04 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/10254/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Камінь-Каширської міської ради Волинської області з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною відмову у призначенні компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
2) зобов'язати призначити з 06.08.2024 компенсацію позивачу як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої Б групи (по зору), що встановлена довічно, та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №197913, виданою 16.02.2023.
ОСОБА_1 є онуком співмешканки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . ОСОБА_2 вважає ОСОБА_1 своїм онуком.
Позивач здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 у повсякденному житті, в побуті, забезпечує його харчування, пересування та потреби, які має людина похилого віку, позбавлена зору. ОСОБА_1 проживає однією сім'єю із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , пов'язані спільним побутом, ведуть спільно домашнє господарство, сплачують рахунки за комунальні послуги, спільно забезпечують себе продуктами харчування тощо.
З метою отримання компенсації за надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 06.08.2024 звернувся до Камінь-Каширської міської ради Волинської області.
Однак, листом за №446/01-38/2-24 від 16.08.2024 Камінь-Каширська міська рада йому відмовила у призначенні компенсації за надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Підставою для відмови у призначенні компенсації вказано те, що позивач не перебуває у родинних стосунках із ОСОБА_2 , а тому він не має права на таку компенсацію.
Позивач вважає таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що згідно з Витягом №4402 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданого ОСОБА_4 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Позивачем не надано жодних доказів того, що він є членом сім'ї ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_1 також не підтвердив свої родинні зв'язки із ОСОБА_4 , оскільки матір'ю ОСОБА_6 зазначено - ОСОБА_7 . Також не підтверджено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживають однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу.
Разом з тим, згідно з Витягом №4402 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, вбачається, що по АДРЕСА_1 -Каширську ОСОБА_2 зареєстрований лише 25.06.2024.
Вказав, що оскільки ОСОБА_1 не надав жодних доказів про те, що він є внуком ОСОБА_2 або членом його сім'ї, тому позивачу на законних підставах було відмовлено у призначені компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Представник відповідача заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу та вважає, що підстав для задоволення позовної заяви немає.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є рідним внуком ОСОБА_4 . Розбіжність в одній букві в прізвищах виникла виключно внаслідок технічної помилки зі сторони службових осіб державних органів при видачі відповідних документів, що посвідчують особу.
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 07.02.2024 ОСОБА_4 розірвала шлюб із ОСОБА_8 , які є батьками ОСОБА_6 , що підтверджується збігом усіх інших даних, за виключенням однієї букви в прізвищі.
Також згідно з довідкою Ворокомлівського старостинського округу Камінь-Каширського району №830 від 02.10.2024, ОСОБА_2 із 07.02.1996 по 25.06.2024 був приписаний по АДРЕСА_2 , однак за даною адресою фактично не проживав. Враховуючи вищезазначене, просив адміністративний позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Камінь-Каширської міської ради Волинської області із заявою про призначення соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Однак, листом за №446/01-38/2-24 від 16.08.2024 Камінь-Каширська міська рада йому відмовила у призначенні компенсації за надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, у зв'язку з відсутністю родинних зав'язків з отримувачем соціальних послуг.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року №2671-VIII (далі - Закон №2671-VIII).
Згідно із пунктом 17 статті 1 Закон №2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.
Згідно із пунктами 1, 4 частини шостої статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: особами з інвалідністю I групи; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
За приписами абзаців першого, четвертого, п'ятого, восьмого частини сьомої статті 13 Закону №2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні. Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» (далі - Порядок №859) передбачено, що цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, зокрема, особами з інвалідністю I групи; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.
Згідно із пунктом 6 Порядку №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
За приписами пункту 14 Порядку №859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи. Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Сторонами визнається, що позивач звернулась до відповідача із заявою про отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І «Б» групи (довічно). Згідно Довідки до акта МСЕК серії 12ААГ №197913, потребує постійного стороннього догляду.
Також згідно з витягом з рішення Камінь-Каширської міської ради від 08.09.2023 №9/29 ОСОБА_1 призначено помічником фізичної дієздатної особи - ОСОБА_2 , жителя міста Каменя-Каширського, який за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки та видано позивачу посвідчення №46 помічника дієздатної фізичної особи.
Як вбачається з висновку акту №108 від 02.07.2024 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду): факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 підтверджено.
Крім того, в матеріалах справи міститься витяг №4402 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Абзацом третім пункту 14 Порядку № 859 чітко визначено, що для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 29.01.2021 №37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2021 за №221/35843) затверджено, зокрема, форму акту про проведення обстеження сім'ї.
Суд наголошує на тому, що позивач не надав суду за встановленою формою Акт проведення обстеження сім'ї, який відповідно до пункту 14 Порядку №859 підтверджує факт спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Суд звертає увагу, що Закон України «Про соціальні послуги» та Порядок №859 прямо не визначають коло осіб, які в розумінні вказаних нормативно-правових актів є членами сім'ї отримувача соціальних послуг.
Відповідно до ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17.04.2019 по справі №456/1258/17 наведені висновки щодо ст. 3 Сімейного кодексу України та зазначено, що особа, яка вважає себе членом сім'ї, повинна довести: а) факт проживання; б) наявність у такої особи із іншою особою спільного побуту та взаємних прав і обов'язків.
Відповідно висновків наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 по справі № 644/6274/16-ц, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Вказані висновки містяться у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц.
Судом встановлено, що компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі призначається у разі подання всіх необхідних документів, серед яких обов'язковим є акт встановленої форми про проведення обстеження сім'ї, який відповідно до пункту 14 Порядку №859 підтверджує факт спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та відповідно підтверджує ведення спільного побуту (а не показання свідків, про виклик яких просив позивач в позовній заяві та в чому судом було відмовлено в ухвалі про відкриття провадження у справі від 25.09.2024).
Зважаючи на відсутність у позивача акту про проведення обстеження сім'ї, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 29.01.2021 №37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2021 за №221/35843), відтак, суд дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Наведені висновки свідчать про відсутність підстав до задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Камінь-Каширська міська рада Волинської області (44501, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, 2, код ЄДРПОУ 34836909)
Суддя В.В. Дмитрук