий самий підхід слід застосовувати в наступних роках, в цьому пункті нічого не зазначено. Так положення ст. 42 Закону № 1058 та Порядку № 124 не містять застережень, що пенсії призначені пізніше підлягають індексації виходячи з показника середньої заробітної станом на 1 жовтня 2017 року.
По-друге, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 суперечить пункту 3 зазначеного Порядку та частині другій статті 42 Закону № 1058- IV, адже звужує коло пенсіонерів, пенсії яких підлягають щорічній індексації.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. А частина друга статті 42 Закону № 1058-IV не містить норми про використання в 2019 році показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 та необхідності його застосування в подальших роках, що повністю узгоджується з пунктом 3 Порядку № 124.
Норми частини другої ст. 42 Закону № 1058-IV та положення Порядку № 124 регулюють одне і те ж коло відносин щодо щорічної індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), де сформульований правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення суду першої інстанції з урахуванням встановлених обставин є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.
Згідно зі статтею 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Постанови Уряду не можуть звужувати обсяг прав встановлений законом, адже приймаються на виконання законів, а тому мають їм відповідати й не суперечити. А у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Законом № 1058-IV делеговано Уряду право визначати розмір та порядок збільшення пенсії при проведенні щорічної індексації у межах бюджету Пенсійного фонду з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим статті 42 Закону № 1058-IV.
Тобто порядок, який установлений Урядом, повинен забезпечити мінімальне збільшення пенсії, визначене абзацом другим статті 42 Закону № 1058-IV. До того ж Уряду надано право визначити таке збільшення пенсії і у вищому розмірі у межах бюджету Пенсійного фонду, але аж ніяк не у меншому.
Натомість абзацом першим пункту 5 Порядку № 124, який застосовується органами Пенсійного фонду з 2019 року в сукупності з абзацом другим зазначеного пункту Порядку № 124 при проведенні щорічної індексації пенсій, Уряд позбавив мінімального збільшення пенсій, визначеного абзацом другим статті 42 Закону № 1058-IV, частину пенсіонерів, пенсія яким призначена протягом останніх трьох- чотирьох років перед роком, в якому проводиться індексація пенсій.
Згідно частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з вищевикладеним та з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), до спірних правовідносин не підлягає застосуванню абзац перший пункту 5 Порядку № 124, оскільки він не відповідає та суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, який має вищу юридичну силу.
При проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 відповідач повинен був застосувати такі норми матеріального права: частину другу статті 42 Закону № 1058-IV; Порядок № 124 (крім абзацу першого пункту 5 цього Порядку); Пункт 1 Постанови КМУ №118; Пункт 1 Постанови КМУ № 168; Пункт 1 Постанови КМУ № 185.
На підставі зазначених норм права відповідач зобов'язаний провести перерахунок пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 Постанови №118, починаючи з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024.
Після такого перерахунку показник середньої заробітної плати позивача повинен становити: 9118,81 грн х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 13433,84 гривень. Проте відповідач не провів зазначеного перерахунку пенсії позивача з мотивів, які зазначені вище.
Відтак протиправна бездіяльності відповідача полягає в тому, що він не здійснив індексацію пенсії позивача у 2022, 2023 та 2024 роках із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 відповідно.
Суд зазначає, що особам, які отримують пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ у 2022-2024 роках пенсія проіндексована без подібних «виключень» згідно з приписами пункту 2 Постанови КМУ № 168 та пункту 2 Постанови КМУ №185. Під індексацію потрапили всі пенсіонери, пенсія яким призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ до 31.12.2022 та 31.12.2023, що також є підтвердженням протиправності застосовуваного відповідачем підходу до перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 1058-IV.
Суд звертає увагу на те, що пенсія - це власність особи, а не допомога від держави і Відповідач, не виплачуючи не здійснюючи належний перерахунок та не виплачуючи пенсію в повному обсязі, фактично позбавив позивача його власності у вигляді пенсійних виплат.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п. 74 рішення від 02.03.2005 у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».
Зокрема, у справі «Федоренко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Тобто Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
У рішенні «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду у рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17- рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010 та від 11.10.2011 № 10-рп/2011).
Відтак, враховуючи відсутність правових підстав у відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивачу, такі дії суб'єкта владних повноважень призвели до позбавлення позивача «законних очікувань» на отримання пенсії у розмірі, що передбачений законом, у контексті вищезгаданих критеріїв - ґарантій говорить про незаконність втручання у його право власності.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що такі дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії свідчить про незаконне втручання у його право на мирне володіння майном і є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладені висновки, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем згідно квитанції від 01.09.2024 №9816-0067-9814-9582 підтверджено сплату судового збору на суму 968,96 гривень (а.с.13).
Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, з огляду на те, що ухвалою суду від 16.09.2024 повернуто позовну заяву в частині позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 678,27 грн. (70% задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 02.03.2024 перерахунку та виплаті пенсії з підвищенням на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та 1,0796, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 02.03.2024, з підвищенням на коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до п. 1 постанови КМУ від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" на 1,197, згідно п. 1 постанови КМУ від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" на 1,0796 відповідно до п. 1 постанови КМУ від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 678,27 грн (шістсот сімдесят вісім гривень 27 копійок).
Сторонам рішення надіслати через підсистему “Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ “Мої справи».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.