Справа № 527/3107/24
провадження № 1-кс/527/649/24
іменем України
05 листопада 2024 року слідчий суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12024170510000638, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-
До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження №12024170510000638, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
У своєму клопотанні слідчий зазначив, що у провадженні СВ ВП №1 КРУП ГУНП Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024170510000638 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 24.10.2024 року в межах населеного пункту селище Градизьк, Кременчуцькього району, виявлекно автомобіль САЗ 3507, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був завантажений розпиляними стовбурами дерев породи клен в кількості близько 6 м.куб.
24.10.2024 року, в ході огляду місця події, який проводився в селищі Градизьк, Кременчуцького району, на узбіччі дороги було виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки САЗ 3507 державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору 1989 року випуску, який згідно наданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , на праві влсаності належить ОСОБА_6 , жит. АДРЕСА_1 , який був завантажений розпиляними стовбурами дерев породи клен в кількості близько 6м. куб.
25.10.2024 вилучений в ході огляду місця події автомобіль марки САЗ 3507 державний номерний знак НОМЕР_1 та розпиляні стовбури дерев породи клен в кількості близько 6 м.куб., визнано речовими доказами по кримінальному провадженні №12024170510000638.
Оскільки в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що тимчасово вилучене майно під час проведення вищевказаної слідчої дії є доказом вчинення кримінального правопорушення, і відповідає вимогам ст. 167 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, знищення, пошкодження, псування, втрати, передачі, пересування, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме: автомобіль марки САЗ 3507 державний номерний знак НОМЕР_1 та розпиляні стовбури дерев породи клен в кількості близько 6 м.куб.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримували, з підстав зазначених у ньому.
Власник майна у судовому засіданні заперечив проти накладення арешту на майно.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд зазначає наступне.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене під час огляду 24 жовтня 2024 року майно набуло статусу тимчасово вилученого майна.
Як вбачається з диспозиції ст. 246 КК України, незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях визнається закінченим злочином з моменту заподіяння в результаті незаконної порубки лісу істотної шкоди, а вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - з моменту відокремлення дерева або чагарника від кореня або заподіяння зазначеним представникам флори пошкоджень, які викликають їх загибель або припинення росту.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що вантажний автомобіль марки САЗ 3507 державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, 1989 року випуску не є засобом вчинення кримінального правопорушення, разом з тим, може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131,132, 167, 167,170-173, 175, 372, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 24 жовтня 2024 року під час огляду місця події, а саме:
- розпиляні стовбури дерев породи клен в кількості близько 6 м.куб., шляхом позбавлення власника та будь - яких інших осіб можливості відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися зазначеним майном, окрім можливості вчинення відповідними особами необхідних дій із вказаними предметами як речовими доказами (огляд, слідчий експеримент, призначення експертиз, експертні дослідження тощо) із залишенням їх на майданчику відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області;
- вантажний автомобіль марки САЗ 3507 державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, 1989 року випуску, який згідно наданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , на праві влсаності належить ОСОБА_6 , шляхом заборони його відчуження власнику, володільцю, чи іншим особам без залишення на майданчику відділу поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, шляхом передачі фактичному користувачу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відповідальне зберігання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1