Провадження № 33/803/2341/24 Справа № 220/1187/24 Суддя у 1-й інстанції - Якішина О.М. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
24 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Харченка С.В. на постанову судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 серпня 2024 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (Державна служба транспорту), водія, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Як встановлено судом першої інстанції, 16.07.2024 р. о 17 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 на а/д Донецьк-Запоріжжя 143 км., Волноваського району Донецької області керував транспортним засобом - автомобілем «Mercedes-Benz Vito», номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей. Від продуття газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати.
З таким судовим рішенням не погодився захисник ОСОБА_2 та оскаржив в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх вимог вказує, що матеріали справи не містять жодного доказу, що водій керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Крім того, матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення ПДР України. Отже зупинка автомобіля є незаконною.
Наголошує, що відеозапис поліцейський не повний та не розкриває суті правопорушення. Зауважує, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 та зміст протоколу не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Звертає увагу, що відповідно до Інструкції у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП наявність свідків є обов'язковою, а до протоколу долучаються письмові пояснення свідків.
Вказує, що поліцейським порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а тому він вважається недійсним, оскільки огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. Крім того, направлення на огляд ОСОБА_1 не видавалось, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку на направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказує, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування, що у сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №821084 від 16.07.2024 року, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України; направленням ОСОБА_1 до Покровського наркологічного диспансеру на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2024 р., в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, згідно якого огляд в медичному закладі не проводився; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного в зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння з якого вбачається, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» не проводився; довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №821084 від 16.07.2024 р., з якої вбачається, що за обліком Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП не притягувався. Посвідчення водія не вилучалось; відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», так і у закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд зазначає, що норми діючого КУпАП та Інструкції не вимагають щоб факт керування був зафіксований на відеозаписі поліціейських, законом передбачено лише доведення такого факту доказами.
Так, в апеляційній скарзі захисник вказує на відсутність доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 , однак такий факт підтверджений сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи, зокрема відповідно до відеозапису поліцейських, на якому зафіксовано, як поліцейський підходить до автомобіля, який стояв з ввімкненим мотором, за кермом перебував ОСОБА_1 під час спілкування із поліцейськими у останнього виявлено ознаки сп'яніння, у зв'язку із чим запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився, при цьому за весь час спілкування із поліцейськими він жодного разу не заперечив факт керування ним трансопртним засобом, також не надав жодних письмових пояснень, як в протколі про адміністративне правопорушення так і окремо.
Враховуючи викладене, поза розумним сумнівом можна стверджувати, що факт керування трансопртним засобом ОСОБА_1 доведений.
Твердження захисника про безпідставну зупинку не впливає на факт скоєння ОСОБА_1 інкримінованого адміністратвиного правопорушення, оскільки його дії мають обов'язкові ознаки складу вказаного правопорушення, зокрема, керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження відповдного огляду.
Доводи захисника про обов'язкову участь свідків під час проведення огляду не грунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до ч.2 ст. 266 КупАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, в даному випадку, у зв'язку з фіксуванням огляду технічними засобами, свідки поліцейськими не залучались, що прямо відповідає вимогам закону.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи містять направлення на проходження ОСОБА_1 огляду у закладі охорони здоров'я, однак у зв'язку із відмовою останнього проходити огляд як на місці зупинки так і у медичному закладі, вказане направлення ОСОБА_1 не вручене, оскільки огляд проводиться у присутності поліцейських у медичному закладі та направлення вручається медичним працівникам такого закладу.
Відсутність даних про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не спростовує його вину у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки поза розумним сумнівом, вина доведена матеріалами справи.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Отже, будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, як за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 серпня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя