04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 464/7111/14-к
провадження № 51-3242ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув заяву засудженого ОСОБА_4 про відвід колегії суддів Верховного Суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі № 464/7111/14-к,
встановив:
01 листопада 2024 року до Верховного Суду від засудженого ОСОБА_4 надійшла касаційна скарга на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, а також заява про відвід колегії суддів Верховного Суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі № 464/7111/14-к.
В обґрунтування вимог заяви про відвід засуджений ОСОБА_4 стверджує, що з 2015 року по даний час за результатом розгляду його звернень Верховний Суд ухвалював рішення не на його користь.
Наголошує на недовірі колегії суддів у справі № 464/7111/14?к, оскільки всупереч вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), на підставі лише рішення зборів суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2020 року, з 2020 року у справі № 464/7111/14?к визначено колегію суддів у складі головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , натомість Суд у складі зазначеної колегії суддів за раніше поданими касаційними скаргами засудженого на різні судові рішення у цій справі касаційне провадження не відкривав, а за його касаційною скаргою від 24 липня 2024 року касаційне провадження відкрито, проте касаційний розгляд не призначено та на даний час не здійснюється.
Перевіривши доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 КПК у разі заявлення відводу кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, визначені в ст. 75 КПК, за змістом якої суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, серед іншого: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 цієї статті); у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п. 5 ч. 1 цієї статті).
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 31 КПК кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
За приписами ст. 35 КПК у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема: 1) об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді; 2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних; 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; 4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху; 5) участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 3 цієї статті визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Відповідно до п. 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26 листопада 2010 року № 30, раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються касаційні скарги, що надійшли до суду касаційної інстанцій після визначення судді?доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.
Крім цього, п. 2.3.46. згаданого Положення визначено, що у разі надходження касаційної скарги, яка подана в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, така скарга передається раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу), якщо провадження не закінчено.
За змістом п. 1.1. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 (далі - Засади), зазначені Засади запроваджені з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення вищезазначеного Положення, зі змінами та доповненнями у відповідність із нормами процесуального законодавства (діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та визначають правила: 1) застосування Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності Верховного Суду, норм процесуальних кодексів та законів України, зокрема, щодо автоматизованого розподілу позовних та інших заяв, апеляційних, касаційних та інших скарг, кримінальних проваджень, клопотань, подань та інших визначених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, судових справ між суддями; 2) визначення складу суду у Верховному Суді.
Пунктом 1.3. вищезгаданих Засад передбачено, що збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, серед іншого, визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
Зборами суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2020 року № 15 прийнято рішення, що всі скарги, подані в межах єдиного унікального номера кримінального провадження (справи), у тому числі на різні судові рішення, передаються раніше визначеному судді-доповідачу без урахування п 1.9 Засад.
Отже, касаційна скарга, подана у межах одного і того ж кримінального провадження (справа № 464/7111/14-к), передається тому ж складу суду, який визначений раніше, що не суперечить положенням вищенаведених нормативних актів та приписам КПК, а тому відповідні доводи заяви засудженого про недовіру суддям у зв'язку з неодноразовим розглядом різних його скарг, поданих на різні судові рішення у кримінальному провадженні № 464/7111/14-к, є безпідставними.
Що стосується доводів заяви про безпідставний не розгляд касаційної скарги засудженого від 24 липня 2024 року, то вони є також необґрунтованими, з огляду на таке.
З наявних у Суду матеріалів провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_4 звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою, датованою ним 24 липня 2024 року, на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 27 лютого 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 травня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 430 КПК суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін кримінального провадження витребовує матеріали кримінального провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року витребувано із Сихівського районного суду м. Львова матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , в складі яких матеріали провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Сихівського районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року.
Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 430 КПК, постановити ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду суддя-доповідач може тільки після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримінального провадження.
На даний час відповідні матеріали кримінального провадження до Верховного Суду не надходили.
Таким чином, на даний час у Суду відсутня процесуальна можливість до призначення касаційного розгляду кримінального провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 , датованою ним 24 липня 2024 року, що не може свідчити про наявність будь-яких сумнів у неупередженості судді з цих підстав.
Інші доводи заяви про відвід колегії суддів, які зводяться до тверджень про невідповідність постановлених щодо ОСОБА_4 судових рішень вимогам чинного законодавства, є формальними та не відображають відповідного обґрунтування.
Таким чином, заявлений ОСОБА_4 відвід не містить даних, які би свідчили про наявність підстав, що передбачені положеннями ст. 75 КПК, зокрема, обґрунтованих доводів про порушення порядку розподілу кримінального провадження між суддями або обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів. Висловлені в заяві про відвід доводи зводяться до нічим не підтверджених сумнівів та припущень, які не можуть бути достатньою підставою для її задоволення.
Сама по собі незгода з судовими рішеннями, за відсутності належного обґрунтування, не свідчить про наявність у судді чи колегії суддів упередженості.
Керуючись статтями 75, 80, 81 КПК, Суд
постановив:
Відмовити в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про відвід колегії суддів Верховного Суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі № 464/7111/14-к.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3