91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
08.11.10 Справа № 19/250(4/200)
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Державного підприємства „Первомайськвугілля”, м.Первомайськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного центру „Ельта”, м.Лисичанськ Луганської області
про стягнення 4031 грн. 74 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - Скляренко О.С., довіреність № 01/4-10-662 від 28.12.2009;
від відповідача -Безручко В.О., довіреність № б/н від 29.07.2010.
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 16185 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 3809,81 грн., 3% річних у сумі 775 грн. 28 коп.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.07.2010 позов по справі № 4/200 залишений без розгляду з віднесенням судових витрат на позивача у зв"язку з тим, що позовну заяву до суду підписано особою, яка не має права підписувати її.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.08.2010 № 4/200 апеляційну скаргу Державного підприємства "Первомайськвугілля" задоволено, ухвалу господарського суду Луганської області від 29.07.2010 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Луганської області в іншому складі суду.
Розпорядженням голови суду від 07.09.2010, керуючись ст.24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.20 Господарського процесуального кодексу України, справу № 4/200 передано на розгляд судді Косенко Т.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.09.2010 справу № 19/250(4/200) призначено до розгляду.
У судовому засіданні від 03.11.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.
В судовому засіданні 15.09.2010 представник позивача надав письмові пояснення № 01/4-7-579 від 14.09.2010, де зазначив, що мається наказ господарського суду Луганської області № 6/137пн від 29.06.2010 про повернення Державним підприємством "Первомайськвугілля" майна Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційному центру "Ельта", на підставі цього наказу Відділ державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції відкрило виконавче провадження ВП №20055142 від 05.07.2010, яке не виконується з причин неявки повноважної особи Товариства з обмеженою відповідальності Виробничо-комерційного центру "Ельта" для підписання акту приймання-передачі.
04.10.2010 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н та без дати відповідача по справі, в якому він позовні вимоги відхилив, оскільки позивач, не повернувши майна, неправомірно вирішив, що має право утримувати у себе передане йому на зберігання згідно договору № 136/01-09-06 від 01.04.2006 майно, та стягувати за його зберігання плату, незважаючи на вимоги поклажодавця про повернення майна, через що відповідач не несе відповідальності за витрати по зберіганню майна, які сталися у позивача через його неправомірні дії.
21.10.2010 представник позивача здав до канцелярії суду заяву про зменшення розміру позовних вимог № 01/4-7-701 від 20.10.2010, в якій у зв"язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості у сумі основного боргу із щомісячної плати за послуги зберігання у розмірі 16738,35 грн. просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційне збільшення боргу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у сумі 3809,81 грн. та 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у сумі 775,28 грн. В цій же заяві представник позивача просить розгляд справи провести за його відсутністю, у зв"язку з зайнятістю його в іншому судовому процесі.
Дана заява була розглянута у судовому засіданні 21.10.2010, встановлено, що у підтвердження викладених в ній доводів позивач надав копії виписок банку за 27.09.2010 та 28.09.2010 з яких вбачається про оплату відповідачем 9738,35 грн. та 7000,00 грн. разом 16738,35 грн. згідно договору зберігання № 136/01-09-06 від 01.04.2006, тобто позивач скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, та зменшив позовні вимоги на суму 16738,35 грн.
Зазначена заява приймається судом до розгляду, оскільки вона не суперечить нормам діючого законодавства.
В судовому засіданні 08.11.2010 представник позивача надав ще одну заву про зменшення позовних вимог № 01/4-1-754 від 08.11.2010, в якій уточнив, що у зв"язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості у сумі основного боргу із щомісячної плати за послуги зберігання у розмірі 16185,00 грн. та інфляційного збільшення боргу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у сумі 553,35 грн. він просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційне збільшення боргу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у сумі 3256,46 грн. та 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у сумі 775,28 грн. Як додаток до заяви позивач надав акт приймання-передачі від 10.09.2010 про передачу позивачем відповідачу вугільної продукції марки Г у кількості 3943,60 тонн, яка знаходилася в шламонакопичувачах позивача. Даний акт складений на підставі договору № 136/01-09-06 від 01.04.2006.
Суд розглянув вищезазначену заяву про зменшення позовних вимог, встановив, що вона не суперечить нормам діючого законодавства, та прийняв її до розгляду. Тобто справа № 19/250(4/200) розглядається з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між Державним підприємством "Первомайськвугілля" (зберігач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційним центром "Ельта" (поклажодавець, відповідач) 01.04.2006 був укладений договір зберігання майна № 136/01-09-06, за умовами якого зберігач зобов"язаний по завданню поклажодавця зберігати на промисловому майдані (у шламонакопичувачі) відокремленого підрозділу Збагачувальна фабрика "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля" вугільний шлам (далі -майно), який є власністю останнього.
Зберігач зобов"язався повернути майно за першою вимогою поклажодавця (п.1.3 договору).
Поклажодавець, в свою чергу, зобов"язався регулярно сплачувати плату за зберігання майна (п.2.2.2 договору) та після закінчення строку дії договору забрати у зберігача майно (п.2.2.3 договору).
Відповідно до розділу 3 "Плата за зберігання" плату за зберігання майна сторони договору визначили у розмірі 415 грн. за місяць.
Плата перераховується щомісяця не пізніше 25 числа поточного місяця платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок зберігача.
У даному розділі сторони передбачили, що якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав майно, він зобов"язаний вносити плату за весь фактичний час його зберігання.
В розділі 6 "Термін дії договору" сторони встановили, що цей договір набуває чинності з 01.04.2006 і діє до 31.12.2007.
На виконання умов договору позивач прийняв за актом приймання-передачі від 03.04.2006 вугільний шлам марки Г у кількості 3943,6 тонн.
Відповідач виконав свої зобов"язання частково, а саме з квітня 2007 року припинив оплачувати послуги по зберіганню майна. У зв"язку з неоплатою за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 16185,00 грн. за період 39 місяців, оскільки він не забрав майно після закінчення дії договору зберігання.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач забрав своє майно тільки 10.09.2010, згідно акту приймання-передачі від 10.09.2010 та 27.09.2010 і 28.09.2010 здійснив оплату наданих позивач послуг по зберіганню майна на суму 16738,35 грн.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Тобто позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 26.04.2007 по 01.07.2010 в сумі 775,28 грн. та інфляційне збільшення за період з травня 2007 року по квітень 2010 року (як вбачається з розрахунку), але його розмір буде складати 3808,64 грн.
З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог розмір інфляційних нарахувань, який підлягає до стягнення буде складати 3255,29 грн. В решті заявлених вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань слід відмовити.
За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.
Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 08.11.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позов задовольнити часткового.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного центру "Ельта", Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Малиновського, б.7, кв.4, код 21803157 на користь Державного підприємства "Первомайськвугілля", Луганська область, м.Первомайськ, вул.Куйбишева, б.18А, код 32320594 3% річних у сумі 775 грн. 28 коп., інфляційні витрати у сумі 3255 грн. 29 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 40 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 45 грн. 80 коп., видати наказ позивачу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 15.11.2010.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова