Справа № 522/17325/24
Провадження № 2/522/7493/24
29 жовтня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Парфьонова Георгія Володимировича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про зняття арештів з майна, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Парфьонова Георгія Володимировича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про зняття арештів з майна.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої заяви, а саме: для зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); для зазначення відомостей про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету, для доплатити судового збору у сумі 3 633,60 грн та надання суду доказів сплати судового збору, а також для уточнення прохальної частини позовної заяви.
На виконання вимог вищевказаної ухвали суду, представником позивача - адвокатом Стецюком С. Б. подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору. У заяві представник позивача зазначає, що копію ухвали суду від 14.10.2024 отримано ним 15.10.2024.
Оцінивши подані позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху документи, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 14.10.2024, позивачем у повному обсязі не усунуто з огляду на таке.
ЦПК України саме на позивача покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме статтями 175, 177 ЦПК України.
Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і у разі встановлення недоліків позовної заяви, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання.
У кожному випадку суддя має оцінити, чи є виявлені ним недоліки суттєвими і чи за їхньої наявності може бути вирішена справа з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
Разом з тим, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем надано квитанцію про доплату судового збору, проте інші недоліки позовної заяви не усунуто, не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), не зазначено відомостей про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету, та не уточнено прохальну частину позовної заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
Тобто, чинним законодавством визначено обов'язок позивача, зокрема, зазначити у позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України
Як слідує із заяви на усунення недоліків позовної заяви, позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача - Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), тобто позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Такий недолік перешкоджає встановленню особи, яку позивач визначила як відповідача у справі та до якого пред'явила вимоги, натомість суд не наділений повноваженнями щодо встановлення з власної ініціативи ідентифікуючих даних учасників справи.
Позивачем вимог ухвали суду в цьому аспекті недоліків не виконано, адже указаних відомостей так і не було зазначено, недолік залишився неусунутим, що є підставою для повернення позовної заяви з підстав, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Також позивач не посилалася й на неможливість усунення указаних недоліків.
При цьому незазначення у позовній заяві коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача є суттєвим недоліком, неусунення якого є підставою для повернення позовної заяви.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання заяником цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивачем недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 14.10.2024 в повному обсязі не усунуто, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Одеського виконавчого округу Парфьонова Георгія Володимировича, Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про зняття арештів з майна - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА