Справа № 638/16162/19
Провадження № 2-др/638/87/24
31 жовтня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Черкашиної Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_3 , третя особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності,-
27.08.2024 представник позивача звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що 05.07.2024 у справі було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Заявою від 11.06.2024 представником позивача було повідомлено суд та сторін у справі про те, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи становить 45 000 грн, які складаються з фіксованого розміру гонорару у сумі 30 000 грн та гонорару успіху у сумі 15000 грн, докази будуть надані у відповідності до ст. 141 ч. 8 ЦПК України. Адвокат Петренко О.В. та позивач ОСОБА_1 у договорі про надання правової допомоги від 08.10.2019 домовились про фіксований гонорар у розмірі 30 000 грн та гонорар успіху у сумі 15000 грн. Адвокатом були надані відповідні послуги, які передбачені договором про надання правової допомоги, що підтверджується актом виконаних робіт від 08.07.2024. у зв'язку з чим представник позивача просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 45 000 грн.
27.08.2024 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву про ухвалення додаткового рішення передано в провадження судді Семіряд І.В.
Відповідно до доповідної записки головного спеціаліста суду від 29.08.2024 цивільну справу №638/16162/19 12.08.2024 направлено до Харківського апеляційного суду.
09.10.2024 ухвалою Харківського апеляційного суду справу за позовом ОСОБА_1 направлено до суду першої інстанції для розгляду заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення.
31.10.2024 від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, заяву підтримала та просила задовольнити.
Від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшла заява, у якій вказано, що проти задоволення вимог заперечують в повному обсязі, виходячи з наступного: докази в обгрунтування понесених витрат подані позивачем після судових дебатів без обгрунтування поважності причин неможливості їх вчасного подання; витрати не підтверджені актом послуг, в акті не зазначено час, витрачений адвокатом; цілий ряд послуг, таких як оформлення примірника позовної заяв, складання заяви про усунення недоліків, вивчення судової практики, взагалі не мають відношення до надання адвокатом правової допомоги; рішення Дзержинського районного суду від 05.07.2024 позовні вимоги задоволені частково. Окрім того, рішення переглядалося через неповідомлення ОСОБА_3 про саму справу, а тому будь-яких нових доказів чи додаткових дій адвокатом позивача не вчинялося. Також, «гонорар успіху» є домовленість саме між адвокатом та клієнтом і ніяким чином не може бути відшкодований іншою стороною, адже не є витратами, які були понесені для надання правової допомоги. У зв'язку з чим просила прийняти рішення про відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача ТОВ «Фінанс проперті груп», Приватний нотаріус Чижова Н.А. та треті особи у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення були сповіщені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.07.2024 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса ХМНО Чижової Н.А., ОСОБА_3 , третя особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Український промисловий банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності- задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Стягнуто з ТОВ «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса ХМНО Чижової Н.А., ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір по 483 (чотириста вісімдесят три) грн 33 коп. з кожного. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Рішення не набрало законної сили.
08.07.2024 через Електронний суд представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу. Фактично вказану заяву апаратом суду зареєстровано та присвоєно номери справи, провадження 27.08.2024.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді регламентовано в пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).
Крім того, в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Заявником надано до суду докази понесених витрат на оплату юридичної допомоги, на загальну суму 45000 грн, на підтвердження чого додано: квитанцію до прибуткового касового ордера №бн від 08.07.2024 на суму 15 000 грн, акт виконаних робіт від 08.07.2024, додаткового угоду №1т до договору про надання правової допомоги від 08.12.2019, квитанцію до прибуткового касового ордера від 06.11.2019 на суму 15 000 грн, квитанція прибуткового касового ордера від 12.08.2021 на суму 15 000 грн та договір про надання правової допомоги від 08.10.2019.
У акті виконаних робіт (надання послуг) від 08.07.2024, вказано, що адвокатом були надані на виконання договору відповідні послуги, які передбачені договором про надання правничої допомоги від 08.10.2019: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень правових питань, правовий супровід, аналіз наданих документів від 08.10.2019, підготовка проекту позовної заяви та її погодження, складання позовної заяви від 18.10.2019, оформлення примірника позовної заяви для усіх учасників справи, складання заяви про забезпечення позову, складання клопотання про витребування доказів, складання заяви про усунення недоліків, складання письмових пояснень, складання уточненої позовної заяви, ознайомлення з відзивом та складання відповіді на відзив, складання клопотання про витребування доказів, складання апеляційної скарги на ухвалу від 21.10.2019, складання заяви про залучення документів від 16.09.2020 та від 22.01.2020, ознайомлення з письмовими поясненнями АТ «ДельтаБанк», ознайомлення з письмовими поясненнями Фонду гарантування вкладів, ознайомлення з матеріалами справи від 08.07.2020, складання адвокатських запитів, вивчення судової практики та аналіз правових позицій ВС, ознайомлення з матеріалами справи від 14.09.2020, складання заяви про ухвалення додаткового рішення від 10.08.2021, складання відзиву на апеляційну скаргу, ознайомлення з відзивом ТОВ «Фінанс проперті груп», складання відповіді на відзив, ознайомлення з матеріалами справи , складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи від 07.06.2024, ознайомлення з відзивом ОСОБА_3 , ознайомлення з відзивом ОСОБА_3 , ознайомлення та аналіз письмових пояснень ТОВ «Фінанс проперті груп», складання інших процесуальних документів, участь у 13 судових засіданнях, інші дії, які адвокат вчинив для захисту інтересів громадянина.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Суд вважає, що розмір гонорару адвоката, визначений позивачем під час розгляду справи у суді, зважаючи на складність справи, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, не є співмірним.
Послуги, які надані адвокатом, та які зазначені у акті виконаних робіт, а саме консультація, аналіз документів, складання на направлення запиту або підготовка позовної заяви та підготовка та подання позовних матеріалів, складання та подання до суду клопотання, фактично дублюють одна одну.
Послуга оформлення примірників позовної заяви для усіх учасників справи також фактично дублює послугу складання позовної заяви та, вочевидь, не вимагає додаткових зусиль для виготовлення копій такої заяви.
Сплата за складання заяви про усунення недоліків не може бути покладена на відповідачів, оскільки представником таку заяву складено на виконання ухвали суду про залишення позову без руху через невиконання вимог ст. ст. 175,177 ЦПК України.
Заява про витребування доказів, хоча і задоволена судом, проте адвокатом подана без підтвердження того, що нею вживались заходи щодо самостійно витребування доказів.
Також, у акті зазначено про складання заяви про забезпечення позову від 10.10.2019, проте матеріали справи не містять такої заяви.
Також, надана послуга «складання та подання відповіді на відзив» у багатьох своїх висновках по суті повторює позовну заяву.
Окрім того, судом враховано, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, зокрема через неправильне обрання способу захисту представником позивача.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Не приймаються до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , що докази в обгрунтування понесених витрат подані без обгрунтування поважності причин пропуску строку.
Так, з поданої заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що ї сформовано у Електронному суді 08.07.2024, тобто в межах строку подання такої заяви, проте , з незалежних від сторони позивача причин, вказана заява була зареєстрована у суді 27.08.2024 та передана в провадження суду на наступний день після реєстрації такої заяви.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, оскільки, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановлено, що розмір гонорару, визначений позивачем та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про зменшення витрат на правову допомогу до 10 000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 цієї статті).
Відповідно до ст.ст.141 ЦПК України не передбачено стягнення судових витрат у солідарному порядку. Солідарний зв'язок - це матеріально правова категорія (ст.541 ЦК України), а не процесуальна.
Таким чином, витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у дольовому порядку пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто по 3333,33 грн з кожного.
Керуючись ст. ст. 133,134,137,140,141,142,246,270 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_3 , третя особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності- задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, по 3 333 (три тисячі триста тридцять три) грн 33 коп з кожного.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04.11.2024.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
Відповідач - ТОВ «ФК «Фінанс проперті групп», ЄДРПОУ 41487593, м. Харків, м-н Павлівський, 5.
Відповідач - Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_4 .
Суддя: І.В. Семіряд