Справа № 607/18351/24Головуючий у 1-й інстанції Мостецька А.А.
Провадження № 33/817/730/24 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.3 ст.154 КУпАП
28 жовтня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кантелюка Т.-Т.Ю.
потерпілої - ОСОБА_2
її представника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кантелюк Т.-Т.Ю. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2024 року,-
Встановила:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП України та на підставі ст. 24-1 КУпАП застосовано до нього захід впливу у виді суворої догани з конфіскацією собаки.
Згідно постанови,13.08.2024о 22 год 00 хв, гр. ОСОБА_1 , вигулював свого собаку породи «Алабай» в парку Т.Шевченка, біля стадіону «Динамо», у місці де дозволено вигул собак без намордника і повідка, який спричинив тілесні ушкодження, а саме покусав гр. ОСОБА_2 , чим було порушено ст.9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
В апеляційній скарзі захисник просить змінити постанову суду застосувавши до ОСОБА_1 захід впливу у виді суворої догани без конфіскації собаки.
Вважає, що працівником поліції не долучено до матеріалів справи протоколу про тимчасове вилучення тварини із зазначенням про те, яку саме тварину вилучено, її індивідуальних ознаки, та місця куди її поміщено до розгляду справи, відповідний запис про вилучення тварини також відсутній і у протоколі серії ВАД № 277057 від 20.08.2024.
Відтак протокол про адміністративне правопорушення вважає таким, що складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, що унеможливлює застосування санкції конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП
Заслухавши захисника апелянта, який підтримав подану апеляційну скаргу, і з мотивів викладених у ній, доводи потерпілої та її представника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просять постанову суду першої інстанції залишити без змін, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП обґрунтовані сукупністю доказів, належним чином досліджених та проаналізованих судом першої інстанції, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами та правопорушником не оспорюється, а отже судом апеляційної інстанції не переглядається.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, належним чином з'ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в невідведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Згідно п.1 ч.5 ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.
Відповідно ст. 23, 24 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ст. 29 КУпАП).
Вказані положення КУпАП кореспондуються з основними положеннями Конституції України, а саме ст. 41, згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Також, санкція ч.3 ст. 154 КУпАП є абсолютною, а не альтернативною, так як передбачає накладення штрафу саме з конфіскацією тварини, тобто застосування додаткового стягнення в даному випадку є безальтернативним.
Тому доводи апеляційної скарги з приводу порушення вимог ст.256 КУпАП при складанні протоколу про адмінправопорушення, що полягає у відсутності відмітки про вилученого собаку, що на думку апелянта унеможливлює застосування конфіскації тварини, не підлягають задоволенню, оскільки не впливають на правильність встановлених фактичних обставин у справі та правильність висновків місцевого суду, який вірно визначив стягнення за дане правопорушення. При цьому встановлено, що собака породи “вівчарка середньоазіатська» (алабай), який відповідно до Переліку, затвердженого КМУ від 10.11.2021 року №1164 належить до переліку небезпечних порід собак, тимчасово у ОСОБА_1 не вилучався. Водночас дана обставина не може впливати на призначене стягнення у вигляді конфіскації собаки.
Отже, при винесенні постанови суд вірно оцінив зібрані у справі докази та обґрунтовано дійшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 має місце склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а отже відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кантелюк Т.-Т.Ю. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2024 року - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя