Справа №760/27219/24 1-кс/760/12770/24
31 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (доручення від 29.10.2024р. № 004-260012713 Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, свідоцтво № 1661 від 10.04.2007р. про право на заняття адвокатською діяльністю), підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22024101110000779 від 22.08.2024р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -
Клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подане в рамках кримінального провадження № 22024101110000779 від 22.08.2024р., відповідає вимогам ст.ст. 183, 184, 199 КПК України.
Підозрюваний доставлений під вартою до суду.
Документом, який підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що 22.02.2024 президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року о 5 годині президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні. У подальшому на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс РФ шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 год. 12.08.2024 строком на 90 діб.
Також, 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18.08.2024, у громадянина України ОСОБА_5 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Так, встановлено, що в ході підшукання ОСОБА_5 підробітку, останній, використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone 11» S/N: НОМЕР_1 в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» отримав повідомлення від користувача, що підписаний « ОСОБА_8 » з ID користувача « НОМЕР_2 », в якому останній запропонував ОСОБА_5 , за грошову винагороду у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США здійснювати підпал транспортних засобів, що відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань, а також встановлювати відеокамери на території м. Києва.
Переслідуючи корисливий мотив, розуміючи суспільну небезпечність вказаного діяння, ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone 11» S/N: НОМЕР_1 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», запропонував раніше знайомому йому ОСОБА_9 , за грошову винагороду в розмірі 500 (п'ятсот) доларів США спільно здійснювати підпали транспортних засобів, що відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань.
Після отримання згоди ОСОБА_9 на вчинення вказаного кримінального діяння, переслідуючи корисливий мотив, а також з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, ОСОБА_5 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», повідомив користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_8 » з ID користувача « НОМЕР_2 », усвідомлюючи, що вказаний користувач є представником держави-агресора, про те, що готовий здійснювати підпали транспортних засобів, що відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань.
Після чого, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 , отримавши в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», повідомлення про підтвердження від користувача з назвою акаунту « ОСОБА_8 » з ID користувача « НОМЕР_2 », підшукали автомобіль марки «Mercedes Vito» з номерним знаком НОМЕР_3 , що мав військове забарвлення. Розуміючи, що вказаний транспортний засіб відноситься до Збройних Сил України, ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone 11»
S/N: НОМЕР_1 , шляхом використання застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», відправив користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_8 » з ID користувача « НОМЕР_2 » фотографію вказаного транспортного засобу марки Mercedes Vito» з номерним знаком НОМЕР_3 , з метою отримання підтвердження, щодо можливого підпалу вказаного транспортного засобу, на що отримав згоду від вказаного користувача.
В подальшому, ОСОБА_5 , з метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, надав вказівку ОСОБА_9 , придбати рідину для розпалювання. На виконання вказівки ОСОБА_9 20.08.2024 року в магазині «Аврора» та магазині «Траш», які знаходяться поряд з місцем його мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , придбав рідину для розпалювання, яку в подальшому за адресою свого проживання розлив у дві пластикові пляшки.
Надалі, отримавши в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», повідомлення про підтвердження від користувача з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ID користувача « НОМЕР_2 », ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_9 , розуміючи суспільну небезпечність свого діяння, не пізніше 00 год. 30 хв., 21.08.2024 року вирушили до останнього їм відомого місця перебування транспортного засобу марки Mercedes Vito» з номерним знаком НОМЕР_3 .
Перебуваючи за адресою: м. Київ, Урлівська, 3, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 переконались в тому, що необхідний їм автомобіль знаходиться на місці, близько 00 год. 30 хв., 21.08.2024 року, переслідуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, а саме розпалювач та запальничку, завчасно розподіливши між собою обов'язки, здійснили підпал транспортного засобу марки «Mercedes Vito» з номерним знаком НОМЕР_3 .
Так, встановлено, що ОСОБА_9 , переслідуючи свій злочинний умисел, поклавши на лобове скло лист паперу з написом «ТЦКА ГОРІТЬ У ПЕКЛІ $ 20.08.2024», використовуючи рідину для розпалювання, полив нею транспортний засобів марки «Mercedes Vito» з номерним знаком НОМЕР_3 та переконавшись, що на автомобіль потрапила необхідна кількість суміші, використовуючи завчасно підготовлену запальничку, запалив останню та підніс до автомобіля. Внаслідок вчинених дій транспортний засіб марки «Mercedes Vito» з номерним знаком НОМЕР_3 загорівся.
В той же час, ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з ОСОБА_9 , контролював дії останнього та, використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone 11» S/N: НОМЕР_1 , проводив відео зйомку кримінального правопорушення з метою подальшого звітування «замовнику» у месенджері «Telegram».
Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, маючи на меті завдання шкоди основам національної безпеки України та громадської безпеки, а також переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone 11» S/N: НОМЕР_1 та застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» надіслав користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_8 » з ID користувача « НОМЕР_2 » відео підпалу транспортного засобу на підтвердження виконання завдання та отримання розрахунку.
В подальшому, в невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 00 год. 50 хв., 21.08.2024 року, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_9 , переконавшись в тому, що вказаний транспортний засіб спалахнув, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, покинули місце підпалу.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, а також з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone 11» S/N: НОМЕР_1 04.09.2024 року повідомив користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_8 » з ID користувача « НОМЕР_2 », усвідомлюючи, що вказаний користувач є представником держави-агресора, про те, що підшукав транспортні засоби, що відносяться до Збройних Сил України та інших військових формувань та надіслав їх фото та відео.
Надалі, отримавши в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», повідомлення про підтвердження від користувача з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ID користувача « НОМЕР_2 », ОСОБА_5 , з метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, 04.09.2024 року в магазині «Сільпо» розташованому в м. Київ, придбав рідину для розпалювання та попрямував за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 .
Надалі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, а також з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, розуміючи суспільну небезпечність свого діяння, не пізніше 02 год. 16 хв., 05.09.2024 року з адреси свого проживання: АДРЕСА_2 , вирушив до останнього йому відомого місця перебування транспортних засобів марки «Nissan Navara» зеленого кольору та «Hyundai Terracan» зеленого кольору.
Перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 переконався в тому, що необхідні йому автомобілі знаходиться на місці, близько 02 год. 16 хв., 05.09.2024 року, переслідуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, приклеївши на лобове скло лист паперу з написом «ТЦКА ГОРІТЬ У ПЕКЛІ», використовуючи рідину для розпалювання, полив нею транспортний засобів марки «Nissan Navara» зеленого кольору та переконавшись, що на автомобіль потрапила необхідна кількість суміші, використовуючи завчасно підготовлену запальничку, запалив останню та підніс до автомобіля. Внаслідок вчинених дій транспортний засіб марки «Nissan Navara» зеленого кольору загорівся.
Надалі ОСОБА_5 використовуючи заздалегідь підготовлене знаряддя злочину, приклеївши на лобове скло лист паперу з написом «ТЦКА ГОРІТЬ У ПЕКЛІ», використовуючи рідину для розпалювання, полив нею транспортний засобів марки «Hyundai Terracan» зеленого кольору та переконавшись, що на автомобіль потрапила необхідна кількість суміші, використовуючи завчасно підготовлену запальничку, запалив останню та підніс до автомобіля. Внаслідок вчинених дій транспортний засіб марки «Hyundai Terracan» зеленого кольору загорівся.
Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, маючи на меті завдання шкоди основам національної безпеки України та громадської безпеки, а також переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_5 , використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone 11» S/N: НОМЕР_1 та застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» надіслав користувачу з назвою акаунту « ОСОБА_8 » з ID користувача « НОМЕР_2 » фото підпалу транспортних засобів на підтвердження виконання завдання та отримання розрахунку.
В подальшому, в невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 05.09.2024 року, ОСОБА_5 , переконавшись в тому, що вказані транспортні засоби спалахнули, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, покинув місце підпалу.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройним Силам України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
06 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, досудове розслідування в даному провадженні до закінчення дії ухвали суду від 06.09.2024р., тобто до 03 листопада 2024р., завершити не можливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій: провести комплексні судові транспортно-товарознавчі, пожежно-технічні експертизи, провести судові експертизи матеріалів, речовин та виробів щодо вилучених предметів під час проведення оглядів місця події, встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення, провести інші слідчі дії та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування, виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України.
Тому, 30.10.2024р. постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадження № 22024101110000779 від 22.08.2024р. до 3-х місяців, тобто строком до 06.12.2024р., включно.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідуються.
06.09. 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
06.09.2024р. ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 листопада 2024 року.
30.10.2024р. постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадження № 22024101110000779 від 22.08.2024р. до 3-х місяців, тобто строком до 06.12.2024р., включно.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.
- незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ним показань.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора з приводу того, що досудове розслідування завершити до закінчення дії попередньої ухвали від 06.09.2024р. неможливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій: провести комплексні судові транспортно-товарознавчі, пожежно-технічні експертизи, провести судові експертизи матеріалів, речовин та виробів щодо вилучених предметів під час проведення оглядів місця події, встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення, провести інші слідчі дії та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування, виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України.
Тому, 30.10.2024р. постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_10 продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадження № 22024101110000779 від 22.08.2024р. до 3-х місяців, тобто строком до 06.12.2024р., включно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 грудня 2024р. до 23год. 59хв.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинений ним під час дії воєнного стану в Україні злочин проти основ національної безпеки України (ст. 114-1), вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Що стосується заяви підозрюваного ОСОБА_5 про застосування до нього насильства під час його затримання працівниками поліції, то слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
В ході судового розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_5 заявив суду, що під час його затримання працівниками правоохоронного органу, до нього було застосоване фізичне насильство, яке виразилося у нанесені працівниками поліції ударів в різні частини його тіла.
Відповідно до ст. 28 Конституції України ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в абсолютних термінах забороняє катування та нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження. Щоб підпадати під дію статті 3 Конвенції, неналежне поводження має досягати мінімального рівня жорстокості. Визначення цього мінімального рівня є відносним: воно залежить від всіх обставин справи, таких як тривалість такого поводження, його фізичні та психічні наслідки, а також у деяких випадках від статі, віку та стану здоров'я потерпілої особи. По відношенню до особи, позбавленої волі, застосування фізичної сили, без крайньої на те необхідності, що виникла у зв'язку з його поведінкою, принижує людську гідність та в принципі становить порушення права, передбаченого статтею 3 Конвенції (рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980_009) (Labita v. Italy) [GC], N 26772/95, пп. 119-20, від 6 квітня 2000 року, ECHR 2000-IV).
Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що вказані ОСОБА_5 обставини застосування до нього насильства під час затримання, свідчать про існування обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання останнього. Тому, слідчий суддя вважає необхідним доручити прокурору забезпечити судово-медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також організувати проведення відповідним органом досудового розслідування дослідження фактів щодо фізичного та психологічного насильства до нього під час затримання, викладених підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час судового засідання.
Контроль за виконанням ухвали в частині проведення підозрюваному ОСОБА_5 судово-медичного обстеження та доручення відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів щодо насильства під час затримання, викладених підозрюваним ОСОБА_5 в судовому засіданні, покласти на уповноваженого прокурора Київської міської прокуратури.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 06 грудня 2024р. включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 06 грудня 2024 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Доручити прокурору забезпечити судово-медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також організувати проведення відповідним органом досудового розслідування дослідження фактів щодо фізичного та психологічного насильства до нього під час затримання, викладених підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час судового засідання.
Контроль за виконанням ухвали в частині проведення підозрюваному ОСОБА_5 судово-медичного обстеження та доручення відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів щодо насильства під час затримання, викладених підозрюваним ОСОБА_5 в судовому засіданні, покласти на уповноваженого прокурора Київської міської прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1