Справа № 185/9101/24
Провадження № 3/185/3414/24
01 листопада 2024 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Ю.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, непрацюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,-
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
14.08.2024 року близько 16.05 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м.Павлоград, вул.Сташкова, 1, ринок, - здійснила реалізацію горілки на розлив без наявності ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв, за ціною 30 грн. за 150 г.
Гр. ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, провину не визнала, суду повідомила, що на момент подій 14.08.2024 року проходила стажування в торгівельному кіоску по АДРЕСА_2 в ФОП « ОСОБА_2 », мала намір працевлаштуватись. Ліцензія на право продажу алкогольних напоїв у даного підприємця є. В той день вона принесла до кіоску дві пляшки з горілкою, щоб відсвяткувати день народження своєї доньки. Цю горілку вона придбала задовго до інкримінованих подій через мережу Інтернет, цей напій продавався на розлив. Ніяких документів стосовно якості продукту та тих, які підтверджують придбання, - вона не має. Вказаним напоєм в день подій вона пригощала продавців та відвідувачів. Ніякого продажу алкогольних напоїв вона не здійснювала, будь-яких документів для здійснення господарської діяльності в неї немає, працевлаштуватись та укласти договір з суб'єктом господарювання вона не встигла. Горілку було вилучено поліцейськими.
Допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_3 суду повідомив, що він працює дільничним офіцером поліції в Павлоградському РВП ГУНП в Дніпропетровській області. 14.08.2024 року під час несення служби в АДРЕСА_2 , був зупинений гр. ОСОБА_4 , який повідомив, що придбав горілку на розлив в торгівельному кіоску за 20 грн. за 100 г у ОСОБА_1 . Зайшовши до даного магазину, продавець ОСОБА_1 будь-яких документів на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями на розлив не надала, повідомила, що вона не є суб'єктом господарювання. ОСОБА_5 , який є ФОП, та здійснює господарську діяльність у вказаному торгівельному павільйоні, відмовився приїздити для надання пояснень та в телефонному режимі повідомив, що він не здійснює продаж алкогольних напоїв на розлив, до виявленої в магазині горілки ніякого відношення не має, звинуватив у продажі горілчаного виробу стажерку ОСОБА_1 . Остання пояснювала, що горілку вона принесла з собою для святкування дня народження дочки. Він неодноразово отримував від населення інформацію про те, що в цьому торгівельному кіоску здійснюється продаж алкогольних напоїв без акцизного податку на розлив, невідомої якості. Здійснюючи превентивні заході та заходячи до цієї торгівельної точки, він постійно бачить там ОСОБА_1 . Опитавши свідка, виявивши в магазині дві пластикові пляшки з горілкою невідомої якості, було рішення про складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно гр. ОСОБА_1 .
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, двічі були повідомлені належним чином.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП про адміністративне правопорушення має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Частина перша статті 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Відповідно до п.7 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII, торгівля алкогольними напоями потребує ліцензуванню.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 вказаного Закону ліцензія - це документ, що надається органом ліцензування, на право провадження суб'єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, в електронному вигляді (запис про наявність ліцензії у такого суб'єкта господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) або на паперовому носії.
В Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено поняття алкогольної продукції, продаж якої потребує ліцензування.
Ураховуючи вищенаведене, на такий вид господарської діяльності як торгівля алкогольними напоями на розлив чинним законодавством передбачено обов'язкове ліцензування даної діяльності та здійснення такої діяльності суб'єктом господарювання.
Судом були досліджені надані докази:
- протокол про адміністративне правопорушення №350253 серії ВАД від 14.08.2024 року, в якому викладені обставини інкримінованого адміністративного правопорушення, наявний запис про вилучене майно: горілка в кількості 3 л у двох пластикових пляшках «Ранкова роса»
- копія рапорту, відповідно до якого 14.08.2024 року о 17.25 год. на лінію «102» надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_2 , ринок гр. ОСОБА_1 здійснила реалізацію горілки на розлив без наявності ліцензії. Повідомлення надійшло від ДОП Зверєва А.М.;
- квитанція №190 від 14.08.2024 року про отримання на зберігання вилученого майна: ємкість загальним об'ємом 2 л з вмістом горілки об'ємом 1 л; ємкість загальним об'ємом 2 л з вмістом спиртного напою 2 л;
- письмові пояснення гр. ОСОБА_4 від 14.08.2024 року, відповідно до яких останній пояснив, що 14.08.2024 року о 16.05 год. він перебував у торгівельному кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , де купив 150 г горілки на розлив за 30 грн., яку одразу в кіоску випив та закусив безкоштовною цукеркою. В зазначеному кіоску він купував горілку не вперше, на протязі шести місяців. Чи маються дозвільні документи в кіоску на торгівлю горілкою на розлив - йому невідомо;
- фотознімки, на яких зафіксовано розлита горілка в пластикових стаканчиках, смітник з купою використаних пластикових стаканчиків та фотознімок вилучених пластикових пляшок з горілкою на фоні гр. ОСОБА_1 ;
- копія виписки з ЄДР та ФОП від 08.02.2023 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_5 є фізичною особою підприємцем, який здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами;
- копія паспорта та довідки РНОКПП гр. ОСОБА_1 ;
- копія ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що видана ФОП « ОСОБА_5 », який здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_3 .
Підстави ставити під сумнів зазначені докази відсутні, оскільки в суді не спростовані наведені докази.
Показання гр. ОСОБА_1 про те, що вона не працювала в даному магазині, а лише пригощала горілкою в судовому засіданні доведені не були. Досліджені докази, покази свідка в сукупності були оцінені судом та зроблений висновок, що 14.08.2024 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за виявленим фактом торгівлі алкогольною продукцією на розлив в магазині у ОСОБА_1 жодного дозвільного документа, документів про реєстрацію її як суб'єкта господарювання, отримання нею ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив, документів на придбання горілки, що реалізується - не було надано. Вказаних документів, документів що підтверджують стажування в ФОП « ОСОБА_5 на час подій, - суду не було надано. Наявні фотографії з торгівельного кіоску, письмові пояснення свідка ОСОБА_4 спростовують показання гр. ОСОБА_1 про те, що в день подій остання пригощала горілкою, а не здійснювала її продаж. Поліцейський підтвердив факт продажу ОСОБА_1 горілки на розлив 14.08.2024 року в торгівельному павільйоні.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, та доведеність її вини поза розумним сумнівом.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, обставини провадження, особу гр. ОСОБА_1 , яка вперше скоїла правопорушення, суд вважає необхідним та достатнім для виховання останньої та запобігання вчиненню нею нових правопорушень, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ст.164 ч.1 КУпАП з конфіскацією вилученої алкогольної продукції.
У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з гр. ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст.164 ч.1, ст.284 КУпАП, суддя, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП.
На підставі ст.164 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з конфіскацією вилученої алкогольної продукції, а саме: ємкість загальним об'ємом 2 л з вмістом спиртного напою об'ємом 1 л; ємкість загальним об'ємом 2 л з вмістом спиртного напою 2 л (квитанція №190 від 14.08.2024 року).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605.60 гривень на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги.
Суддя Ю.А. Мельник