04 листопада 2024 року Справа № 480/4289/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/4289/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 184250011434 від 09.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити з 30.04.2024 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року № 1 -р/2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після направлення заяви про призначення пенсії позивач отримала від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав недосягнення пенсійного віку та відсутності пільгового стажу. При цьому стаж роботи на посадах, передбачених Списком №2 відповідачем визначено 09 років 04 місяці 14 днів, загальний стаж позивача становить 27 років 01 місяць 04 дні. Таким чином позивач зазначає, що у зв'язку із досягненням 51 років має право на призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач вважає відмову у призначенні пенсії протиправною та такою, що порушує права на отримання пенсійних виплат.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачі повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надали.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи, судом встановлено, що позивач по досягненню 51 років звернулась до територіального органу ПФУ із заявою від 30.04.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с. 28).
Враховуючи принцип екстериторіальності вказана заява була розглянута Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області та було прийнято рішення № 184250011434 від 09.05.2024 про відмову у призначенні пенсії позивачу.
У вказаному рішенні відповідач зазначив:
"Відмова про призначення пенсії: ОСОБА_2
Призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2
Дата народження: 24.11.1972
ІНН заявника: 2662613906
Адреса реєстрації заявника: АДРЕСА_2 Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 30.04.2024
Необхідний вік 55 років
Вік заявника 51 рік
Необхідний страховий стаж становить не менше 25 років у жінок
Страховий стаж заявника становить 27 років 1 місяць 4 дні
Необхідний пільговий стаж становить не менше 10 років
Пільговий стаж особи становить 9 років 4 місяці 14 днів
Відповідно до пп.2 п.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно довідок № 23/141-1 та №23/141 від 12.04.2024 по фактично відпрацьованих часів.
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із недосягненням необхідного віку та відсутністю пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заявник працює/не працює: не працює
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату --
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Рішення відділу про відмову в призначенні пенсії може бути оскаржено в судовому порядку."(а.с. 30).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 184250011434 від 09.05.2024, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення» та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закон України “Про пенсійне забезпечення», регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пункт “б» частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набув чинності з 01 квітня 2015 року передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Пункт 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції до 11 жовтня 2017 передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення».
З урахуванням наведеного, і після набуття чинності нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались пунктом “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Вказане правове регулювання існувало до набрання чинності нормами Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким текст Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у новій редакції був викладений також пункт 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначені норми закону почали застосовуватись з 01 жовтня 2017 року, з огляду на що, з 01 жовтня 2017 року правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
Однак, в подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.
Так, пунктом 3 рішення Конституційного Суду України рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: “На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Таким чином, з 23 січня 2020 року в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за списком №2, а саме: пункт “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Отже, правила зазначених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, у випадку, якщо вона має не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, однак не має 10 років пільгового стажу.
Так, відповідно частини другої пункту “б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 12 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Водночас, пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» встановлено, що працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
При цьому, відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Отже, у випадку, якщо позивач не має стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці 10 років, але має не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу, вона буде мати право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, але відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» віковий ценз зменшується з 55 років, а відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з 60 років.
Стосовно недосягнення позивачем необхідного віку, судом враховується наступне.
Не є спірним, і відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №2 період роботи згідно довідок №23/141-1 та 23/141 від 12.04.2024.
У третьому пункті рішення № 1-р/2020 визначено порядок його виконання щодо тих осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року (набрання чинності Законом № 213-VIII) на посадах, визначених у вказаних нормах. Отже, Конституційний Суд в рішенні № 1-р/2020 визначив спосіб захисту та відновлення прав осіб, що зазнали їх порушення у зв'язку з ухваленням Закону № 213-VIII.
У даному випадку, позивач працювала до 01 квітня 2015 року на посадах, робота на яких зарахована відповідачем до пільгової за Списком №2, має не менше половини необхідного пільгового стажу - 9 років 04 місяці 14 днів (при необхідному пільговому стажу - 10 років), а тому із врахуванням пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 до позивача підлягає застосуванню стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року, а саме: “На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, а саме стосовно того, що до категорії осіб, на яких поширюється дія рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, і відповідно мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-ХІІ після 23.01.2020 (набрання чинності рішення КСУ № 1-р/2020) належать особи, які працювали до 01.04.2015, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до 01.04.2015, та досягли віку, визначеного цією статтею, на момент звернення до Пенсійного фонду за призначенням пенсії.
Згідно ч. 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року по справі “Щокін проти України» (№ 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 2011 року по справі “Серков проти України» (заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 55 років.
Суд вважає доречним застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Першого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 25.09.2024 по справі № 200/1785/24.
Також, матеріалами справи підтверджується, що позивач у зв'язку із досягненням 51 року, звернулася із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 та на час звернення із цією заявою мала страховий стаж 27 років 1 місяць 4 дні та пільговий стаж за списком №2 становить 9 років 4 місяці 14 днів, про що зазначено у спірному рішенні від 09.05.2024 за №184250011434.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідач, як суб'єктом владних повноважень не подано доказів відповідності закону (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені відповідачем в основу прийнятого рішення, не надано належних та допустимих доказів правомірності прийнятого рішення, а також висновків та підстав відмови позивачу у призначенні пенсії.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 184250011434 від 09.05.2024 про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах.
Стосовно вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення із заявою про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Статтями 80-85 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у процедурі забезпечення громадян пенсіями прямо передбачені такі механізми як призначення пенсії та виплата пенсії. Ці ж самі механізми згадані законодавцем і у приписах ст.ст.44-47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Процедура подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" додатково деталізована нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі за текстом - Порядок №22-1).
Згідно з п.4.3 розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, суд доходить до висновку, що правова категорія “призначення пенсії» використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акту) з приводу визнання за особою суб'єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця. А тому виданий ПФУ індивідуальний акт з приводу призначення пенсії одночасно охоплює як владне управлінське волевиявлення стосовно правової підстави пенсії, так і владне управське волевиявлення стосовно грошового виміру пенсії.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Щодо дати призначення пенсії, суд зазначає, що дату призначення пенсії позивача у даному випадку визначено чинним законодавством.
Так, в відповідно до ст. 83 Закону України “Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією. Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, суд зазначає, що із врахуванням п. 1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV позивачу під час прийняття рішення щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах також має бути врахована дата призначення пенсія з дня звернення за пенсією із заявою від 30.04.2024
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку щодо наявності підстав для захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від від 30.04.2024, з прийняттям за наслідками її розгляду рішення відповідно до вимог пенсійного законодавства з урахуванням висновків суду по даній справі.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17 та від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а. Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, викладеної в постанові від 16.12.2021 по справі № 500/1879/20 адміністративне провадження № К/9901/1030/21.
Враховуючи вищезазначене, для повного захисту порушеного права позивача, суд у відповідності до ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначає, що належним способом захисту порушених прав є скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від № 184250011434 від 09.05.2024, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 30.04.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020по справі 1-5/2018 (746/15) та п. “б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та прийняти рішення по суті заяви від 30.04.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято спірне рішення та відмовлено у призначенні пенсії, суму судового збору, сплачену при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 184250011434 від 09.05.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 30.04.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 по справі 1-5/2018 (746/15) та п. “б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та прийняти рішення по суті заяви від 30.04.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) суму судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька