Номер провадження: 22-з/813/429/24
Справа № 522/19105/21
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Погорєлова С. О.
29.10.2024 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,
розглянувши заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , неповнолітнього ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законним представником яких є ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості, -
встановила:
Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.01.2019 року у розмірі 693758,52 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.08.2024 року позов АТ КБ «Приватбанк» було задоволено.
Стягнуто, в рахунок загальної заборгованості ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 693758,52 грн. за кредитним договором №б/н від 29.01.2019 року, за рахунок успадкованого майна пропорційно його частці з кожного спадкоємця:
- з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 173439,63 грн.;
- з неповнолітнього ОСОБА_7 , законним представником якого є ОСОБА_5 , на користь АТ КБ «Приватбанк» 173439,63 грн.;
- з неповнолітньої ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_5 , на користь АТ КБ «Приватбанк» 173439,63 грн.;
- з неповнолітньої ОСОБА_8 , законним представником якої є ОСОБА_5 , на користь АТ КБ «Приватбанк» 173439,63 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 10406,38 грн.
Вказане судове рішення було оскаржене у апеляційному порядку представником ОСОБА_1 .
У жовтні 2024 року представник АТ КБ «Приватбанк» звернулась до Одеського апеляційного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на автомобіль BENTLEY CONTINENTAL, 2006 р.в. тип - легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рами) № НОМЕР_2 ;
- накладення арешту на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ «Банк Восток»;
- заборони АТ КБ «Приватбанк» видавати вилучені цінності із сейфової скриньки №1-014, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 28.
Заява обґрунтована тим, що у заявника є підстави вважати, що успадковане майно може бути відчужене відповідачами на користь третіх осіб без відома позивача, щоб уникнути виконання зобов'язань, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ознайомившись із заявленим клопотанням та матеріалами справи, колегія суддів доходить до висновку, що заява представника АТ КБ «Приватбанк» про вжиття заходів забезпечення позову у справі підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4).
Крім того, п. 1-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У постанові Верховного Суду від 06.12.2023 року у справі № 361/8953/21 (провадження № 61-8786св23) зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.05.2020 року у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 року у справі №922/2163/17.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. ст. 12, 81 ЦПК України).
У даному випадку, колегія суддів приймає до уваги, що предметом заявлених АТ КБ «Приватбанк» позовних вимог є стягнення заборгованості з спадкоємців за рахунок успадкованого майна, яким відповідачі, як власники, можуть розпорядитися у будь-який момент. Таким чином, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, то колегія висновку про часткове задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль BENTLEY CONTINENTAL, 2006 р.в. тип - легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рами) № НОМЕР_2 , та накладення арешту на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ «Банк Восток», проте в межах суми боргу.
Такі заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами, забезпечують збалансованість інтересів сторін та не порушують права учасників судового процесу.
Крім того, колегія суддів вважає, що застосований вище вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_1 , оскільки спірне майно фактично перебуває у їх володінні та обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Що стосується вимоги АТ КБ «Приватбанк» про заборону Банку видавати вилучені цінності із сейфової скриньки АДРЕСА_1 , то колегія суддів вважає її безпідставною, оскільки по-перше, як вбачається з наданих заявником доказів, у вказаній сейфовій скриньці зберігаються у тому числі приватні документи (зокрема, паспорт на ім'я ОСОБА_7 ), які не мають відношення до предмету даного спору.
Та по-друге, посилання Банку на один лише факт звернення ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , а також в інтересах ОСОБА_1 за довіреністю, до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про отримання успадкованих речей, які зберігались у ячейкі банку, свідчить про реалізацію ОСОБА_5 своїх прав, як представника спадкоємців, щодо отримання останніми успадкованого майна, та не може бути підтвердженням ухилення відповідачів від виконання судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви АТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 263 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , неповнолітнього ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законним представником яких є ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль BENTLEY CONTINENTAL, 2006 р.в. тип - легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рами) № НОМЕР_2 .
Накласти арешт на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у ПАТ «Банк Восток» в межах суми 693758,52.
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до моменту розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе