23 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 280/1565/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 280/1565/24 (суддя Батрак І.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) було задоволено частково. Так, суд:
-визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.08.2023 № 123750003909, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
-зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 01.11.2015 по 31.01.2017 згідно з довідкою про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №1605 від 14.11.2022, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , у зв'язку із чим призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 11.08.2023.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неналежну оцінку судом доказів у справі, порушення процесуальних норм, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В скарзі відповідач вказує, що підставою не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача є надання ним довідки, не встановленої форми та не існуючого зразка. Довідка заповнена на бланку старого та взагалі неіснуючого зразка, тому вона не може вважатися документом, який дає підстави для призначення дострокової пенсії позивачу. Також скаржник зазначає, що оскільки в силу ч.5 ст .45 Закону № 1058 передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, то територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Відповідач вважає, що суд першої інстанції перебрав на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції органів Пенсійного фонду України, чим порушив норми процесуального права.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві зазначає, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення у справі законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач погоджується з висновками суду першої інстанції, що за умови наявності у пенсійного органу доказів на підтвердження страхового стажу позивача у спірні періоди, відповідачем безпідставно прийнято рішення від 18.08.2023 № 123750003909 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із не зарахуванням спірного періоду військової служби до страхового та пільгового стажу позивача.
В свою чергу, позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його позовних вимог.
Третя особа у справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористалась.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.02.2016.
11.08.2023 позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 18.08.2023 № 123750003909, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно з п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного для призначення страхового стажу. В обґрунтування рішення зазначено, що вік позивача 55 років 3 місяці 26 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу не зараховано період проходження військової служби з 01.11.2015 по 31.01.2017 згідно з довідкою №1605 від 14.11.2022, оскільки довідка не відповідає встановленій формі (форма довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.02.2021 № 3-1) та відсутня сплата страхових внесків згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж заявника становить 24 роки 5 місяців 14 днів.
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу та до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 01.11.2015 по 31.01.2017 є предметом спору у даній справі.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновків, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Наявність у органу Пенсійного фонду сумнівів у достовірності відомостей в поданих документах може бути підставою для перевірки, в ході якої мають бути встановлені обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак це не може позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу. За умови наявності у відповідача доказів на підтвердження страхового стажу позивача у спірні періоди, відповідачем безпідставно прийнято рішення від 18.08.2023 № 123750003909 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , що є підставою для скасування такого рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій відповідачем частині рішення, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон №1058-IV).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначений статтею 20 Закону №1058-IV.
Так, згідно з частинами 5, 6 та 10 цієї статті страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків, а страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Отже, страховим стажем є період, протягом якого щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Водночас, обов'язок по сплаті страхових внесків покладений на страхувальників, які зобов'язані сплачувати страхові внески шляхом перерахування безготівкових сум зі своїх банківських рахунків або шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Відтак, відповідальність за порушення законодавства про сплату страхових внесків несуть не застраховані особи, а страхувальники, які не сплатили або несвоєчасно сплатили за застраховану особу страхові внески.
Відповідно до змісту рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 18.08.2023 №123750003909, позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV, через відсутність необхідного страхового стажу. Пенсійним органом розраховано страховий стаж позивача, який склав 24 роки 5 місяців 14 днів та за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоду проходження позивачем військової служби з 01.11.2015 по 31.01.2017, згідно довідки №1605 від 14.11.2022. За висновками ГУ ПФУ, довідка не відповідає встановленій формі (форма довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.02.2021 № 3-1) та відсутня сплата страхових внесків згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
Частина 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ передбачає, що до стажу роботи зараховується також: в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
Згідно з частиною 2 статті 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону.
Згідно із статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2).
За правилами частини 6 статті 20 цього Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина 12 статті 20 Закону).
За змістом наведених норм, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, до яких належать юридичні особи - роботодавці. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки саме воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Частина 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) у сукупності з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI також покладає обов'язок своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на роботодавців.
Отже, позивач як застрахована особа не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Судом встановлено, що позивач у період з 17.09.2015 (наказ №238 від 17.09.2015) по 21.02.2020 (наказ №56 від 21.02.2020) проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України №1605 від 14.11.2022. Вказаною довідкою підтверджено також, що позивач за період проходження військової служби з 01.11.2015 отримував грошове забезпечення, з якого сплачувалися страхові внески. Страхові внески сплачені в повному обсязі.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2020 №348 позивач в період з 09.09.2025 по 03.11.2015, з 30.03.2016 по 12.05.2016, з 23.05.2016 по 01.08.2016, з 16.08.2016 по 30.10.2016, з 29.03.2017 по 08.05.2017, з 25.05.2017 по 31.10.2017, з 16.03.2018 по 30.04.2018 брав безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Судом вірно було зазначено, що в разі існування у ГУ ПФУ сумнівів у достовірності відомостей в поданих документах, ним може бути призначена перевірка, в ході якої мають перевірятися обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак, такі сумніви не можуть позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення, з урахуванням набутого стажу.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі №127/9055/17, наявність в органів, що призначають пенсію, права вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Однак, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити спірний стаж позивача.
З урахуванням наданих доказів та встановлених обставин, суд дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно прийнято рішення від 18.08.2023 № 123750003909 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до поданої ним заяви від 11.08.2023, та протиправно не зараховано останньому спірного періоду до страхового та пільгового стажу.
Отже, період проходження позивачем військової служби з 01.11.2015 по 31.01.2017, згідно з довідкою про проходження військової служби №1605 від 14.11.2022, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , повинен бути зарахований до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд врахував, що такий спосіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зважаючи на природу та підстави даного спору, суд обґрунтовано скасував рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 18.08.2023 №123750003909 та зобов'язав відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача період проходження військової служби з 01.11.2015 по 31.01.2017, згідно з довідкою про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №1605 від 14.11.2022, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , і призначити позивачу пенсію відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, починаючи з 11.08.2023.
Такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №280/1565/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак