91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
15.11.10 Справа № 15/55
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганськ Ойл», м. Луганськ
до Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна Луганської області
про стягнення 33 566 грн. 65 коп.
Суддя господарського суду Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача -представник не прибув;
від відповідача - Тюрін О.В., юрисконсульт, довіреність № 37 від 27.08.2010.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 30 527 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 459 грн. 16 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 2 580 грн. 13 коп. (з урахуванням пояснень від 01.11.2010).
Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де визнав позов в частині основного боргу та надав контррозрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 37 326 грн. 24 коп., що підтверджується накладними:
№ РН-0001914 від 13.08.2009;
№ РН-0001977 від 19.08.2009;
№ РН-0002120 від 02.09.2009;
№ РН-0002534 від 08.10.2009;
№ РН-0002873 від 04.11.2009;
№ РН-0003240 від 04.12.2009;
№ РН-0003347 від 14.12.2009.
Відповідач грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію станом на день подачі позовної заяви до суду виконав частково.
Позивач 07.03.2010 пред'явив відповідачу письмову вимогу, оформлену претензією про сплату за одержаний згідно накладних товар до 17.06.2010.
Розмір боргу станом на день подання позову до суду та на час прийняття даного рішення складає 30 527 грн. 36 коп.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Так, між сторонами укладено письмові правочини, зміст яких зафіксований у накладних, з урахуванням письмової вимоги про сплату за одержаний товар.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи направлення позивачем відповідачу претензії з вимогою сплатити одержаний товар застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи пред'явлення вимоги з виконання зобов'язання по оплаті за договором, строк виконання даного зобов'язання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем.
Факт наявності заявленого до стягнення боргу підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних у сумі 459 грн. 16 коп. підлягають задоволенню частково в сумі 228 грн. 33 коп. за період з 18.06.2010 по 26.09.2010 (починаючи з наступного дня після встановленого в претензії від 07.06.2010 № 188 строку, що дорівнює 7 дням з моменту отримання претензії).
Вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої за позовною заявою суми інфляційних втрат у розмірі 2 580 грн. 13 коп., нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, задовольняється частково, враховуючи обґрунтований період нарахування -з 18.06.2010 по 31.08.2010, в сумі 304 грн. 54 коп.
Таким чином, оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Стягненню з відповідача підлягають борг у сумі 30 527 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 228 грн. 33 коп. та інфляційні нарахування в сумі 304 грн. 54 коп. (Всього -31 060 грн. 23 коп.). В задоволенні решти позовних вимог по стягненню 3% річних та інфляційних нарахувань слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати (пропорційно задоволених вимог) у складі: 310 грн. 60 коп. державного мита, а також 218 грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод», м. Попасна Луганської області, вул. Залізнична, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34502350, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Луганськ Ойл», м. Луганськ, вул. Оборонная, б. 34 «А», каб. 312, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34721094: борг у сумі 30 527 грн. 36 коп., інфляційні нарахування у сумі 304 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 228 грн. 33 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 310 грн. 60 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 218 грн. 37 коп. Наказ видати позивачу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
На підставі ч. 5 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
В судовому засіданні 15.11.2010 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.11.2010.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко