31 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/291/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Ємця А.А.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - фізичної особи - підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича - не з'явився,
відповідача - акціонерного товариства «Житомиробленерго» - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича
на додаткову ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.04.2024 (суддя Прядко О.В.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 (головуючий суддя: Петухов М.Г., судді: Гудак А.В., Мельник О.В.)
за заявою акціонерного товариства «Житомиробленерго» (далі - АТ «Житомиробленерго»)
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 906/291/22
за позовом фізичної особи - підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича (далі - Підприємець)
до АТ «Житомиробленерго»
про скасування рішення, оформленого протоколом від 23.02.2022 № 1/02-2022 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Підприємець звернувся до суду з позовом до АТ «Житомиробленерго» про скасування рішення відповідача з розгляду акта від 26.09.2021 № 01543-21 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) споживачем, яке (рішення) оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 23.02.2022 № 1/02-22.
Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі № 906/291/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду Житомирської області від 20.02.2023 у справі № 906/291/22, зокрема, стягнуто з Підприємця на користь АТ «Житомиробленерго» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційну скаргу Підприємця на рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі № 906/291/22 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 - без змін.
На примусове виконання додаткового рішення 15.06.2023 господарським судом видано наказ.
Від представника Підприємця 11.12.2023 надійшла заява про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами, у якій останній просив скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі № 906/291/22 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.02.2024 у задоволенні заяви Підприємця про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі № 906/291/22 залишено в силі.
Від представника АТ «Житомиробленерго» 05.02.2024 надійшла заява про стягнення з Підприємця 20 000,00 грн витрат товариства на професійну правничу допомогу.
Додатковою ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.04.2024 у справі № 906/291/22 заяву АТ «Житомиробленерго» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково: стягнуто з Підприємця на користь АТ «Житомиробленерго» 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовлено.
Представник Підприємця оскаржив додаткову ухвалу місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 зі справи апеляційну скаргу Підприємця залишено без задоволення, а додаткову ухвалу суду першої інстанції від 11.04.2024 - без змін.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовано з посиланням на те, що обґрунтованим розміром гонорару за надання послуги з підготовки заперечення АТ «Житомиробленерго» на заяву Підприємця про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами є 5 000,00 грн, а за участь у судових засіданнях представника АТ «Житомиробленерго» обґрунтованим є розмір гонорару у сумі 8 000,00 грн. Всього 13 000,00 грн.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив також про те, що апеляційна скарга Підприємця містить лише посилання на норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», практику Верховного Суду, рішення Європейського суду з прав людини, проте не містить обґрунтування, що саме невірно застосовано судом першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Підприємець, з посиланням на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції (якою залишено без змін додаткову ухвалу місцевого господарського суду), ухвалити нове рішення про відмову в повному обсязі в задоволенні заяви АТ «Житомиробленерго» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Доводи інших учасників справи
АТ «Житомиробленерго» у відзиві на касаційну скаргу просило Суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з посиланням, зокрема, на додержання судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно з розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.10.2024 № 32.2-01/2676 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 906/291/22 у зв'язку з перебуванням судді Жайворонок Т.Є. у відпустці.
Розгляд клопотань учасників справи
Від АТ «Житомиробленерго» 31.10.2024 надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги у справі без участі представника названого товариства, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
У судовому засіданні 31.10.2024 Суд протокольною ухвалою вирішив за можливе розглядати касаційну скаргу у справі без участі представника АТ «Житомиробленерго», а також Підприємця (належним чином повідомленого про розгляд касаційної скарги у справі).
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження є судові рішення попередніх інстанцій, які ухвалені про часткове задоволення заяви АТ «Житомиробленерго» про стягнення з Підприємця на користь товариства витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підприємець не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції (якою залишено без змін додаткову ухвалу місцевого господарського суду) в тій її частині, яка стосується часткового задоволення заяви АТ «Житомиробленерго» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, і просить Суд у задоволенні заяви АТ «Житомиробленерго» відмовити повністю.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 цього ж Кодексу під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, беручи до уваги рівень складності спірних правовідносин, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником відповідача документів, їх значення для розгляду заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, участь представника відповідача у чотирьох судових засіданнях з урахуванням загального часу їх проведення 2 год. 36 хв, дійшов висновку про те, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним та необґрунтованим, неспівмірним з наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Тому дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви відповідача та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 13 000 грн, оскільки саме такий розмір, на думку суду, є обґрунтованим та належним. З такими висновками місцевого господарського суду погодився і суд апеляційної інстанції.
Верховний Суд зазначає про те, що у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові від 03.10.2023 у справі № 922/2417/22 Верховний Суд указав, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частин четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції колегія суддів вважає, що, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених судами висновків та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування судового рішення.
Суд зазначає, що касаційна скарга Підприємця містить посилання на норми ГПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», практику Верховного Суду, рішення Європейського суду з прав людини, проте скаржник у своїх доводах не конкретизує, які саме норми права неправильно застосовані судами або в чому саме відбулося порушення наведених ним норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Також Суд враховує і те, що, незважаючи на вимогу касаційної скарги про скасування постанови суду апеляційної інстанції (якою залишено без змін додаткову ухвалу місцевого господарського суду) і відмову в задоволенні заяви АТ «Житомиробленерго» повністю, доводи касаційної скарги взагалі не містять аргументів в тій частині, в якій у задоволенні заяви АТ «Житомиробленерго» судами було відмовлено. Відповідно Суд не надає оцінку оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції (якою залишено без змін додаткову ухвалу місцевого господарського суду) у частині часткової відмови у задоволенні заяви АТ «Житомиробленерго».
З урахуванням викладеного вище Судом приймаються доводи, наведені у відзиві відповідача на касаційну скаргу, у тій частині, яка узгоджується з даною постановою.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з приписами статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Визначених процесуальним законом підстав для скасування/зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Судові витрати
Зважаючи на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, відповідно судом касаційної інстанції не розподіляється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 906/291/22, якою залишено в силі додаткову ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.04.2024, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець