Провадження № 11-сс/821/406/24 Справа № 712/12184/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
30 жовтня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024250310003507, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хацьки Черкаського району Черкаської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, має на утримані малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом, учасником бойових дій, депутатом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-
Слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб, в межах досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2024 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 12 жовтня 2024 року о 22 год. 00 хв.
Ухвала суду мотивована тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами. Слідчий суддя прийшов до висновку, що існують ризики передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливість впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливого тяжкого злочину, направленого на позбавлення життя потерпілої, яка є цивільною дружиною підозрюваного, свідком - мати та сусіди підозрюваного, а відтак це дає підстави передбачати можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків з боку підозрюваного.
Враховуючи, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який вчинений із застосуванням насильства та направлений на спричинення смерті людині, обставини справи та особу підозрюваного слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, обравши підозрюваному більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного.
Вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт, не порушуючи норми КПК України, а обрання тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом.
Зазначає, що утримання під вартою ОСОБА_8 є необґрунтованим, так як його підзахисний підтримує відносини з мамою, батьком, донькою, тобто має сталі та міцні соціальні зв'язки.
На думку захисника, судом не взято до уваги наявність можливості відбувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем свого фактичного проживання, у квартирі, яка є власністю його матері, або ж по місцю своєї реєстрації.
Також зазначає, що підозрюваному немає сенсу переховуватися від органів слідства, так як він немає такої можливості, оскільки він немає паспорту для виїзду за кордон та заощаджень для нелегального способу життя.
Вказує, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а зазначення слідчим суддею ризику переховування та скоєння іншого кримінального правопорушення є лише припущенням.
Вважає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу.
На думку захисника, слідчий суддя ухвалюючи рішення, належним чином не мотивував його в частині визначення розміру застави, не прийняв до уваги, що така позиція фактично позбавляє підозрюваного можливість обрати альтернативний триманню під вартою запобіжний захід.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250310003507 від 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування встановлено, що 12.10.2024, близько 17 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в будинку АДРЕСА_2 , під час конфлікту, який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на умисне, протиправне позбавлення життя своєї співмешканки ОСОБА_11 , з мотивів ревнощів, усвідомлюючи суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, умисно, цілеспрямовано, протиправно, з метою заподіяння смерті, наніс ножем потерпілій ОСОБА_11 , один удар в життєво-важливі органи, а саме в область задньої поверхні грудної клітки. При цьому, ОСОБА_8 не виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, в зв'язку з чим злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі та він не вчинив усіх дій, які вважав необхідними, оскільки його протиправні дії були припинені ОСОБА_12 та смерть ОСОБА_11 не настала, так як останню було доставлено до комунального неприбуткового підприємства «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради», де надано невідкладну медичну допомогу та госпіталізовано. В результаті таких протиправних дій ОСОБА_8 спричинив потерпілій тілесні ушкодження, які відповідно до наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
12.10.2024 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - незакінчений замах на умисне вбивство, тобто незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
13.10.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: даними рапорту від 12.10.2024; даними довідки з КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради»; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.10.2024; даними протоколу огляду від 13.10.2024, даними протоколу допиту свідкаОСОБА_12 від 12.10.2024, даними протоколу допиту свідкаОСОБА_13 від 12.10.2024, даними протоколу допиту свідкаОСОБА_14 від 13.10.2024, інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
За наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується зібраними та дослідженими в матеріалах доказами. Слідчий суддя прийшов до висновку, що існують ризики передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливість впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливого тяжкого злочину, направленого на позбавлення життя потерпілої, яка є цивільною дружиною підозрюваного, свідком - мати та сусіди підозрюваного, а відтак це дає підстави передбачати можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків з боку підозрюваного.
З такими висновками слідчого судді повністю погоджується й апеляційний суд з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення, на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самого злочину.
Розглядаючи дане клопотання, слід також врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального провопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно копії довідки № 38-14102024/71001 від 14.10.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.06.2017 засуджений Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості ( а.с. 34).
Також підозрюваний неодноразово притягався за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді домашнього насильства (а.с. 25-27).
Вказані обставини хоча і не вказують на притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності, про що вказує захисник, проте свідчать про стійке неприйняття підозрюваним загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризують його як особу, яка становить суспільну небезпеку.
За вказаних обставин у даному випадку тримання під вартою ОСОБА_8 виправдане наявністю конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи вчинення підозрюваним особливо тяжкого кримінального правопорушення, а саме злочину проти життя та здоров'я особи.
Матеріали справи не містять даних про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою.
Щодо посилань захисника на те, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, підтримує відносини з мамою, батьком, донькою, не може переховуватися від органів слідства, так як немає паспорта для виїзду за кордон, а також відсутність заощаджень, то колегія суддів зауважує, що такі обставини не є визначальними, оскільки враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні і не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які б в сукупності з усіма врахованими судом першої інстанції обставинами, зменшували встановлені в ході судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або визначення підозрюваному мінімального розміру застави, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки вказані запобіжні заходи можуть виявитися недостатніми для запобігання встановленим ризикам.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини вказані в зазначеній статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до клопотання слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області основною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 є тяжкість злочину та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховування від органів досудового слідства, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення
Зі змісту оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування. А враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку та вмотивовано не визначив підозрюваному розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Наразі досудове розслідування триває, в процесі якого може бути надана оцінка доказам сторони захисту.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про обрання запобіжного заходу обґрунтовано існують і в сукупності з даними про його особу підтверджують на даному етапі кримінального провадження потребу в триманні останнього під вартою, а даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчому судді та апеляційному суду не надано.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4