Справа № 185/1440/23
1-кп/185/218/24
30 жовтня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області? у складі:
головуючого ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? - ? судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря? ? ? ? ? ? ? ? ? ? - ? ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №? 22022130000000661 від 08 листопада 2022? року за обвинуваченням
???? ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,?
????уродженки с. Невське Кремінського району Луганської області,
громадянки?України, із середньою освітою, незаміжньої, має на утриманні двох
неповнолітніх дітей, зареєстрованої? за адресою:
АДРЕСА_1 , проживає за адресою:? АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
?
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2? КК України,
????? ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
?????уродженки с. Невське Кремінського району Луганської області,
?????громадянки України, вдови, не працюючої, зареєстрованої за адресою:?
????? АДРЕСА_1 ,??
?????проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимої,?
??у вчиненні кримінального? правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України,??????????????
за участю:
прокурора? ? ? ? ? - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ? ? ? ? ? ? ? ?
обвинувачених ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
адвокатів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
1.Формулювання обвинувачення пред'явленого ОСОБА_7 та ОСОБА_8
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачються в тому, що ними на підтвердження встановлення та утвердження тимчасової окупації над селом Невське Сватівського району Луганської області,? публічного визнання окупаційної влади держави-агресора? з російськими окупаційними військами, на будівлі будинку за місцем їх фактичного проживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено прапор рф.
Реалізуючи умисел на пособництво ОСОБА_7 та її мати? ОСОБА_8 , діючи умисно, добровільно, з метою завдання шкоди Україні,? без попередньої змови між собою, за погодженням з окупаційною владою та окупаційними військами рф, з другої половини квітня 2022 року (більш точну дату сторона обвинувачення не встановила) до середини жовтня 2022 року (більш точну дату сторона обвинувачення не встановила) здійснювали? дії з? допомоги державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній? адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні? шляхом підтримки? дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної влади. Зокрема: надавали? представникам російських окупаційних військ держави агресора інформацію щодо місць? проживання? на території с. Невське Луганської області осіб, які евакуювалися на підконтрольну ? українській владі територію, з? подальшим заселенням ? російських окупаційних ? військ до зазначених будинків. ?
Також ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , діючи спільно без? попередньої змови між особою, налагодивши стійкі робочі та ідеологічні зв'язки? з представниками місцевої окупаційної адміністрації та збройними? формуваннями держави-агресора, заручившись їх довірою та підтримкою, умисно та добровільно здійснювали? організацію та забезпечення? життєдіяльності російських окупаційних військ, які здійснили окупацію АДРЕСА_1 , шляхом надання продуктів харчування, забезпечення житлом та інших побутових послуг.
Обвинувачення пред'явлено ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме у пособництві державі агресору - умисні дії, спрямовані на допомогу державі агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, групою осіб без попередньої змови між собою.
Дане обвинувачення під час судового розгляду знайшло своє часткове підтвердження, однак діям обвинувачених судом надана інша правова кваліфікація.
2 .Формулювання обвинувачення, визнане судом доведене.
24 лютого 2022 року за наказом ? президента? володимира? путіна війська РФ? незаконно увійшли на суверенну територію? України та здійснила? повномасштабне військове? вторгнення,? застосовуючи? ЗС РФ, та інші військові? та збройні формування, у зв'язку із чим розпочате? ведення? агресивної війни проти України та захоплення? її? територій. 24 лютого 2022 року? в Україні? введено? воєнний? стан, який? неодноразово? продовжувався. В? середині? березня? 2022 року відбулась тимчасова? окупація ? території АДРЕСА_1 .
Після тимчасової окупації, громадяни України ОСОБА_7 та її мати ОСОБА_8 , які залишились? проживати?на території тимчасово окупованого АДРЕСА_1 , вирішили займатися коллабораційною діяльністю.
На підтвердження встановлення та утвердження тимчасової окупації над селом Невське Сватівського району Луганської області,? ними спільно з російськими окупаційними військами (далі РОВ), на будинку за місцем їх фактичного проживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено прапор рф.
Одночасно ОСОБА_7 та її мати? ОСОБА_8 , діючи умисно, добровільно, без попередньої змови між собою, за погодженням з окупаційними військами рф, з квітня 2022 року (більш точну дату встановити не виявилося за можливе) до середини жовтня 2022 року здійснювали? дії з? передачі матеріальних ресурсів збройним та воєнізованим формуванням держави агресора. Зокрема, діючи спільно без? попередньої змови між особою, налагодили стійкі зв'язки? з збройними? формуваннями держави-агресора, заручившись їх довірою та підтримкою, умисно та добровільно здійснювали? забезпечення? життєдіяльності російських окупаційних військ, які здійснили окупацію с. Невське Луганської області, шляхом передачі готових продуктів харчування для забезпечення харчування особового складу РОВ.
3. Кримінальний? закон,? що передбачає? відповідальність за кримінальні правопорушення,? встановлені? судом.
Ознаки встановленого судом злочинного? діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1? КК України.
Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожної окремо, слід кваліфікувати як колабораційна діяльність - передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора групою осіб без попередньої змови між собою.
4.Правова позиція сторони обвинувачення.
3.1.Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, прокурор вважає доведеним те, що? обвинувачені? вчинили? інкримінований злочин та добровільно допомагали окупаційній адміністрації та? військовим? країни агресора. Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів, які доводять пред'явлене обвинувачення для встановлення? відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині, та кваліфікації дій саме дій за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
5.Правова позиція сторони захисту.?
Захист? зазначили про невинуватість обвинувачених в пред'явленому? обвинуваченні, заперечили добровільність готування продуктів харчування та заперечили заселення РОВ до будинків, а також вивішування прапора на будинок.
Обвинувачена ОСОБА_8 вказала, що РОВ зайшли у село 4 березня 2022 року. 07 березня їм сказали, що Україна буде запускати ракети та починають евакуацію. Так як з нею проживали бабуся 92 роки, її мама 70 років, які лежачі, 2 її доньки та 2 онуки, вони не виїхали з будинку по АДРЕСА_3 . Потім РОВ почали шукати, де їм жити. Під час евакуації виїхали майже всі, на окуповану територію в м. Сватове. Залишилось приблизно 17 сімей. Евакуація була у м. Сватове, яке вже було окуповане. Сусід ОСОБА_11 забрав? дітей та одну доньку для евакуації, а з другою донькою вона залишилась працювати на фермі. Через кілька днів? дітей? повернули , бо її син який? проходив? службу в ЗСУ, сказав, що ніяких ракетних ОСОБА_12 ? на село не буде. Потім, коли вони були на роботі,? почали їздити? військові? росії та ? шукати АТОвців. Обшукали їх дім. Вимагали інформацію про сина, де він служить, його контакти.? Наступного дня це повторилось. Потім забрали їх з донькою, завантажили у броньовану машину, наділи чорні мішки на голову та вивезли за межі села,? кинули в яму, тикали палками, доньку вдарили по голові, вимагали інформацію про сина. Потім? привезли? до дому? та вказали,? що у них є інформація, що вона пекла та продавала пиріжки, та наказали з наступного дня? пекти пиріжки. Вона відмовилась, після чого? вони зламали їй палець. Наступного дня їй привезли продукти та вона почала? пекти пиріжки. Військові брали? будь-який пиріжок та давали онукам, через півгодини? забирали пиріжки. Далі почали звозити з будинків у селі, де не було людей, продукти харчування та змушували її та доньок готувати їжу. Виходи із села були перекриті. Потім ще? кілька разів? їх вивозила прокуратура в різні? місця, допитували щодо сина. 25 березня приїхала? військова прокуратура та повісили прапор на їх будинку нібито для ідентифікації, де печуть пиріжки. За те, що вони готували їжу, окупанти? давали їм ліки, продукти харчування. Можливості взяти продукти в іншому місці не було. У середині? квітня? почали повертатись зі Сватово ті, хто був евакуйований. Свідки сторони обвинувачення виїхали 07 березня, їх не було у селі, вони евакуювались на окуповану територію. Зі свідком ОСОБА_13 у неї неприязні відносини вже 16 років. Один із свідків взагалі? возив окупантів своєю машиною. Дитина одного зі свідків? працювала в окупаційній владі. Ще один свідок відкрив магазин під час окупації. ОСОБА_14 ховала окупантів у погребі, коли українські військові заходили у село. Їжу вони готували? приблизно до кінця травня. Також вона зазначила, що на момент початку війни тримала курей. Продукти заготовлені на зиму були. Є родичі у АДРЕСА_1 . На фермі за час окупації вона брала молоко кожен день або через день. Меншу доньку не чіпали, тому що вона була із бабусями і окупанти говорили, що оскільки їй немає 16 років, то вони не мають права її чіпати. Коли почалась картопля, зелень, то сусід приїжджав та давав їм їжу, тому перестали готували. З травня місяця їх змушували прати одяг. Пекти пиріжки, прати одяг - це не її добровільний вибір. Усі сусіди допомагали окупантам. Прапор висів не тільки у них. У кожного в будинку стояв маленький російський прапор. Вона не казала росіянам, де їм жити, вони самі заходили до будинків.? Коли зайшли українські військові, то вона і їм готувала. Можливості відмовитись окупантам не було, вона хотіла вижити? з дітьми. ОСОБА_15 під час слідчого експерименту обмовив їх, він ?возив російських солдатів на своїй машині. ОСОБА_16 сам запросив солдат до будинку сказав: « ОСОБА_17 , заходіть живіть, тільки не розбивайте хату». Окупанти жили повсюди. Після деокупації її та доньку затримали ще 09 листопада.?
Обвинувачена ОСОБА_7 надала схожі покази. Додатково зазначила, що після? окупації прийшли військові чоловік 7 зі зброєю. Хтось з села сказав їм, що її мама пече пиріжки. Матері наказали і далі пекти пиріжки. Спочатку вони відмовились, але їм стали погрожувати, що вб'ють дітей, бабусю, маму та її, а сестру віддадуть російським солдатам. Тому вони погодились. 06.03.2022 року прийшли та сказали, щоб вона здала брата, оскільки він у ЗСУ. На це вони? сказали, що не знають де він, у селі його не було давно. Їм пропонували кошти за інформацію про брата, але вони відмовились. 07 березня голова сільради ОСОБА_18 ? у селі став розповсюджувати інформацію, що зі сторони України будуть прильоти, обстріл. Їм сказав про це сусід. У зв'язку із сімейними обставинами вони сказали, що нікуди не поїдуть. Окупанти обшукували будинок,? перевіряли телефон, шукали форму. У кінці березня до села зайшли чеченці, вони заходили? до всіх у хати, забирали у людей телефони, перевіряли будинки. Почались ті самі питання? про брата. Пиріжки почали пекти з 6-7 березня, продукти для приготування їм давали окупанти. Відмовитися пекти у них не було можливості. Коли дітей евакуювали, вони хотіли відмовитися, але росіяни говорили, що знають де діти, тому що вони на їх території. Для? ідентифікації? місця випічки пиріжків військові повісили свій прапор на будинок. Всі, хто виїжджав на евакуацію, виїжджали на окуповану територію. Військові жили у всіх будинках, вона не казала їм, де можна заселитися. У травні місяці їй набридло боятися військових, тому вона відмовилась готувати, бо погрози вже були м'якіші. Вона не пускала військових до порожніх будинків поруч. У період часу, який їй інкримінують, представники України не приїжджали, держава гуманітарної допомоги та грошей не надавала. Отримували пенсію бабусі. Зі сторони території України евакуації не було.? Свідки? їх оговорюють. Зокрема ОСОБА_19 возив окупантів на своєму автомобілі. Та пропонував їй інтимні стосунки, а вона йому відмовила. Щодо свідка ОСОБА_20 вказала, що він не міг нічого взагалі бачити, бо переховувався від РОВ, щоб його не забрали на фронт, а його мама ОСОБА_21 взагалі працювала у сільраді на окупантів та одночасно була понятою при слідчому експерименті за участі свідків.
6.Докази надані стороною ? обвинувачення? на підтвердження встановлених судом обставин та їх оцінка.
Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснила, що 04 березня у село зайшли російські військові, 7 березня була евакуація у Сватове. На неокуповану територію виїхати не було можливості у всіх. Вона повернулась у село 1 квітня 2022 року, в її будинку жили солдати? «лнр», там все було розкидано, розкрадено. По вул. Центральній в кількох будинках також жили військові. Обвинувачені залишились у селі. Потім дізналась, що солдати приходили на ферму за молоком та запрошували до дому свідка за речами. Вона з ОСОБА_23 ходили? на ферму, там були ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , вони там працювали. ОСОБА_24 взяла одного солдата під руки та сказала на її адресу: «О, приїхала та тепер шукає свої речі..». Часто обвинувачені стояли прямо на блок-посту з військовими. На будинку обвинувачених? збоку висів? прапор рф, біля будинку постійно були тентовані машини, розвантажували, мішки, коробки. Бачила як дітям обвинувачених щось давали військові. Вона особисто бачила, що обвинувачені були доброзичливі з російськими військовими. Якось зупинялась тентована військова машина та у свідка питали, де живуть «риженькі» - так називали обвинувачених. У дворі обвинувачених під час окупації з'явилися спортивні велосипеди, на них каталися діти ОСОБА_25 . Потім бачила, як діти катались на бтр в російських кепках. Бачила обвинувачених на автобусній зупинці, вони спілкувались із чеченами, все відбувалось доброзичливо. Щодо розселення РОВ обвинуваченими їй такого нічого невідомо. З обвинуваченими ще? проживала мати та бабуся. Фізичного або психічного насильства з боку російських військових у їх селі не було. Хто хотів, той і співпрацював з РОВ.. ОСОБА_26 допомогу в сільській раді видавала ОСОБА_27 . Хто вивішував прапор на будинку обвинувачених , не бачила.
Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні пояснила, що після окупації 7 березня 2024 року жителям села запропонували евакуюватись, але своїм транспортом. Вона повернулась у село після 20 березня. У її будинку жили російські? військові. Її велосипед вона побачила у дворі обвинувачених. Приїхали додому, сказали військовим, щоб виїжджали. Потім пішли до генерала РОВ, поговорили з ним, той сказав, що виселить військових. Коли звернулась до обвинувачених за велосипедом, то вони його не віддали, казали, що його подарили? чеченці їх дітям. З РОВ вона приходила до обвинувачених додому та побачила велосипеди ще й друзів сина. Обвинувачені сварилися з нею та? з тими військовими, які прийшли з нею. Свій велосипед вона все? таки зі скандалом забрала. Також в обвинувачених бачила багато продуктів харчування та нові речі, яких раніше не було в обвинувачених. Самі військові сказали, що вона не перша, котра забирає свої речі в обвинувачених. ОСОБА_24 у її присутності телефонувала комусь та казала, що забирають речі. Також обвинувачених постійно бачила на блок-посту, вони там розмовляли, сміялись. Їх малий їздив на велосипеді та кричав: «Я чеченець». Біля будинку обвинувачених постійно були машини, щось завантажували. Бачила, як ОСОБА_24 виносила гору пиріжків. Також їм заносили до будинку диван і крісла, м'ясо. Прапор у них висів днр та рф. 17 липня вона бачила 3 прапори на їх будинку, ще був срср. Коли свідок повернулась з евакуації, то бачила, як обвинувачені? приїхали з РОВ до одного будинку по вул. Парникова, потім вони вийшли, а військові залишилися. Примусових заходів до жителів села, в тому числі родичів атовців, у їх селі не було. Вона бачила, як ОСОБА_24 виносила пиріжки та м'ясо, а також зі слів людей чула, що вона готує їм їсти. Було видно, що деякі речі (каструлі, пледи, покривала, бензопила) у будинку Кучеренко нові, їм не належать. Зі слів людей? знає, що вони багато своїх речей знаходили у будинку обвинувачених. Молоко обвинувачені кожного дня? носили з ферми. Зі? слів людей? відомо, що з сином обвинувачена не спілкувалась. Нічого не відомо про те, що до обвинувачених застосовували насильство. Хто вішав прапори, їй не відомо. Вона бачила тільки як обвинувачені були поряд з військовими, які заселялись в будинок.
Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні пояснила, що? у обвинувачених на будинку висів прапор рф. Коли проїжджала? повз будинок обвинувачених, то бачила за двором військові машини, які щось вивантажували. Вона проїжджала? кожен день біля будинку обвинувачених. Кілька разів бачила картонні ящики військових. Військові поводили себе в селі нормально. Вона їхала зі своїм братом зателефонувати, неподалік від будинку обвинувачених був зв'язок. Це побачили солдати і забрали у них телефони. Військовий подивився телефон та сказав, щоб були обережні, коли повертатимуться назад.? ОСОБА_25 стояла поруч із військовими. До та під час окупації обвинувачені працювали на фермі. Знала деяких людей, у кого в сім'ї? були атошники, чи застосовувався до них примус, їй не відомо. Від жителів не чула, щоб до жителів застосовувались тортури.
Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні показала, що одного разу на фермі отримувала м'ясо в травні 2022? року. ОСОБА_25 стояла там з російським військовим за ручку та розповідала військовому про життя. Іншого разу вона їхала у магазин та зустріла ОСОБА_24 , яка дорікала їй, що вони втікали, а тепер їдуть за хлібом. Під час окупації у них працював магазин у центрі села. Вона не евакуювалась нікуди, була у селі постійно. Військові казали, щоб жителі села не зачиняли калитки, бо якщо зачинять, то все одно виб'ють. У будь-який момент могли прийти перевірити документи. Її сусідка ОСОБА_31 працювала старостою під час окупації, обвинувачені працювали разом із нею на фермі. Одного разу? біля? сільської ради організували збори, бо ОСОБА_27 хотіли зняти. ОСОБА_32 її захищала, щоб вона залишилась на посаді, та принижувала людей, які хотіли зайняти посаду. ОСОБА_27 була призначена окупаційними військами. У обвинувачених на будинку? висів прапор рф та лнр, хто повісив? їх вона? не знає.? Бачила, що обвинувачені спілкувались з російськими військовими у дружній формі. Також вона бачила, як діти ОСОБА_25 спілкувались із військовими, не боялись їх. В обвинувачених під час? окупації? з'явились? продукти,? господарство.? Не знає, чи примушували когось із села до співпраці. У селі є сім'ї? атовців, знає, що до них приходили російські військові, але їй не відомо, чи застосовувався до них примус.?Їй не відомо, хто заселяв РОВ до будинків.
Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні пояснив, що повернувся в село десь в травні. По жовтень-листопад бачив російський прапор на будинку обвинувачених. Військові з їх двору постійно заходили - виходили, поводили себе доброзичливо. Поряд з ними по сусідству жили РОВ. Крім будинку обвинувачених, ще кілька російських прапорів висіло. Обвинуваченим постачали продукти харчування, а ті у свою чергу? віддавали пиріжки. Поблизу обвинувачених в 4 будинках жили військові. Бачив, як обвинувачені носили їм пиріжки. Обвинувачені приходили на блокпост,? на бтр приїжджали до річки. ?Йому не відомо про випадки примушування до співпраці? зі сторони? окупантів. Від обвинувачених не чув вихваляння «руського миру». В село він повернувся десь на початку травня.? Сім'ї атовців були? в? селі, примус до них можливо й був, вони намагались? зникнути з села, щоб не було проблем. Військові до магазину привозили продукти, до обвинувачених привозили коробки. Коробки були картонні, іноді військові видавали по селу? та обвинуваченим сухі пайки. На фермі заправляла ОСОБА_27 , обвинувачені там працювали. Обвинувачені рухались з РОВ, коли ті змінювали будинки через контрнаступ ЗСУ. Бачив, як військові спілкувались із дітьми? обвинуваченої і ті їх не боялись. Хто вішав прапор на будинок обвинувачених, йому не відомо. Був деякий період, коли прапора на будинку не було, потім знов з'явився. Сім'я у обвинувачених небагата, сумнівається, що вони за власний кошт годували окупаційні війська. Син обвинуваченої служив у ЗСУ. Окупаційні війська жили повсюду: і поруч з обвинуваченими, і далі від них. Бачив, як видавали пиріжки в серпні місяці.
Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні показав, що не знає, коли була окупація в селі, бо на той час його там не було. 03 травня він? приїхав до села, а в його будинку вже жили рашисти. До цивільного населення відносились по різному. Біля двору обвинувачених постійно стояла машина? країни агресора. У дворі Трубачової висів прапор рф. Особисто він не бачив, щоб обвинувачені? якось контактували з окупантами, але знає зі слів інших жителів.? Він спілкувався з окупантами, щоб попасти до себе у будинок, щоб забрати свої особисті речі. Його не пустили, він злякався та відразу поїхав звідти, через день-два знову приїхав, то окупантів вже не було. Особисто він не бачив, але люди казали, що бачили, як обвинувачені готували російським військовим їсти, але з примусу чи ні, він не знає.
Свідок ОСОБА_35 (староста) у судовому засіданні показав, що обвинувачені пекли для окупантів пиріжки, про це? сама ОСОБА_24 розповідала. До нього приходили окупанти зі списками атошників, хто служить. Про примус до співпраці йому не повідомляли. Обвинувачена жалілася, що всі думають, що їй гуманітарна допомога? легко дається, однак вона пече по 800 пиріжків. Обвинувачені спокійно їздили, ходили по селу, з молодими військовими хлопцями йшли по? вулиці та спілкувались. У обвинувачених на будинку висів прапор, хто його причепив, йому невідомо. Йому невідомо, щоб місцевих мешканців примушували до співпраці. На час окупації в селі проживало? приблизно 200 осіб. Йому нічого не відомо, щоб обвинувачені заселяли окупантів у пусті будинки. Йому нічого не відомо про вивезення обвинувачених за межі села та проведення обшуків у них. Але окупанти у всіх проводили обшуки,? обшуки були десь 10 разів, самі ходили? шукали докази, хто служить, участь в ЗСУ, шукали форму, «бандерівців». У кого в сім'ї рідні служили в ЗСУ, з них ніхто не скаржився на обшук, люди цим не хвалились. Як тільки? війська зайшли, то його заставили оголосили евакуацію. Він був старостою с. Невське та с. Новолюбівка. Евакуація була оголошена окупаційною владою.? Він казав людям, як можна виїхати на територію України. Влада України зустрічала у ОСОБА_36 та Сватово, звідти на поїзди. З ОСОБА_24 мешкали дві доньки, баба та мати (одній близько 70 років, іншій 90 років). Мати та баба пересувалися? погано, самостійно дійти до Сватово не могли. Одна донька ОСОБА_24 виїжджала в момент евакуації у Сватово. У період? окупації, гуманітарку надавала окупаційна влада. Не чув, щоб ОСОБА_24 раділа, що прийшла окупаційна влада. Окрім будинку обвинувачених, прапор висів ще на одній вулиці і на сільраді. Хто вивішував ці флаги, він не знає. Йому відомо, що у ОСОБА_24 є син, який служив у ЗСУ. Йому нічого не відомо, щоб обвинувачені заселяли? окупантів по домах. Окупанти спеціально? оголосили евакуацію, щоб звільнити домівки та пограбувати? побільше. Були окупанти спокійні, а були злі, які казали, що розстріляють.?
Експерт ОСОБА_37 у судовому засіданні показала, що для проведення експертизи застосовуються дві методики, які зареєстровані у реєстрі, які дають 100% висновки. Для висновків достатньо відеозапису з допитом. Якби обвинувчена була присутня особисто, то її висновок? не відрізнявся би. Стрес не міг вплинути на результати експертизи. ОСОБА_38 надали відео, де особа вільно себе поводить, то це не вплинуло б на висновок. Особисто з підозрюваними вона не спілкувалась, експертизи цього не передбачає. У першому питанні досліджується емоційний стан. Підозрюваній задавались питання, вона давала відповіді, саме це порівнювалось. Нещирість свідчить про неправдивість, існує така? методика як стоп-кадр, де слідкується за невербальними ознаками. Є ознаки надання неправдивої інформації. На кожний? висновок свої відповіді, кожне відео вивчалось окремо. ОСОБА_39 ? не може контролювати свої емоції.?
Свідок ОСОБА_40 у судовому засіданні показав, що обвинувачені допомагали російським військовим? розселятись по? сусідським будинкам, готували їжу, носили речі, прали речі. Всіх, у чиї будинки заселяли не пам'ятає, тільки декількох, зокрема ОСОБА_41 . Його сусід приїхав, залишив ключі, та у той же вечір лнр забрали звідти велосипеди та потім на них їздили обвинувачені, казали, що це дали їм військові. ? Обвинувачені наводили військових на ці будинки та потім користувалися цими речами. З будинку Ткаченків були винесені речі, одежа, велосипеди. Вдома у обвинувачених висів російський прапор, постійно сушились речі, хто їх вішав, він не бачив. Це були дорослі спортивні велосипеди, на яких наступного дня їздили Інна з сестрою. Обвинувачені готували військовим пиріжки, катались на техніці, танках. Обвинувачені одразу? почали співпрацювати, коли російські військові зайшли. Поруч обвинувачені одразу заселили їх в три будинки. Він бачив, як обвинувачені заходили у ті двори, куди заселили окупантів. У них були дружні відносини. Кожен день військові їздили до обвинувачених додому та щось розвантажували. Була зроблена фальшива евакуація, щоб заселитись у пусті будинки. Хтось з їхніх дітей катались на броньованій техніці з росіянами, вони не боялись військових, були дружні відносини. Протягом декількох місяців обвинувачені ходили із військовими? разом. Обвинувачені продовжували спілкуватись із російськими військовими, доки не зайшли наші війська. Інна з сестрою кожен вечір ходили до російських військових та повертались вранці. Він їздив? кожного дня по вулиці та бачив випрані військові речі надворі.? На той час були тільки російські або військові лнр. На техніці бачив позначення букви Z та O, це позначення російської військової техніки. Він в село повернувся через місяць після окупації. Окупаційні війська були у с. Невське Кремінського районі 5 місяців. Його не було десь місяць. Військові часто заїжджали до нього, був тиск, їм сказали, що він колишній атовець. Потім змінились військові та він повернувся. Як військові ЛНР заїхали, то сказали, що Україна буде обстрілювати село та організували евакуацію. Обвинувачені вживали алкоголь з окупаційними військовими. Взагалі до цього обвинувачені були за Україну, у них син служив в ЗСУ. Погроз? у сторону обвинувачених зі сторони окупаційних військ не було.
Також досліджено надані? стороною обвинувачення ? докази та процесуальні документи.
Згідно наданого витягу відомості в ЄРДР? 22022130000000661 внесені 08 листопада 2022? року ? стосовно того,? що ОСОБА_7 , перебуваючи у с. Невське Луганської області у період збройної агресії РФ, з початку березня 2022 вчиняє умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресора (пособництво), збройним? формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора /т.1, а.с. 107 /.
Постановою прокурора Сватівської окружної прокуратури Луганської області матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за № 22022130000000661 від 08.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та за № 22022130000000662 від 08.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України? об'єднані в одне провадження під № 22022130000000661 /т.1, а.с. 117-118 /.
За висновком експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 5790/22-27 від 12.01.2023 року за матеріалами допиту від 05.12.2022 ОСОБА_42 знаходилась в стані психологічної напруги, яка супроводжувалась? змінами в її психоемоційному стані через прояв таких жестів та міміки, сукупність яких можуть розглядатися в якості свідоцтва ймовірної нещирості та неповноти? надання ОСОБА_7 показів щодо досліджуваних подій. Порівняльний аналіз мови та поведінки ОСОБА_7 під час її допиту в якості підозрюваної від 05.12.2022, з метою оцінки емоційного стану, дозволяють експерту, зробити висновок про психофізіологічне реагування та її емоційне збудження, на що вказує виявлений комплекс ознак психологічної недостовірності та приховування інформації у питаннях: -? сприяння окупаційній владі через участь в їх розселені у будинках односельчан, які виїхали з окупованої території; - добровільному приготуванні їжі для російських військовослужбовців, а також прання їхнього одягу; - вивішування російських стягів на подвір'ї будинку, в якому проживала разом? із сестрою, мамою та дітьми під час окупації. Перераховані ознаки нещирості та реконструкція ОСОБА_7 обставин та перебігу подій, про які вона повідомляє та про які? запитує слідчий, відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними фактами в безпосередній відповідальності в подіях, про які? ведеться мова в матеріалах відеозапису допиту від 05.12.2022 /т.1, а.с. 146-150 /.
Протокол проведення слідчого експерименту від 10 листопада 2022 року, свідок ОСОБА_40 у присутності понятих розказав та показав, як? в будинку по АДРЕСА_3 з родиною ОСОБА_43 проживали солдати? РОВ. Зазначив, що? бачив на фасаді? вказаного будинку? прапор РФ, який там висів? з початку березня з моменту окупації с. Невське. ОСОБА_44 розміщувала російських солдат до будинків сусідів, які евакуювалися з с. Невське, зокрема до буд. 80, 86, 97 вул. Центральна. /т. 1, а.с. 215-217? /.
За висновком експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 5789/22-27 від 16 січня 2023 року, узагальнюючи результати відеозапису одночасного допиту підозрюваної та свідка ОСОБА_22 від 05.12.2022, ОСОБА_7 знаходилась? у стані психологічної напруги, яка? супроводжувалась змінами в її психоемоційному стані через прояв таких жестів та міміки, сукупність яких можуть розглядатися в якості свідоцтва ймовірної нещирості та неповноти надання ОСОБА_7 показів щодо обстановки та обставин подій. Експерт робить висновок, що ОСОБА_7 має психофізіологічне? реагування та її емоційне збудження, на що вказує виявлений комплекс ознак психологічної недостовірності та приховування інформації у питаннях: - безпосередньої співпраці з російськими військовослужбовцями у вигляді приготування їжі, вивішування стягів окупаційної влади на подвір'ї свого двору, постійного дружнього спілкування;? - що діти ОСОБА_7 розважалися шляхом їзди на військових автомобілях військовослужбовців рф, що в свою чергу заперечує свідчення підозрюваної, що її дітям? погрожували та приставляли до них автомат. В свою чергу у ОСОБА_45 не виявив ознак, які сигналізують про ступінь недостовірності інформації, яка від неї надходить /т.1, а.с. 221-225 /.
Згідно висновку експерта? за результатами проведення судової психологічної експертизи № 5788/22-27 від 17 січня 2023 року під час дослідження відеозапису допиту обвинуваченої ОСОБА_25 та свідка ОСОБА_46 , ОСОБА_7 знаходилась? у стані психологічної напруги, яка? супроводжувалась змінами в її психоемоційному стані через прояв таких жестів та міміки, сукупність яких можуть розглядатися в якості свідоцтва ймовірної нещирості та неповноти надання ОСОБА_7 показів щодо своїх дій в досліджуваній ситуації. Експерт робить висновок про психофізіологічне? реагування ОСОБА_25 та її емоційне збудження, на що вказує виявлений комплекс ознак психологічної недостовірності відносно інформації та поставлених питань, що дозволяє дійти наступних вірогідних висновків: - безпосередньої співпраці з російськими військовослужбовцями у вигляді приготування їжі, вивішування стягів окупаційної влади на подвір'ї свого дому, зберігання у себе вдома речей та предметів побуту, які були? винесені із будинків односельчан без їх дозволу та вільного доступу; - що не співпрацювала із військовослужбовцями саме через тиск на неї та погрози зі сторони останніх в сторону? її дітей, а навпаки співпраця ґрунтувалася на добровільній згоді. В мовній та поведінковій діяльності ОСОБА_28 не виявлено ознак, які вказують про недостовірність інформації, яка від неї надходить, а саме в доведенні причетності співпраці підозрюваної ОСОБА_7 з військовослужбовцями рф, які перебували на території АДРЕСА_1 . Виявлений повний комплекс ознак нещирості ОСОБА_7 та комплекс ознак, які вказують на достовірність показів свідка ОСОБА_28 , докладно відображений в дослідницькій частині висновку /т.1, а.с. 280-284 /.
Також стороною обвинувачення надано два висновки експерта за результатами допиту свідка ОСОБА_15 під час досудового розслідування. Висновок експерта за результатами проведення судової? психологічної експертизи № 5787/22-27 від 12 січня 2023 року експерт дійшов висновку, що ОСОБА_15 протягом допиту за його участю від 09.11.2022 року при отриманні? від нього пояснень, які ставились слідчим щодо досліджуваних подій та в частині обізнаності останнього щодо співпраці з окупаційною владою особи ім'я та прізвище якої називає, а саме ОСОБА_7 , - не відчуває почуття? тривоги, розгубленості, пригніченості та не знаходиться в стані психологічної напруги (стресу). Інформація, яка виявлена під час перегляду наданого відеозапису допиту за участю свідка ОСОБА_15 під час досудового розслідування, вказує на психологічну достовірність показів, про які він повідомляв. /т. 1, а.с. 291-294 /.
Висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 5792/22-27 від 11.01.2023 року ОСОБА_15 , де предметом дослідження був допит свідка під час досудового розслідування./а.с. 38-41, т.2 /.
Вказані висновки експерта є похідними від показів свідка ОСОБА_15 під час допиту його слідчим. Даний свідок у судовий розгляд стороною обвинувачення не надавався та не допитувався, чим було порушено право сторони захисту на перехресний допит. Суд не вправі посилатись на докази, які суд безпосередньо не досліджував. Тому вказаний висновок експерта, який є похідним від показів свідка, який в судовому засіданні не допитувався, є недопустимим доказом.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи? № 5786/22-27 від 12 січня 2023 року, експерт дійшов висновку, що ОСОБА_40 протягом? допиту за його участі від 09.11.2022 року при отриманні від нього? пояснень, які ставились слідчим щодо досліджуваних подій та в частині узагальнення інформації щодо співпраці? з російськими військовослужбовцями, особою яку ідентифікує - не відчуває почуття тривоги, розгубленості,? пригніченості та не знаходиться в стані психологічної напруги (стресу). Інформація, яка виявлена? під час перегляду наданого відеозапису допиту від 09.11.2022 року за участю свідка ОСОБА_47 вказує на психологічну достовірність показів, про які він повідомляв. / т.1, а.с. 301-304 /.
Згідно наданого витягу відомості в ЄРДР? 22022130000000662 внесені 08 листопада 2022? року ? стосовно того,? що ОСОБА_8 , перебуваючи у с. Невське Луганської області у період збройної агресії РФ, з початку березня 2022 вчиняє умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресора (пособництво), збройним? формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора /т.2, а.с. 4 /.
Два протоколи проведення слідчого експерименту від 10 листопада 2022 року, зі свідком ОСОБА_15 . Перший слідчий експеримент проведений з 10.41 до 10.48 годин, під час цього слідчого експерименту свідок ОСОБА_15 розповів, що бачив, як в будинку по АДРЕСА_3 разом із сім'єю ОСОБА_8 проживали? солдати російських? окупаційних військ. Крім того, він бачив, що на фасаді вказаного? будинку висів прапор РФ (триколор), який був там розміщений з початку березня (тобто з моменту окупації с. Невське). Разом з тим зазначив, що жодного примусу фізичною або психічною розправою з боку російських солдатів відносно Трубачової не помічав. Слідчий експеримент зводився до отримання показів на місці. Вказана слідча дія зафіксована на відеозапис та зафіксовано час початку слідчого експерименту.
Згідно другого протоколу слідчого експерименту цей же свідок в рамках зазначеної слідчої дії, яка почалась в 10.21 годин повідомив, що ОСОБА_48 розміщувала російських солдат до будинків сусідів, які? евакуювалися, а саме до буд. 80, 86, 97. /т.2, а.с. 14-16, а.с. 18-20 /. Однак при дослідженні відеозапису з'ясовано, що цей слідчий експеримент фактично проводиться після першого слідчого експерименту, але в протоклах час слідчого експерименту зазначено нібито він проведений до першого слідчого експерименту.
Доводи захисту про не допустимість протоколу слідчого експерименту є слушними з огляду на наступне.
Вказаного свідка сторона обвинувачення в судове засідання не заявляла та не забезпечила його допит, тому з огляду на принцип безпосередності суд критично ставиться до вказаного слідчого експерименту як джерела доказу з таких підстав:
1. Слідчий експеримент зводився не до перевірки показів допитаного свідка, а до отримання від свідків показів на місці щодо того, що ОСОБА_24 заселяла окупантів в три будинки. Як сам він зазначив, що він бачив, що вона заселяла до трьох будинків, коли проїжджав на автомобілі.
2. Слідчим не з'ясовано, яким чином свідок проїжджаючи на автомобілі міг побачити або почути, що обвинувачена в три різні будинки заселяла окупантів. В чому це проявлялося: в її присутності з РОВ чи у передачі ключів, розпорядженні цими будинками тощо, за який час проїзду свідок зумів побачити чи почути заселення обвинуваченою у три різні будинки, які на достатній відстані перебувають один від одного.
За таких обставин, оскільки слідчий експеримент зводився до отриманням показів свідка (їх закріпленн, а не для встановлення обставин кримінального правопорушення, то суд, не може взяти до уваги дані отримані під час вказаного слідчого до уваги за відсутності безпосереднього допиту вказаного свідка в судовому засіданні, адже він зводиться до допиту свідка. А свідків суд відповідно принципу безпосередності допитує безпосередньо в судовому засіданні з дотриманням права захисту на перехресний допит.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 10 листопада 2022 року, свідок ОСОБА_40 у присутності понятих розказав та показав, де саме ОСОБА_8 розміщувала солдат РОВ. Зазначив, що бачив, як у будинку по АДРЕСА_3 ? разом із родиною ОСОБА_8 проживали солдати РОВ. На фасаді? вказаного будинку бачив прапор рф (триколор), який там висів з початку березня? (тобто з моменту окупації? с. Невське). Повідомив, що ОСОБА_8 розміщувала російських солдат? до будинків сусідів, які евакуювалися з с. Невське, зокрема до буд. 80, 86, 97. Зазначив, що жодного примусу фізичної або психічної розправи? з боку російських солдат відносно ОСОБА_8 не помічав /а.с.? 29-31, т.2 /.
Згідно довідки першого заступника голови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , 84, 97 власники ОСОБА_49 , ОСОБА_50 та ОСОБА_51 з часу окупації виїхали за межі с. Невське в інші регіони України та за кордон. У період з березня місяця по теперішній час зазначені особи не проживали. Починаючи з березня місяця по 23 жовтня? 2022 року проживали військовослужбовці так званих ЛДНР за вказаними адресами /а.с. 70, т.2 /.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 5791/22-27 від 11.01.2023 року, ОСОБА_40 протягом допиту за його участю від 09.11.2022 року при отриманні від нього пояснень, які ставились слідчим щодо досліджуваних подій та в частині узагальнення інформації щодо співпраці з російськими військовослужбовцями, особою яку ідентифікує, а саме ОСОБА_8 - не відчуває почуття? тривоги, розгубленості, пригніченості та не знаходиться в стані психологічної напруги (стресу). Інформація, яка виявлена під час перегляду наданого відеозапису допиту від 09.11.2022? за участю свідка ОСОБА_47 вказує на психологічну достовірність показів, про які він повідомляв: - інформація надавалась хронологічно впорядкованою, з подробицями про які міг знати тільки сам ОСОБА_40 , покази не суперечили між собою; - наявність просторової інформації: де відбувалось, дії особи про яку? йдеться? мова? у відео матеріалах, а саме, що на подвір'ї, де проживала ОСОБА_8 були вивішені два стяги - російський та лнр, займалась приготуванням їжі? для військовослужбовців рф, які приїжджали до її двору як мінімум два рази? на день, прала одяг російських військовослужбовців, сприяла у розселенні? останніх по будинках своїх односельчан, які виїхали із окупованої території; - можливість детально реконструювати події по інформаційно-смисловому змісту отриманих від ОСОБА_52 . свідчень про подію, яка досліджується /а.с. 73-76, т.2 /.
Згідно характеристики на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_53 за час окупації вони займалася мародерством разом з РОВ. Добровільно контактували з військовими Російської Федерації, до окупації жили за рахунок тимчасових заробітків та пенсії бабусі та матері.
Таким? чином,? доведеним є факт? тривалого готування їжі обвинуваченими під час окупації,? що й? не заперечується обвинуваченими,? військовим країни агресора. Своїми? діями? обвинувачені ? здійснювали забезпечення? життєдіяльності російських окупаційних військ.? Зокрема на це вказують всі допитані свідки, та й самі обвинувачені цього факту не заперечують, вказуючи тільки, що це вони здійснювали з примусу. Однак покази свідків свідчать, що обвинувачені мали добрі відносини з РОВ, зокрема як зазначили свідки ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , завжди обвинувачені “мило» спілкувались з представниками окупаційних військ, користувались речами, які їм передавали представники російських окупаційних військ, як то велосипеди, меблі. Жоден свідок не повідомив про якісь факти насильства з боку РОВ до обвинувачених, навпаки, коли свідок ОСОБА_55 прийшла за своїм велосипедом у супроводі військових країни агресора, то обвинувачені влаштували сварку як з нею, так і військовим країни-агресора, що дає суду підстави зробити висновок про те, що вони не опасались представників країни-агресора. При цьому обвинувачена ОСОБА_24 , як стверджує свідок ОСОБА_55 , телефонувала прохаючи захисту.
Щодо доводів? обвинувачених? про те, що? їхні дії? були здійснені під? примусом, то суд їх? відкидає, бо допитані? свідки? зазначили,? що коли вони? бачили? обвинувачених? з? військовими? країни? агресора, то ? жодного примусу вони не помічали. Навпаки, ті спілкування, які свідки спостерігали, відбувались в доброзичливій обстановці з РОВ.
? Крім того, свідки ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_20 ? зазначили, що окупанти в селі не застосовували? примусу до жителів села і з ними співпрацювали ті, хто цього хотів.
Доводи про те, шо в травні обвинувачені припинили готувати їжу спростовуються показами свідків про те, що співпраця здійснювалася до деокупації.
Щодо доводів обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що їй окупанти зламали палець, то під час судового розгляду сторона захисту не надала жодних доказів про факт наявності перелому, хоча сліди перелому залишаються на кістках тривалий час. Крім того, знову ж, допитані свідки зазначили про доброзичливі відносини. На не щирість показів обвинуваченої ОСОБА_7 також вказують й висновки психологічної експертизи.
Суд? відхиляє доводи? захисту про те, що? такі дії були викликані необхідністю вижити? в окупації (крайня? необхідність),? так ? як крім обвинувачених в окупації перебували інші жителі, зокрема й допитані свідки, в тому числі й колишні атовці. В селі, що не заперечують? обвинувачені, раздавалась? матеріальна допомога, з іншої сторони ?допитані свідки? відзначили ? про? покращення матерільного становища обвинувачених під час? окупації. Також? іншим жителям? для? виживання не? було необхідним ? надавати допомогу? військовим країни ? агресора. ? Стороною захисту не надано? жодних доводів,? а тим більше? доказів,? про? відсутність? продуктів? харчування? в обвинувачених? та в? окупованому селі? в цілому, що змушувало їх? йти? на добровільну? співпрацю з? російськими військовими.? Обвинувачені зазначили, що на момент початку війни тримали курей. Продукти заготовлені на зиму були. На фермі за час окупації вони брали молоко кожен день або через день. Окрім того, з показів свідків слідує, що жителям села надавалась гуманітарна допомога.
Суд? вважає, що мотивами? сприяння? країні? агресора було не? фізичне ? виживання,? а? покращення? свого? матеріального становища? на? фоні? інших? жителів? окупованого? села.? Такі висновки слідують з дослідження доказів у вигляді показів свідків, зокрема щодо наявності у обвинувачених у дворі велосипедів жителів села, які евакуювалися, меблів, які привозили РОВ, інших речей.
Також суд робить висновок про те, що ? вивішування? прапора країни? агресора, було здійснено як мінімум зі згоди обвинувачених, враховуючи їхні дружні стосунки з РОВ, бо з показів свідка ОСОБА_46 , обвинувачені дозволяли собі не тільки сперечатись, але й скандалити з військовими агресора.
7. Підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.
Окремо необхідно зупинитись на питанні надання обвинуваченими інформації? представникам РОВ щодо місць? проживання? на території с. Невське Луганської області осіб, які евакуювалися на підконтрольну? українській владі територію з? подальшим заселенням? російських окупаційних? військ до зазначених будинків.? Стороною обвинувачення надано докази про надання допомоги в заселенні представників РОВ до трьох будинків на АДРЕСА_4 , 84, 97. На це вказали свідки ОСОБА_57 під час проведення слідчого експерименту за його участі. Також під час допиту повідомив про співпрацю одразу після окупації та заселення одразу в три будинки. Свідок ОСОБА_54 повідомила, що на момент її повернення - 1 квітня 2024 року в її будинку вже проживали РОВ. Свідок ОСОБА_55 повідомила, що 20 березня в її будинку вже жили військові. Свідок ОСОБА_56 нічого не повідомив про роль обвинувачених в заселенні будинків, зазначивши на питання прокурора, що обвинувачені змінювали житло разом з РОВ, коли почався контрнаступ ЗСУ. З показів свідків суд робить висновок про заселення РОВ одразу після окупації села. На цю обставину вказує й досліджений документ - довідка Красноріченської ВЦА, яка містить дані про заселення будинків, власниками яких є ОСОБА_49 , ОСОБА_50 та ОСОБА_58 починаючи з березня місяця ? 2022 року РОВ /а.с. 70, т.2 /.
Ст. 111-2 КК України набрала чинності 23.04.2022 року. Відповідно до вимог ст. 4 ч. 2 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Враховуючи докази про те, що заселення вказаних будинків відбулось РОВ одразу після окупації (березень), до набрання чинності вказаною статтею (інформація Красноріченської ВЦА від 15 грудня 2022 року, покази свідків про співпрацю одразу після окупації, тобто з початку березня), то відповідно обвинувачені не можуть нести відповідальності за дії з надання інформації про будинки та за сприяння заселенню, які мали місце до набрання чинності відповідного закону про кримінальну відповідальність.
Крім того, надання інформації і заселення суд вважає неможливим кваліфікувати за ознакою “добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора» тобто за ст. 111-2 КК України. Для кваліфікації дій за вказаною ознакою, визначальним є поняття “матеріальних ресурсів та інших активів».
Так матеріальні ресурси це складова частина економічних ресурсів (у матеріально-речовій формі), які використовують для досягнення конкретних економічних цілей - це капітал, земля, сировина. Щодо надання інформації про вільні будинки,? то з огляду на те, що обвинувачені не набували права володіння на вказані будинки ні в законний спосіб (оренда, проживання, користування, оперативне управління), ні у злочинний спосіб (як то захоплення будівлі,? привласнення,? шахрайство,? тощо), відповідно вони не могли вказане майно ні зібрати, ні підготувати, ні тим більше передати. Тобто мова може йти лише про надання інформації про пустуючі будинки, яка сама по собі ? не є матеріальним ресурсом, та не є іншим активом.? Тому передача такої інформації та сприяння заселенню в будинки військовим країни агресора не є вчиненням дій, які підпадають під «добровільний збір, підготовку та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.
Такі дії могли би бути способом підтримки дій збройних формувань, якщо б були вчинені з умислом на завдання шкоди Україні, однак як встановлено, такі дії були спрямовані на отримання, в першу чергу, особистих матеріальних вигод.
Таким чином, суд розглядає, та вважає доведеним пред'явлене обвинувачення тільки щодо здійснення? організації та забезпечення? життєдіяльності російських окупаційних військ, які здійснили окупацію АДРЕСА_1 , шляхом надання продуктів харчування, бо пред'явлене обвинувачення не містить даних про “інші дій», як це зазначено в обвинуваченні. Тому в питанні “інших дій обвинувачення є неконкретизованим, та порушує право обвинувачених на захист, бо останні не можуть захищатися від не конкретного обвинувачення.
Також стороною обвинувачення не викладено в обвинувальному акті будь-яких фактичних обставин щодо ? організації матеріального забезпечення РОВ.
8. Мотиви перекваліфікації дій обвинувачених.
Суд відповідно до ст. 337 ч.3 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Діючий КК України передбачає відповідальність за статтею 111-2. «Пособництво державі-агресору». Вказана норма на відміну від пред'явленого обвинувачення містить тільки одну частину, тому зазначення стороною обвинувачення в кваліфікації ч. 1 КК України є помилковим.
Вказана норма передбачає відповідальність за умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора. Обвинувачення інкримінує вчинення обвинуваченими пособництва у формі добровільної збору підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.
В той же час ст. 111-1 КК України передбачає відповідальність за колабораційну діяльність, а саме за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора. В широкому розумінні колабораціонізм - це співпраця з окупантом.
На даний час відсутні правові висновки щодо відмінності “добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора», зазначених в ст. 111-2 від поняття “передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора», зазначеного в ст. 111-1 ч.4 КК України.
Однак, очевидною відмінністю є те, що пособництво передбачає відповідальність за наявності будь -якої дії: 1 підготовки, 2 збору, 3 передачі матеріальних ресурсів або активів. При колаборації відповідальність передбачена тільки за передачу матеріальних ресурсів або активів, хоча два злочини посягають на правовідносини в сфері охорони, основи національної безпеки.
Окрім того, пособництво містить обов'язкову умову, наявність в суб'єкта злочину обов'язкової мети, елемента суб'єктивної сторони злочину - “завдання шкоди Україні», тоді як колаборація такої мети не містить.
В даному провадженні обвинувачені готували їжу використовуючи ресурси, надані окупантами. Отже вони фізично не могли збирати, готувати матеріальні ресурси , про це однозначно свідчать досліджені докази (їм привозили продукти для приготування їжі), а обвинувачені вкладали свою працю та передавали результати своєї праці РОВ.? Таким чином здійснювали передання матеріальних ресурсів РОВ.
Обов'язкова умова ст. 111-2 КК України - наявність мети: завдання шкоди Україні. В даному провадженні стороною обвинувачення не надоно жодних доказів про те, що обвинувачені мали на меті завдати шкоди Україні. Досліджені докази, покази свідків, покази обвинувачених свідчать, що метою обвинувачених було отримання в першу чергу особистих вигод, як то продукти харчування, меблі, велосипеди.
Окремо суд звертає увагу на вимоги ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05).
У вказаних рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
В даній справі з огляду на практику ЄСПЛ суд вважає необхідним кваліфікувати дії обвинувачених за статтею, яка є більш сприятливою для обвинувачених, за критерієм тяжкості покарання, є саме ст. 111-1 КК України.
Таким чином, суд вважає що обвинувачені здійснювали колабораційну діяльність, а саме передачу ?збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора,? матеріальних ресурсів ? у спосіб передачі виготовлених продуктів харчування.
9. Призначення покарання.
Вирішуючи питання призначення покарання, суд враховує особу обвинувачених:
ОСОБА_7 , яка раніше не судима, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває,? має двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується негативно.
ОСОБА_8 , яка раніше не? судима, за місцем проживання характеризується негативно, втратила сина (захист жодних доказів загибелі сина у війні не надали, однак цей факт прокурором не оспорювався).
Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинувачених, суд не встановив.
Обставиною, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинувачених, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченим вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожна окремо, вчинили нетяжкий злочин, але “Колабораціонізм» як явище підриває національну безпеку України та становить безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційного ладу та національним інтересам України, тому повинен нести за собою відповідальність, встановлену законом. Крім того, постконфліктне врегулювання неможливе без відновлення справедливості та обмеження ряду прав осіб, причетних до колабораціонізму.
За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинувачених, відсутності пом'якшуючих обставин, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .? можливе лише з ізолюванням від суспільства та призначає покарання за ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 КК України у межах санкції статті у вигляді позбавлення волі з? позбавленням права обіймати посади або займатися? діяльністю, з конфіскацією майна.
?Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності застосувати у вигляді особистого зобов'язання.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Судові витрати складають 9816 грн. 04 коп., які були витрачені на проведення судових психологічних експертиз.
На? підставі викладеного, керуючись? ст.ст. 373, 374 КПК України,
Визнати ОСОБА_59 ? винуватою? у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 ? КК України та призначити покарання у вигляді??4 (чотирьох) років позбавлення волі ?? з? позбавленням права обіймати? посади пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій в органах держави або місцевого самоврядування строком на 13 (тринадцять років), з конфіскацією всього особистого майна.
????????? ?Строк? покарання? обчислювати з моменту? звернення вироку до виконання та затримання ОСОБА_7 ? на виконання покарання.
В строк призначеного покарання? ОСОБА_7 ? врахувати? строк затримання та ? перебування? під вартою обвинуваченої,? починаючи з 10 листопада 2022 року по 01 травня 2023 року з розрахунку день за день.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_7 обрати у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати обвинувачену ОСОБА_7 :
- не відлучатися з АДРЕСА_2 , в якому вона фактично проживає, без дозволу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області;
- повідомляти Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області про зміну свого місця проживання;
- заборонити ОСОБА_7 перетинати державний кордон України та виїжджати на тимчасово окуповану територію України без дозволу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Визнати ТРУБАЧОВУ ІРИНУ ЕДУАРДІВНУ ? винуватою? у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1 ? КК України та призначити покарання у вигляді??4 (чотирьох) років позбавлення волі з? позбавленням права обіймати? посади пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій в органах держави або місцевого самоврядування строком на 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього особистого майна.
??Строк? покарання? обчислювати з моменту? звернення вироку до виконання та затримання ОСОБА_8 ? на виконання покарання.
В строк призначеного покарання? ОСОБА_8 ? врахувати? строк затримання та ? перебування? під вартою обвинуваченої,? починаючи з 10 листопада 2022 року? по 29 грудня 2022 року з розрахунку день за день.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_8 обрати у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати обвинувачену ОСОБА_8 :
- не відлучатися з АДРЕСА_2 , в якому вона фактично проживає, без дозволу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області,
- повідомляти Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області про зміну свого місця проживання;
- заборонити ОСОБА_8 перетинати державний кордон України та виїжджати на тимчасово окуповану територію України без дозволу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ? з кожної? окремо? на користь держави по 4908 (чотири тисячі дев'ятсот вісім) грн. 02 коп.? судових витрат за проведення судових психологічних експертиз.
Вирок? набирає законної сили після закінчення? строку? подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У? разі подання? апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.?
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський? міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб? які? перебувають під вартою, - в? той же строк? з моменту вручення копії вироку.?
Копія вироку негайно вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1