Провадження № 33/803/2433/24 Справа № 212/7642/24 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
24 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., за участю секретаря судового засідання Бадалян Н.О., захисника Гармаш М.Ю., в режимі відеоконференції, розглянувши апеляційну скаргу захисника Гармаш М.Ю. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2024 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Як зазначено судом першої інстанції, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 103380 від 22.07.2024 року, 22.07.2024 року о 21 годині 03 хвилин в м. Кривий Ріг, вул. Лівобережна, 103 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «GEELY MR7151А» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку - відмовився. Фіксація зупинки транспортного засобу на службовий відео реєстратор YICarCam_c32da8. Бодікамера 475623, 475724. Своїми діями порушив вимоги пункту 2.5 та скоїв адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судові витрати.
З таким судовим рішенням не погодився захисник ОСОБА_2 та оскаржив в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своїх вимог вказує, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, однак йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, а якщо пропонували, то він цього не зрозумів, оскільки має невротичні розлади пов'язані з бойовим стресом та міг не розуміти пропозицію поліцейських.
Зауважує, що суд не звернув увагу, на наявність підстав не застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керуванням транспортним засобом, враховуючи практику ЄСПЛ, Конституційного суду про призначення більш м'якого покарання, так обставини нами пом'якшуючими стягнення ОСОБА_1 є проходження ним військової служби з метою протидії України військовій агресії рф. Крім того, останній проходить військову службу на посаді водія, а тому права на керування потрібні для подальшого проходження такої служби, отже можливе застосування аналогії закону та накладення більш м'якого стягнення.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, думку учасників судового розгляду, доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за ознакою відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан сп'яніння алкогольного з використанням спеціальних технічних засобів, огляд не проводився, особа відмовилася від проходження; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість до КП «КБЛПД» ДОР» від 22.07.2024 року о 21 годині 40 хвилин. В результаті огляду, проведеного поліцейським виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від огляду в законному порядку відмовився, огляд лікарем не проводився; рапортом працівника патрульної поліції в якому зазначено, що під ас патрулювання 22.07.2024 року о 21.03 годині в м. Кривий Ріг, вул. Лівобережна біля буд. 103 зупинено транспортний засіб Джилі д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого не працювала під світка номерного знаку в темну пору доби. Також в ході бесіди біло виявлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Водія відсторонено від права керування транспортним засобом згідно ст. 266 КупАП; довідкою національної автоматизованої системи у відповідності до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня; відеозаписом, переглянутим у судовому засіданні, на якому зафіксовано, як 22.07.2024 року о 21 годині 03 хвилин в м. Кривий Ріг, вул. Лівобережна, 103 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «GEELY MR7151А» д.н.з. НОМЕР_1 , на пропозицію пройти огляд з метою виявлення стану сп'яніння - відмовився.
Перевіряючи доводи захисника про порушення порядку огляду, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння або він не розумів, таку пропозицію, апеляційним судом досліджено відеозапис поліцейських, відповідно до якого, зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 на підставі непрацюючої підсвідки д.н.з., за вказаним правопорушенням останнього притягнуто до адміністративної відповідальності. Підж час спілкування із поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння та запропоновано пройти відповідний огляд, однак на неодноразові запитання ОСОБА_1 мовчав та не надавав відповіді, на чергове запитання поліцейського щодо проходження огляду, водій негативно похиляв головою, в подальшому поліцейський ще раз запитав, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд, на що останній відповів «Не буду».
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 беззаперечно розумів суть питання поліцейського та необхідність проходження медичного огляду на стан сп'яніння та усвідомлено відмовився від проходження такого огляду, що є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд зауважує, що обов'язковими ознаками інкримінованого адміністративного правопорушення є керування транспортного засобу, що не заперечується стороною захисту, наявність ознак сп'яніння та відмова водія від проходження такого, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи викладене, під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Отже, будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Так, у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто, є безальтернативним видом стягнення, тому в даному випадку суд позбавлений права вибору у застосуванні стягнення, передбаченого санкцією цієї статті, оскільки санкцією не передбачено альтернативного застосування стягнення, тому суд першої інстанції, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 130, ст.ст. 33 - 35 КУпАП, обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Чинний КУпАП не містить норми, яка надає право суду призначити інший вид стягнення або більш м'яке стягнення ніж передбачено санкцією відповідної статті.
В даному випадку апеляційний суд позбавлений можливості задовольнити апеляційні вимоги щодо застосування стягнення тільки у виді штрафу, без позбавленням права керування транспортними засобами.
Доводи захисника щодо особи ОСОБА_1 та його роду діяльності не є підставою для призначення стягнення за вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП без позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки такий вид стягнення прямо передбачений санкцією статті та не має альтернативи, крім того перебування ОСОБА_1 на військовій службі не було стримуючим фактором вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 серпня 2024 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя