17 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 160/12439/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Марганецької міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/12439/24 (суддя Тулянцева І.В.) за адміністративним позовом Марганецької міської ради до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання протиправним та скасування рішення,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Марганецької міської ради (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач-1), Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (ділі відповідач-2) про визнання протиправним та скасування про неможливість виконання податкового обов'язку АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 19 жовтня 2022р. №11/32-00-04-01-06.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що питання обґрунтованості позовних вимог очевидно не вирішується на стадії відкриття провадження по справі, як і питання щодо належності відповідачів по справі. Остаточне визначення учасників справи, так само як і позовних вимог, предмета спору і характеру спірних правовідносин, є завданням судового провадження і не вирішується на стадії відкриття провадження у справі. Вимоги суду першої інстанції в частині начебто формулювання позовних вимог окремо по кожному із відповідачів є незрозумілими та штучними. У будь-якому випадку, спосіб захисту прав позивача у спірних правовідносинах обирається саме позивачем, і надалі перевіряється судом під час здійснення судового розгляду і винесення рішення по суті позовних вимог, а отже намагання суду першої інстанції надати відповідну оцінку способу захисту прав позивача на стадії відкриття провадження у справі є безпідставним і необґрунтованим.
Відповідач-1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції - без змін. Наполягає, що суд першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали діяв у відповідності до норм КАС України, а доводи скаржника безпідставні та спростовуються матеріалами справи.
Відповідач-2 своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження, у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року позовну заяву Марганецької міської ради до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання протиправним та скасування рішення було залишено без руху. Судом встановлено п'ятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується та звертає увагу на наступне.
Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Ознайомившись зі змістом поданого позову, суд встановив, що позивачем в якості відповідачів за цим позовом визначено - відповідачем 1 - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідачем 2 - Акціонерне товариство “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат». В той же час, в прохальній частині позову позивачем заявлено позовну вимогу виключно до одного із названих відповідачів - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, що в свою чергу свідчить про невідповідність позову вимогам ч.5 ст. 160 КАС України та позбавляє суд можливості визначитись із предметом спору. Суд запропонував позивачу привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України, визначитись із складом сторін у справі та викласти зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, подавши уточнену позовну заяву.
30.05.2024 представник позивача, через підсистему «Електронний суд», подав заяву, в якій просив суд відкрити провадження у справі. В заяві вказав, що вимоги процесуального закону позивачем дотримані, а прохальна частина позову є зрозумілою та містить позовну вимогу, в якій оскаржується рішення, винесене суб'єктом владних повноважень, яке створює права для суб'єкта господарювання, а отже, у випадку задоволення судом позовних вимог буде припиняти одночасно як дію оскаржуваного рішення, так і дію певних прав для суб'єкта господарювання.
Статтею 160 КАС України передбачено вимоги до позовної заяви. Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (ч.4 ст.169 КАС України).
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав на необхідність привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України, визначитись із складом сторін у справі та викласти зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, подавши уточнену позовну заяву.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Як вбачається із змісту прохальної частини позову, вона є зрозумілою та містить позовну вимогу про визнання протиправним та скасування оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень, яке створює права для суб'єкта господарювання - другого відповідача у справі.
Встановлюючи вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, стаття 160 КАС (так само, як і інші норми цього Кодексу) не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування. Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, підстави позову, спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересу, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні.
Норма пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС, якою вимагається зазначення в позовній заяві сторін та інших учасників справи, не може тлумачитися ширше, ніж її буквальний зміст.
Звертаючись до суду, особа зазначає в позовній заяві сторін та інших учасників справи, а також передбачену цією нормою інформацію щодо них. Визначення ж належних учасників справи є питанням правосуддя, що вирішується в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу II КАС, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.
Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції (в разі наявності підстав, визначених нормами КАС) може провести підготовче судове засідання для з'ясування відповідно до частини другої статті 173 цього Кодексу, зокрема, питань щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в даному випадку не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі на підставі позовної заяви позивача і доданих до неї доказів. Натомість, суд повернув позовну заяву лише з тієї підстави, що позивач не виконав вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.05.2024.
Разом з тим пункт 1 частини 4 статті 169 КАС передбачає, що неусунення позивачем недоліків позовної заяви в установлений судом строк, може бути підставою для повернення позовної заяви тільки за умови, якщо такі недоліки пов'язані з недотриманням позивачем вимог статей 160 та 161 КАС.
Наведені судом підстави для залишення позовної заяви без руху, на думку колегії суддів, носять формальний характер, а тому повернення позовної заяви позивачу згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України в спірному випадку було здійснено з порушенням норм КАС України.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що є підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ч.2 ст.312, п.2 ч.1 ст. 320, ст.ст.322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Марганецької міської ради - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/12439/24 - скасувати.
Справу №160/12439/24 направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак