30.10.2024 Справа №607/23182/24 Провадження №1-кс/607/6345/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Севськ Брянської області російської федерації, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України,
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить обрати ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області розслідується кримінальне провадження № 22023210000000118 від 22.06.2023.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному громадянину України ОСОБА_6 те, що у останнього, як радикально налаштованої проти дій органів державної влади України особи, не пізніше квітня 2022 року, виник злочинний умисел - вступити до складу незаконних збройних та воєнізованих формувань терористичної організації «Донецька народна республіка», створених на тимчасово окупованій території Донецької області, і взяти участь у їх діяльності.
При цьому ОСОБА_6 було відомо, що «Донецька народна республіка» є стійкою організацією, яка безперервно функціонує з квітня 2014 року, з чіткою ієрархією та структурою, що складається з політичного і силового блоків, з розподілом ролей та функцій між її учасниками, встановленими правилами поведінки, обов'язковими для усіх учасників під час підготовки і ведення бойових дій разом із окупаційними військами російської федерації (далі за текстом - рф) на території України, вчинення терористичних актів, а також, що вона здійснює терористичну діяльність на території України з відому та за вказівкою її керівників, тобто, що вказана організація у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 № 638-IV є терористичною.
Окрім того, ОСОБА_6 був обізнаний, що 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, в тому числі, Донецька і Херсонська області, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Упродовж 2013 року у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади рф та службових осіб з числа керівництва збройних сил рф, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і збройних сил рф як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам рф, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту рф на території України - в АДРЕСА_2 .
Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та збройних сил рф вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АДРЕСА_2 , а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та рф, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території рф службові особи генерального штабу збройних сил російської федерації (далі - гш зс рф), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб збройних сил рф, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей рф, що на думку співучасників були прямо пов'язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АДРЕСА_2 та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника гш зс рф ОСОБА_7 перед Академією військових наук рф з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву «доктрина Герасимова», де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.
У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами рф і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості рф на світовій арені, представники влади та збройних сил рф, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.
Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів рф здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав'язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян рф і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України ( АДРЕСА_2 та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та збройних сил рф серед інших територій України, які були об'єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту рф, що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ збройних сил рф поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
Також, представниками влади і збройних сил рф вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
У березні - квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія рф шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 06.04.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 07.04.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:
- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;
- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;
- вчинення інших дій, спрямованих на повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
На учасників силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:
- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції та Операції об'єднаних сил;
- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;
- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;
- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями;
- створення терористичних груп та участь у їх діяльності;
- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичних організацій.
В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань рф, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів рф на території Донецької області так званої «ДНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
19.02.2022 керівництвом рф в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту, в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст. 36 Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства», на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.
Діючи всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права та вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), президент рф путін в.в., а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
З метою протидії збройній агресії російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжено у визначеному законом порядку та діє на даний час.
При цьому, ОСОБА_6 , який перебував на тимчасово окупованій території Донецької області, також усвідомлював, що з квітня 2014 року групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів на території Донецької області, з метою сприяння насильницькій зміні меж території України, після незаконного заволодіння зброєю, бойовою технікою, утворено ряд незаконних збройних, воєнізованих формуваннях, що увійшли до силового блоку терористичної організації «ДНР».
Таким чином, ОСОБА_6 був достовірно обізнаний, що «ДНР» є терористичною організацією, містить у складі свого силового блоку незаконні збройні, воєнізовані формування, підрозділи якої беруть участь в бойових діях проти Збройних Сил України, застосовують зброю, вчиняють вибухи, вбивства, захоплюють адміністративні будівлі, заручників, перешкоджають виконанню свого обов'язку співробітникам правоохоронних органів та Збройних Сил України, знищують військову техніку, чинять інші дії, які створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, заподіюють значну майнову шкоду.
Надалі, ОСОБА_6 , при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, але не пізніше квітня 2022 року, добровільно вступив у збройне, воєнізоване формування т. зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка».
Після вступу до т. зв. «113 стрелкового полка мобилизационного резерва ДНР», ОСОБА_6 почав використовувати позивний « ОСОБА_8 ». При цьому, ОСОБА_6 було забезпечено форменим одягом з відповідними знаками розрізнення та символікою, вогнепальною зброєю, засобами захисту та зв'язку.
Так, у період часу з квітня по вересень 2022 року, ОСОБА_6 , як учасник незаконного збройного, воєнізованого формування т. зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка», заступав на чергування на незаконно облаштованому блок-пості при в'їзді у село Приозерне (дорога смт Білозерка - АДРЕСА_3 . Перебуваючи на вказаному блокпості у військовому обмундируванні, бронежилеті та зі зброєю, ОСОБА_6 систематично обмежував вільне пересування у місто Херсон громадян України, у тому числі й ОСОБА_9 на автомобілі, незаконно перевіряв документи останнього, цікавився куди прямує громадянин ОСОБА_10 , відбирав частину молочної продукції в останнього.
У цей же період часу, з квітня по вересень 2022 року, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинних дій у складі незаконного збройного, воєнізованого формування т. зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка», також періодично заступав на чергування на незаконно облаштованому блокпості на повороті з села Надеждівка (дорога АДРЕСА_3 . Знаходячись на вказаному блокпості у військовому обмундируванні, бронежилеті та зі зброєю, ОСОБА_6 систематично обмежував вільне пересування у смт Білозерка громадян України, у тому числі й ОСОБА_11 на автомобілі, після чого незаконно перевіряв документи останнього, розпитував особисту інформацію. Також, ОСОБА_6 , незаконно вилучив у громадянина ОСОБА_11 його власний наручний годинник.
В подальшому, не пізніше грудня 2022 року, для ефективнішого виконання поставлених бойових задач незаконного збройного, воєнізованого формування т. зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка», ОСОБА_6 отримав у користування автомат
АК-12 2021 року випуску.
Надалі, не пізніше лютого 2023 року, ОСОБА_6 , для досягнення злочинної мети держави - агресора та терористичної організації «Донецька народна республіка», з метою подальшого незаконного захоплення українських територій, спільно з іншими окупаційними військами, брав участь у веденні бойових дій проти військовослужбовців Збройних Сил України поблизу АДРЕСА_1 .
Окрім того, з квітня 2022 року по лютий 2023 року, ОСОБА_6 , як учасник незаконного збройного, воєнізованого формування т. зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка», відповідав за успішне виконання бойових завдань з протидії підрозділам Збройних Сил України, належне зберігання, утримання в справному стані виданої йому зброї, ведення з неї влучного вогню по українських військовослужбовцях, охорону окупованих територій, облаштування блок-постів, своєчасну доповідь командирам про виявлені цілі, здійснював бойові чергування та чергування на блок-постах.
Отже, ОСОБА_6 , умисно, з квітня 2022 року по лютий 2023 року, проходив добровільну службу у незаконному збройному, воєнізованому формуванні т. зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка» на тимчасово окупованій території Донецької, Херсонської областей.
Окрім того, досудовим слідством встановлено, що не пізніше квітня 2022 року,
ОСОБА_6 вчинив державну зраду в умовах воєнного стану.
Так, згідно із Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права та вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації ОСОБА_12 від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), президент російської федерації путін в.в., спільно з керівництвом так званих «Донецької Народної Республіки» (далі - «ДНР»), «Луганської Народної Республіки» (далі - «ЛНР»), а також іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням представниками влади рф, спланували, підготували і розв'язали агресивні воєнні дії проти України.
Так, 22.02.2022 президент рф путін в.в. в результаті прийняття радою федерації федеральних зборів російської федерації постанови № 35-СФ «Про використання збройних сил російської федерації за межами території російської федерації» отримав дозвіл на використання збройних сил рф за межами території російської федерації.
Того ж дня, ОСОБА_13 , а також голови терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» відповідно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також інші невстановлені слідством особи, реалізуючи спільний злочинний умисел, створили умови, організували та здійснили незаконне введення збройних сил рф на територію Луганської та Донецької областей України, контрольовану так званими «ДНР» та «ЛНР», з метою здійснення подальшої відкритої військової агресії проти України.
Починаючи з середини лютого 2022 року, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (частинах території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль), військовими комісаріатами самопроголошених республік розпочався набір учасників до незаконних збройних, воєнізованих формувань так званих «ДНР» і «ЛНР».
24.02.2022 близько 05 години ранку збройні сили рф спільно з підрозділами незаконних збройних, воєнізованих формувань терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» здійснили інтенсивні ракетно-бомбові та артилерійські обстріли по військових та цивільних об'єктах на всій території України, перетнули державний кордон України та вторглися на територію України на ділянках Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької та Херсонської областей, тобто розпочали відкритий міжнародний збройний конфлікт між Російською Федерацією (держава-агресор) та Україною.
В цей же день, у зв'язку з відкритою військовою агресією рф проти України Указом Президента України ОСОБА_16 від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено у визначеному законом порядку та діє на даний час.
При цьому, у відкритій військовій агресії проти України широкомасштабно застосовувались збройні сили рф із залученням незаконних збройних, воєнізованих формувань самопроголошених республік «ДНР», «ЛНР». Зазначені незаконні збройні, військові формування створювались керівниками так званих «ДНР» і «ЛНР» та іншими невстановленими особами з 2014 року та діяли на території окремих регіонів Донецької на Луганської областей України під загальним керівництвом військового командування рф.
Одним з таких незаконних збройних, воєнізованих формувань, створених на тимчасово окупованій території Донецької області, є т.зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка».
У свою чергу, на ОСОБА_6 , як громадянина України, згідно із ст. 65 Конституції України, покладено обов'язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. У відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, військовий обов'язок громадянина України може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Тобто, у разі збройної агресії проти України з боку рф, ОСОБА_6 зобов'язаний здійснювати захист держави Україна шляхом виконання військового обов'язку виключно у складі сил оборони України, утворених відповідно до законів України.
Водночас, свідомо порушуючи свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, діючи в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , являючись громадянином України, вирішив прийняти участь у бойових діях на боці ворога - російської федерації, вступивши в стан розташування його військ - збройних сил рф для сприяння в спричиненні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Так, ОСОБА_6 при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, не пізніше квітня 2022 року добровільно вступив у незаконне збройне, воєнізоване формування т.зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка».
Після вступу ОСОБА_6 до т.зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка», він почав використовувати позивний « ОСОБА_8 ». При цьому, ОСОБА_6 було забезпечено форменим одягом з відповідними знаками розрізнення та символікою, вогнепальною зброєю, засобами захисту та зв'язку.
У подальшому, в період з квітня 2022 року по лютий 2023 року ОСОБА_6 , діючи на боці ворога - держави-агресора рф, у складі незаконного збройного, воєнізованого формування т.зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка» на тимчасово окупованих збройними силами рф території поблизу села Приозерне та АДРЕСА_1 , та інших населених пунктів Херсонської та Донецької областей, вчиняв наступні дії:
- виконував вказівки та накази командирів з числа військовослужбовців збройних сил рф та учасників незаконних збройних, воєнізованих формувань так званої «ДНР», які були за званням чи посадою вище;
- відповідав за успішне виконання бойових завдань з протидії підрозділам Збройних Сил України;
- облаштовував та укріплював блокпости, ніс чергування на них;
- здійснював охорону об'єктів на окупованих територій;
- під час несення служби у військовій польовій камуфльованій формі зразка збройних сил рф, відкрито носив при собі вогнепальну зброю.
При цьому, ОСОБА_6 , перебуваючи та діючи у складі незаконного збройного, воєнізованого формування т.зв. «113 стрелковый полк мобилизационного резерва» терористичної організації «Донецька народна республіка», усвідомлював, що в умовах введеного на території України воєнного стану, триваючої відкритої військової агресії рф проти України, здійснення її збройними силами спільно з незаконними збройними формуваннями «ДНР», «ЛНР» інтенсивних ракетно-бомбових ударів та артилерійських обстрілів по військових і цивільних об'єктах на всій території України, окупації її територій, він своїми умисними діями на боці рф як держави-агресора бере активну участь у військовій агресії проти України, діє на боці ворога на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності і недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
На даний час, підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області з метою ухилення від кримінальної відповідальності. З огляду на вказане просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з викладених у ньому підстав та просила задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення вказаного клопотання поклалась на розсуд суду.
Вказане клопотання у відповідності до ч. 6 ст.193 КПК України розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 .
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Тернопільській області розслідується кримінальне провадження № 22023210000000118 від 22.06.2023 за підозрою громадянина України ОСОБА_6 у добровільній участі в незаконному збройному, воєнізованому формуванні терористичної організації «Донецька народна республіка», створеному на тимчасово окупованій території Донецької області, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
10.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено в порядку ст. ст. 111, 112, 135, 136, 278 КПК України, про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України.
Так, 15.01.2024 та 11.10.2024, через засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур'єр» та офіційний веб-сайт Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 7 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України та він викликаний на 21.10.2024, 22.10.2024 та 23.10.2024 до слідчого відділу УСБУ Тернопільській області для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій, зокрема допиту у якості підозрюваного. Однак, будучи належним чином повідомленим про виклик, ОСОБА_6 до слідчого відділу не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Також, судом при вирішенні питання про його обрання не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою це єдиний запобіжний захід, передбачений в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Питання про більш м'який запобіжний захід відносно підозрюваного стає предметом дослідження при застосуванні запобіжного заходу після його затримання і доставлення до слідчого судді.
Отже, при вирішенні питання про обрання щодо особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчому судді належить дослідити такі обставини: чи повідомлено особі про підозру у встановленому законом порядку; чи наявна обґрунтована підозра; чи наявні ризики кримінального провадження; чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.
На думку слідчого судді, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.
Зазначене підтверджується доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 28.07.2023; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 07.07.2023; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 28.07.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.03.2024; висновком експерта № 27 від 07.05.2024; протоколом огляду від 20.12.2023; протоколом огляду від 04.07.2023.
24.10.2024 постановою слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 оголошено у регіональний, державний та міжнародний розшук, у зв'язку з тим, що останній ухиляється від слідства та постійно перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області, однак його точне місце перебування на даний час невідоме. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 доручено співробітникам ГВ ЗНД УСБУ в Тернопільській області.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території Донецької області з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 7 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , які відповідно до ст. 12 КК України належать до особливо тяжких злочинів, доведення слідчим наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави не визначається.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.131-132,177,193,196,197, 372,376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Севськ Брянської області російської федерації, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід розглядається слідчим суддею після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_5 та прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1