про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення
04 листопада 2024 року Справа № 480/2523/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплати з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб". Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області 1073,6 грн судових витрат.
Рішення від 18.04.2023 набрало законної сили та 14.07.2023 Сумським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи по справі.
24.10.2024 до суду надійшла заява представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Заява мотивована тим, що позивачу здійснено нарахування пенсії, а сума перерахованих коштів буде виплачена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, відтак у державного виконавця немає можливості виконати рішення суду без участі боржника, з урахуванням чого державний виконавець просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2523/23 про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, визначивши, що "з ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 стягнути нараховані кошти в сумі 46000 грн.".
Ухвалою від 28.10.2024 вищевказану заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2024
04.11.2024 сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 по справі № 480/2523/23 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення, 14.07.23 судом видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 480/2523/23.
На час розгляду даної заяви триває виконавче провадження, рішення суду залишається не виконаним.
Згідно листа ГУ ПФУ в Сумській області (боржника) від 30.10.2023 на адресу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, управління повідомило про здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01.07.2021. Розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 17505,11 грн. Перераховані кошти за період з 01.07.2021 по 31.05.2023 у розмірі 46000 грн будуть виплачені у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Частиною 1 ст. 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже статтею 378 КАС України врегульовані саме процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень і вказаною нормою права визначено, що за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може встановити або змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.
Як вбачається із заяви, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Сумській області боргу на користь стягувача.
Суд зазначає, що вказана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення суду від 18.04.2023. На переконання суду, вказане рішення не потребує встановлення іншого способу та порядку виконання, відмінного від визначеного у рішенні. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 є чітким, зрозумілим і додатково зміни чи встановлення способу і порядку виконання не потребує.
Крім того, змінюючи рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію на стягнення перерахованих коштів, суд фактично вирішить не процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішення суду, а надасть оцінку можливості застосування при виконанні судового рішення норм матеріального права, що з огляду на положення вказаної норми процесуального права є неприпустимим. Питання щодо застосування тих чи інших норм матеріального права до спірних правовідносин підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень. А правильність дій суб'єкта владних повноважень, під час виконання судових рішень, може бути оцінена судом в порядку ст. 383 КАС України.
Отже, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин, обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, адже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі 281/1820/14-а (К/9901/1034/17), у якій Суд зазначив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.М. Шаповал