01 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3626/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2001 року по 16.06.2023 рік у Державній кримінально-виконавчій службі з врахуванням вислуги років на день звільнення у календарному обчисленні 21 (двадцять один) рік 10 (десять) місяців 00 (нуль) днів. У пільговому обчисленні 28 (двадцять вісім) рік 01 (один) місяць 14 (чотирнадцять) днів,
- зобов'язати Головного управління Національної поліції в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2001 року по 16.06.2023 рік у Державній кримінально-виконавчій службі з врахуванням вислуги років на день звільнення у календарному обчисленні 21 (двадцять один) рік 10 (десять) місяців 00 (нуль) днів. У пільговому обчисленні 28 (двадцять вісім) рік 01 (один) місяць 14 (чотирнадцять) днів.
В обґрунтування позову зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06.09.2023 №455о/с відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України №988-2015 позивачеві оголошено стаж служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби в поліції та визначення тривалості додаткової. Так згідно даного наказу стаж служби позивача в поліції станом на 01.09.2023 року встановлено 00 років 02 місяці 11 днів. Таким чином, повідомлено, що для зарахування до стажу служби в поліції, для виплати надбавки за стаж служби в поліції та визначення тривалості додаткової оплачу вальної відпустки, часу служби в Департаменті виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України на даний час немає правових підстав. Такі дії відповідача вважаємо протиправними, оскільки особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України проходять службу в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Тому служба у Державній кримінально - виконавчій службі має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу. Як наслідок, наявні підстави і для перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення з врахуванням служби у Державній кримінально-виконавчій службі України в визначений період.
Ухвалою суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3626/24, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
17.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому відповідач звертає увагу суду на те, що скасовуючи судові рішення попередній інстанцій та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, Верховний Суд у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 520/2067/19 зазначив, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. При цьому делегування частиною четвертою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію». З такого правового регулювання та правових висновків Верховного Суду слідує, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України не підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції. Вказує на те, що посилання позивача на положення Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 09 квітня 1992 року №2262-XII та Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" №393 від 17 липня 1992 року є безпідставними. Відповідач стверджує, що посилання позивача, що він набув право на зарахування стажу служби за п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону № 580-VIII (служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду) є хибним, так як Державна кримінально-виконавча служба України ніяким чином не відноситься до служби в органах внутрішніх справ України.
17.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до стажу служби в поліції період служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, тому останній вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача зобов'язання Департамент ПП НП України зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2001 року по 16.06.2023 рік у Державній кримінально-виконавчій службі з врахуванням вислуги років на день звільнення у календарному обчисленні 21 (двадцять один) рік 10 (десять) місяців 00 (нуль) днів. У пільговому обчисленні 28 (двадцять вісім) рік 01 (один) місяць 14 (чотирнадцять) днів.
Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу начальника Головного управління національної поліції в Полтавській області від 20.06. 2023 року № 317 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області.
Відповідно до витягу із наказу 113/ОС-23 начальника Державної установи «Кременчуцька виховна колонія» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 16.06.2023 року позивача ОСОБА_1 майора внутрішньої служби звільнено 16.06.2023 року з посади інспектора (з фізично-спортивної роботи) відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Кременчуцька виховна колонія» за п. 7 частини 1 статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Позивач стверджує, що за період служби зарахована вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні 21 (двадцять один) рік 10 (десять) місяців 00 (нуль) днів. У пільговому обчисленні 28 (двадцять вісім) рік 01 (один) місяць 14 (чотирнадцять) днів.
Проте, в момент призначення позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області не була врахована вищезазначена вислуга років.
24 лютого 2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив зарахувати до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2001 року по 16.06.2023 рік у Державній кримінально-виконавчій службі з врахуванням вислуги років на день звільнення у календарному обчисленні 21 (двадцять один) рік 10 (десять) місяців 00 (нуль) днів. У пільговому обчисленні 28 (двадцять вісім) рік 01 (один) місяць 14 (чотирнадцять) днів.
Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області листом від 04.03.2024 року за вих. №Н-106/115/12/02-2024 було повідомлено, що відповідно до вимог статті 78 Закону України «Про національну поліцію» (стаж служби поліції) до стажу служби в поліції зараховується виключно служба в поліції на посадах, заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управління державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посаді суддів, прокурорів, слідчих; дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06.09.2023 №455о/с відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України №988-2015 позивачеві оголошено стаж служби в поліції для виплати надбавки за стаж служби в поліції та визначення тривалості додаткової. Так згідно даного наказу стаж служби позивача в поліції станом на 01.09.2023 року встановлено 00 років 02 місяці 11 днів.
Таким чином, повідомлено, що для зарахування до стажу служби в поліції, для виплати надбавки за стаж служби в поліції та визначення тривалості додаткової оплачу вальної відпустки, часу служби в Департаменті виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України на даний час немає правових підстав.
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України проходять службу в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тому позивач вважає, що служба у Державній кримінально - виконавчій службі має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі за текстом Закон №540) Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі ст.2 Закону №580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
За приписами частин 1, 2 статті 59 Закону №580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 60 Закону №580 встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.78 Закону №580 стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною 2 статті 78 Закону №580 встановлено, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частинами 3, 4 статті 78 Закону №580 передбачено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами підпунктів 3-6 пункту 7 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580 зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому ч.5 ст.23 Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 р. №2713-IV (далі за текстом Закон №2713) передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У попередніх редакціях ч.5 ст.23 Закону №2713 (в тому числі станом на 17.08.2006 року) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 р. №3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, частиною першою статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Таким чином, на позивача, під час проходження ним служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому поліції. Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Отже, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України "Про державну службу"), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому поліції, у тому числі й дія статей 22, 23 Закону України "Про міліцію" та відповідні норми Закону України "Про Національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Таким чином, враховуючи тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, суд дійшов висновку, що стаж служби в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань має зараховуватись до стажу служби в поліції, що дає право, зокрема на встановлення надбавки за вислугу років.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.10.2022 р. у справі №160/11127/20.
Посилання відповідача на те, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України відсутня у переліку, визначеному статтею 78 Закону №580, а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, є неприйнятними, оскільки чинним на час проходження позивачем служби в органах поліції та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах кримінально-виконавчої служби, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до п.3 ч.2 ст. 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Суд зазначає, що відповідно до витягу з наказу Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції Державна установа «Кременчуцька виховна колонія» від 16.06.2023 № 113/ОС-23 «Про особовий склад» позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням).
Також відповідно до наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчислення складає: 21 (двадцять один) рік 10 (десять) місяців 00 (нуль) днів. У пільговому обчисленні 28 (двадцять вісім) рік 01 (один) місяць 14 (чотирнадцять) днів.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 15.08.2001 року по 16.06.2023 рік у Державній кримінально-виконавчій службі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови зарахувати позивачу до стажу в поліції період служби у Державній кримінально-виконавчій службі з 15.08.2001 року по 16.06.2023 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області зарахувати позивачу до стажу служби в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі з 15.08.2001 року по 16.06.2023.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана, буд. 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до стажу в поліції період служби у Державній кримінально-виконавчій службі з 15.08.2001 року по 16.06.2023.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції службу у Державній кримінально-виконавчій службі з 15.08.2001 року по 16.06.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова