04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 213/2547/23
провадження № 51-4951ск24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2024 року щодо нього,
установив:
Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
До Верховного Суду 30 жовтня 2024 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , яка датована та підписана засудженим 02 серпня 2024 року, проте з відтиску на конверті поштового відправлення неможливо встановити дату його відправлення. Вказана обставина позбавляє суд касаційної інстанції можливості встановити чи подана скарга у передбачений процесуальним законом строк.
Отже, ОСОБА_4 необхідно підтвердити інформацію щодо дотримання строків направлення касаційної скарги.
Крім того, перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Втім у порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України засуджений не зазначає у чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК України і доводи на обґрунтування цього.
Крім того, автору скарги слід урахувати і те, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Також ОСОБА_4 слід звернути увагу, що обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Отже, засуджений має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України.
Наявність зазначених вище недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженому строк для усунення недоліків.
Слід зазначити, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги або шляхом подання додаткових документів, якщо скаржник у порушення вимог КПК України, не надав усіх документів, які мають подаватися разом із касаційною скаргою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Водночас, враховуючи невідповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, Верховний Суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК України роз'яснити, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правовою допомогою. Для одержання правової допомоги засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Крім того, колегія суду звертає увагу, що вирішення клопотань, у тому числі і про призначення захисника, підлягає вирішенню лише після відкриття касаційного провадження у відповідності до ст. 430 КПК України.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3