Номер провадження: 22-ц/813/5974/24
Справа № 947/29762/23
Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.
Доповідач Заїкін А. П.
24.10.2024 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 947/29762/23
Провадження номер: 22-ц/813/5974/24
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
-головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
-суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
-за участі секретаря судового засідання - Губара Д.В.,
учасники справи:
- позивач - Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК»,
- відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду міста Одеси, ухвалене у складі судді Калініченко Л.В. від 22 травня 2024 року, повний текст рішення складений 29 травня 2024 року,
встановив:
2. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - Банк) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку суму боргу за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.05.2019 р., а саме - заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у розмірі - 353 764,34 грн.. Також позивач просить стягнути судові витрати у розмірі - 2 684,00 грн. (Т. 1, а. с. 1 - 4).
Банк обґрунтовує свої вимоги тим, що у жовтні 2017 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект Monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є - платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank, за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення.
24.05.2019 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24.05.2019 р.
Положеннями Анкети-заяви передбачено, що, проставлянням власноруч свого підпису під цією Анкетою-заявою, Клієнт погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають Договір, укладання якого Клієнт підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору Клієнт підтвердив, що ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав примірники у мобільному додатку, що вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Банк виконав свої обов'язки за вищевказаним договором. На спеціальну платіжну картку відповідача було перераховано кошти у розмірі - 100 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Станом на 30.04.2023 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п. п. 5.16 п. 5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
30.04.2023 року Банк направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, відповідно до п. п. 5.18, 5.19, кредит 29.05.2023 р. став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості Банк нарахував неустойку, передбачену тарифами.
Станом на 01.08.2023 року прострочена заборгованість за договором становить у розмірі - 353 764,34 грн., з яких: - 353 764,34 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 0,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Позиція відповідача в суді першої інстанції
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Відповідач стверджує, що він здійснював оплату в рахунок погашення боргу протягом декількох років, що вбачається з наданої позивачем виписки за рахунком. Однак, відповідач вважає, що внесені на рахунок кошти з метою погашення боргу були зараховані не за призначенням, а на власний розсуд кредитора. Також відповідач у відзиві зазначає, що не визнає наданий позивачем до позову розрахунок заборгованості, оскільки розрахована заборгованість за тілом кредиту значним чином перевищує вартість узгодженої з позивачем кредитної лінії у розмірі - 100 000,00 грн. Крім того, розрахунок заборгованості не є належним доказом за відсутності первинних бухгалтерських документів, які підтверджують надання кредиту. Додатково відповідач вказує, що з ним не узгоджені у належний спосіб умови кредитування, оскільки посилання у заяві про погодження з Умовами та правилами надання банківських послуг, Пам'яткою клієнта, а також Тарифами, не свідчить про належне укладення між ним та банком кредитного договору (Т. 1, а. с. 53 - 56).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 року задоволено вищевказані позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а. с. 50 - 51).
Стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н - договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 травня 2019 року станом на 01.08.2023 року, яка дорівнює сумі залишку заборгованості за кредитним договором, у розмірі - 353 764,34 грн., також стягнуто судовий збір у розмірі - 2 684,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 24.05.2019 р. ОСОБА_1 не спростовано підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі - 100 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Отримавши кредитні грошові кошти, ОСОБА_1 неналежним чином виконав його умови, внаслідок чого станом на 01.08.2023 р. виникла заборгованість за наданим кредитом у розмірі - 353 764,34 грн. (Т. 1, а. с. 6 - 12).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, діюча від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 року. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Банку в повному обсязі (а. с. 105 - 107).
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 року ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт вказує на те, що ОСОБА_1 не заперечує факт користування кредитними коштами, разом з тим не визнає розмір заборгованості. Відсутні підстави вважати, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо ціни договору. В анкеті-заяві не зазначена процентна ставка за користування кредитними коштами та розмір штрафу (пені). Паспорт споживчого кредитування не містить підпису відповідача. В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази того, що саме надані Банком Умови обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифи за карткою Monobank розумів та підписав відповідач, що вони містили умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами.
Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не скористався правом надання відзиву, відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни, діючої від імені ОСОБА_1 , на рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 року (Т. 2, а. с. 140 - 140 зворотна сторона).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.10.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) її учасників (Т. 2, а. с. 143).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.10.2024 року справу призначено до розгляду з викликом (повідомленням) її учасників у судове засідання (Т. 2, а. с. 144 - 144 зворотна сторона).
Представник Банку в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи Банк сповіщений належним чином. Причини неявки представника Банк не повідомив. Заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи, проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надав.
Адвокат Поляков Олександр Олександрович, діючий від імені ОСОБА_1 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав додаткові пояснення.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатню наявність у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Встановлені обставини по справі, визначені відповідно до них правовідносини
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг.
На підтвердження згоди споживача з Умовами і правилам, у момент реєстрації Банк генерує і відправляє на вказаний споживачем мобільний номер ОТР-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку monobank ОТР-паролю, який попередньо надсилався Банком.
24.05.2019 року відповідач повідомив про свою згоду з Умовами і правилами, які надає Банк за договором про надання банківських послуг monobank, на підтвердження чого у мобільному додатку відповідача вводився ОТР-пароль, який був надісланий на зазначений відповідачем мобільний номер НОМЕР_1 .
Підписавши 24.05.2019 року Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що він ознайомився та отримав примірники документів у мобільному додатку, які складають договір між сторонами та зобов'язався виконувати його умови. Зокрема, в Анкеті-заяві зазначено: «...6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису...3С7. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору» (а. с. 13).
Відповідач також ознайомилась і з Додатком до умов кредитування Банком, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, а саме про: тип картки, її вартість і валюту картрахунку monobank; пільговий період і пільгову процентну ставку; розмір щомісячного платежу за карткою monobank; відсоткові ставки і порядок нарахування відсотків; санкції; комісії. Додаток також містить паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», основні умови кредитування; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; додаткову інформацію про пеню і штрафи; таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача. Вказаний Додаток відповідач підписав шляхом накладення електронного цифрового підпису (а. с. 14 - 26).
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту в розмірі - 100 000 грн..
Отримавши кредитну картку, відповідач протягом 2019 - 2023 років користувався нею, отримуючи від Банка кредитні кошти, частково здійснював погашення заборгованості, що вбачається з виписки Банка, яка містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача.
Відповідач прострочив зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором, яке становило понад 90 днів, чим порушив свої зобов'язання перед Банком (п. п. 5.16 п. 5 Розділу II Умов і правил), внаслідок чого вся заборгованість за кредитом стала простроченою (а. с. 25).
ОСОБА_1 не вчинив жодних дій з погашення заборгованості станом на 01.08.2023 року в розмірі - 353 764,34 грн..
По справі виникли правовідносини з кредитного договору.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно з положеннями частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується частково з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Банку.
Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Між сторонами виникли правовідносини з кредитних зобов'язань, які регулюються нормами ЦК України, Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну комерцію»).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. ст. 526 ч.1, 527 ч.1, 610 ч.1, 611 ч.1 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається і не спростовано ОСОБА_1 що він, з метою отримання банківських послуг 24.05.2019 року звернувся до Банку і повідомив Банк про свою згоду з Умовами та правилами, які надає Банк за договором про надання банківських послуг за допомогою спеціального платіжного засобу платіжної картки monobank. На підтвердження вказаних обставин у мобільному додатку відповідача вводився ОТР-пароль, який був надісланий на зазначений відповідачем мобільний номер 380661601568.
Підписавши 24.05.2019 року електронним цифровим підписом підписав Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що він ознайомився та отримав примірники документів у мобільному додатку, які складають електронний договір між сторонами і зобов'язався виконувати його умови.
Так, в Анкеті-заяві від 24.05.2019 року, підписаної відповідачем, зокрема зазначено: «...6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором...Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису... 3С7. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору».
Відповідач ознайомився і з Додатком до умов кредитування Банком, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, а саме про: тип картки, її вартість і валюту картрахунку monobank; пільговий період і пільгову процентну ставку; розмір щомісячного платежу за карткою monobank; відсоткові ставки і порядок нарахування відсотків; санкції; комісії. Додаток також містить паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», основні умови кредитування; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; додаткову інформацію про пеню і штрафи; таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.
З огляду на викладене, сторони уклали електронний правочин із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Укладений між Банком та ОСОБА_1 договір про надання кредиту в електронній формі спеціальним платіжним, засобом якого є платіжна картка monobank, відповідає положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» і Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору (ст. 3 п.п.5-7,14 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII (в редакції чинній на час укладення між сторонами кредитного зобов'язання), електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживчий кредит» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи на підставі наданих сторонами доказів, в межах заявлених позовних вимог. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Станом на 30 квітня 2023 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30 квітня 2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 29.05.2023 став у формі «на вимогу».
Тобто, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті у строки передбачені зобов'язанням, а тому кредитор має право вимагати їх повернення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) наявне відступлення від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші».
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року по справі № 643/5521/19 також зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».
Встановлено, що 24.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим останнім була підписана анкета-заява до Договору про надання банківських послуг (а. с. 13) та в подальшому отриманні грошові кошти, які відповідачем повернуті не були. При цьому, зазначені обставини справи, а саме - отримання кредитних коштів та не виконання зобов'язання по їх поверненню також підтверджується сформованою Банком випискою по банківському рахунку, з якої чітко вбачається рух коштів на рахунку та використання відповідачем наданих у кредит грошових коштів, шляхом вчинення відповідних платіжних операцій. При цьому, оскільки відповідач користувався наданих кредитними коштами, проте не вчиняв відповідні платіжні операції, спрямовані на повернення отриманих у кредит грошових коштів, виникла певна заборгованість.
Зважаючи на встановлені обставини справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за фактично наданим тілом кредиту.
Колегія судів, звертає також увагу на те, що відповідачу, окрім кредитного ліміту на картку у розмірі - 100 000 грн. був доступний кредитний ліміт у розмірі - 65 000 грн. для послуг «Транзакція в розстрочку» та «Кредит готівкою».
Послуга «Розстрочка» - послуга, за якою Банк надає Клієнту кредит з метою придбання Товару на строк, визначеній у Заяві Клієнта, а Клієнт зобов'язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі щомісячних платежів, За користування послугою розстрочка передбачено комісію від загальної суми покупки.
Відповідно до умов сервісу «Розстрочка», Клієнт доручає Банку здійснювати погашення рахунку заборгованості щомісячно шляхом безакцептного (договірного) списання банком з поточного рахунку Клієнта суми щомісячного платежу відповідно до умов Кредитного договору. У разі відсутності списання суми щомісячного платежу за рахунок встановленого на поточному рахунку Клієнта кредитного ліміту (збільшення заборгованості за поточним рахунком).
Відповідач оформив 27 (двадцять сім) заявок «Транзакція в розстрочку» і «Кредит готівкою».
Як вбачає з виписки про рух коштів по картці, Відповідач зрідка вносив кошти на поточний рахунок картки та у незначних розмірах, що в результаті призвело до виникнення у останнього заборгованості у розмірі - 165 000, 00 грн., з яких:
-100 00, 00 грн використаного кредитного ліміту на картці;
-65 000, 00 грн. використаного кредитного ліміту по сервісу «Покупка частинами».
Загалом Відповідач використав - 165 000, 00 грн. кредитних коштів, що були надані останньому в межах кредитного ліміту на картці та кредитного ліміту на послуги «Транзакція в розстрочку» та «Кредит готівкою» (Т. 1, а. с. 73 - 106).
Відповідно, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки відповідач фактично користувався наданими кредитними коштами, які в подальшому останнім повернуто не було, що в свою чергу підтверджується наявними матеріалами справи, фактично отримані кошти підлягають поверненню.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Київського районного суду м. Одеси із ухваленням нового про часткове задоволення позову Банку.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму - 165 000 грн. 00 коп., що становить - 46,65%.
У зв'язку з цим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у сумі - 1 252,08 грн. = 2 684 грн. (Т. 1, а. с. 40) х 46,65%
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі - 4 026,00 грн. (Т. 2, а. с. 108). З позивача на користь апелянта підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру відмовлених у задоволенні позовних вимог - 53,35 %, тобто у розмірі - 2 147,8 грн. = 4 026,00 грн. х 53,35 %.
Керуючись положеннями ч. 10 ст. 141 ЦПК України з Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі - 895,79 грн. = 2 147,8 грн. - 1 252,08 грн..
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є частково доведеними, а тому вона підлягає частковому задоволенню.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені при невідповідності його висновків обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосовувані норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення за вищевказаного обґрунтування.
Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Порядок та строк касаційного оскарження
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справи,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни, діючої від імені ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду міста Одеси від 22 травня 2024 року - скасувати. Ухвалити нове удове рішення.
Позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість у розмірі - 165 000 (сто шістдесят п'ять тисяч) грн 0 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі - 895 (вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 78 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 29 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе