Справа № 527/1892/24
провадження № 1-в/527/90/24
05 листопада 2024 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу пробації - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Глобине подання начальника Кременчуцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення від покарання ОСОБА_5 засудженого вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2024 року, -
03.10.2024 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшло зазначене подання органу пробації про звільнення засудженого від відбування покарання в зв'язку з декриміналізацією вчиненого ним діяння.
В обґрунтування клопотання вказано, що ОСОБА_5 засуджено вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2024 рокуза ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70 КК України до 2 років обмеження волі, відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024, підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З метою вирішення питання виконання вироку, уповноважений представник органу пробації прохає суд вирішити питання про приведення вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2024 року у відповідність до вимог чинного законодавства, оскільки сума завданої матеріальної шкоди станом на момент вчинення злочину за ч.1 ст.190 КК України складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні представник уповноваженого органу з питань пробації подання підтримала та прохала його задовольнити.
Прокурор не заперечувала щодо задоволення подання та звільнення засудженого від призначеного судом покарання.
Засуджений і потерпіла особа у судове засідання не з'явилися. Їх неявка відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України і абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.
Як вбачається з вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2024 року, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік.
Вирок набрав законної сили 09.09.2024 року.
Відповідно до положення ст. 51 КУпАП, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17,00 грн, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2023 року складає 1342 грн. Тобто, два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2684 грн. (1342 грн. х 2).
Згідно вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2024 року, ОСОБА_5 , шляхом обману, незаконно заволодів коштами, які йому були нараховані та виплачені як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб 1329 гривень, 30 копійок, в результаті чого спричинив Товариству Червоного Хреста України шкоду на вказану суму. Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, шахрайство, тобто в заволодінні чужим майном, вчиненому шляхом обману, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Тобто, за даним епізодом сума коштів якими заволодів ОСОБА_5 , станом на момент вчинення злочину, складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).
Таким чином, на засудженого розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024 року.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 537-539 КПК України, суд, -
Подання Кременчуцького районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання за вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2024 року за ч.1 ст.190 КК України, на підставі ч.2 ст.74 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке особу засуджено.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1