Справа № 485/1962/24
Провадження № 2/485/521/24
28 жовтня 2024 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бусахіна О.С. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 06 листопада 1992 року зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають. Подружнє життя не склалося, оскільки подружжя має протилежні погляди на шлюб та сім'ю, відповідач нехтує сімейними цінностями та не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї. Спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Вважає, що збереження сім'ї неможливе, відповідач відмовляється від подання спільної заяви про розірвання шлюбу до органів ДРАЦС, а тому просить суд шлюб розірвати.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_3 разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують, проти заочного розгляду справи заперечень не мають.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки відповідач суду не повідомив. Відзив на позов не надав.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважав за можливе здійснити заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
06 листопада 1992 року Відділом ЗАГС Снігурівського району Миколаївської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб (актовий запис № 144); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 06 листопада 1992 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 ".
Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні відносини припинили, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.
Відповідач ОСОБА_2 відмовляється від подачі спільної заяви про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечень не подав, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси позивача, суд доходить висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України відповідачка має право надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06 листопада 1992 року Відділом ЗАГС Снігурівського району Миколаївської області, актовий запис №144 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять грн 20 к).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 28.10.2024.