01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16. тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"19" жовтня 2010 р. № 02-03/1518/5
Суддя Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доБілоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації
провизнання права власності та зобов'язання вчинити дії
встановив:
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містить виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов, зміст позовних вимог.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки, звертаючись до суду з позовом про визнання за ним права власності на споруди виробничого призначення, збудовані на виділеній для цих цілей земельній ділянці, які перелічені в позові, він не зазначає правових підстав та обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання права власності на нерухоме майно в судовому порядку. Посилання позивача на відмову відповідача здійснити державну реєстрацію прав власності на вказане майно за позивачем на його письмове звернення з підстав неподання останнім до органу реєстрації документів, які підтверджують належність майна заявнику, як на підставу позову в зазначеній частині вимог, не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість визнання права власності на майно в судовому порядку. Тобто, в даному випадку не йде мова про невизнання відповідачем права власності позивача на зазначене майно, а йде мова про відмову відповідачем в державній реєстрації прав власності позивача на вказане майно.
Отже, позивач в позовній заяві не зазначає обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо визнання за ним права власності на вказане майно та доказів, що підтверджують позов, зокрема, доказів невизнання відповідачем за позивачем права власності на вищезазначене майно.
Враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на вказане майно за позивачем, то вони можуть бути розглянуті лише в адміністративному провадженні, оскільки в даному випадку бюро технічної інвентаризації є суб'єктом владних повноважень і діє як орган, що здійснює владні управлінські функції, зокрема, по державній реєстрації прав власності на нерухомість, що виключає розгляд таких вимог за правилами ГПК України, згідно з яким подано даний позов.
Згідно із ч. 3 ст. 58 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
З огляду на зазначене позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
При повторному зверненні до суду з даним позовом позивачу необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви та враховувати те, що згідно вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та приписів Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 7 лютого 2002 року на бюро технічної інвентаризації покладені повноваження здійснювати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, а тому вони не є належним відповідачем за позовами про визнання права власності. Відмова бюро технічної інвентаризації в державній реєстрації прав власності на нерухомість може бути оскаржена відповідно до положень ч. 3 ст. 182 ЦК України, ст.ст. 3, 17 КАС України до адміністративного суду, а ні в якому разі підставою вирішення питання в господарському суді щодо визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.
Керуючись п. 3, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя