Справа № 945/1415/24
Провадження № 2/485/513/24
28 жовтня 2024 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
за участю відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
10 червня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обгрунтування позову зазначає, що вона та відповідач є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Угоду про сплату аліментів з відповідачем не укладали. Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
У відзиві на позов від 16 жовтня 2024 року відповідач просив призначити аліменти з 10 серпня 2024 року, враховуючи раніше сплачені платежі, які стягувати безпосередньо на користь сина за аморальної, на його думку, поведінки позивача.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує (вх.№6972/24-вх.від 07.10.2024 року).
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, мотивуючи тим, що є персіонером, хворіє та має на утриманні неповнолітню дитину, просив стягувати з нього аліменти на утримання сина у розмірі 1598 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що з 13 травня 2010 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 24 червня 2021 року розірвано рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області (а.с.12-15).
Від даного шлюбу сторони мають трьох дітей, двоє з яких неповнолітні: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Новосілля Казанківського району Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї другої заробітку (доходу) батька ОСОБА_1 , але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 вересня 2018 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 досягла повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
За даними Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 24.05.2021 року за даними АСВП виконавчі документи про стягнення аліментів, за яким боржником визначено ОСОБА_1 на виконанні в органах державної виконавчої служби Миколаївської області не перебувають (а.с.58).
Рішенням Шевченківської сільської ради №519 від 23 листопада 2023 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 (а.с.74).
На підставі рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2024 року, залишеного без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року, на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) матері, але не манше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 грудня 2023 року і до повноліття дитини.
Син ОСОБА_3 проживає з позивачкою, що підтверджується копією Витягу з Реєстру територіальної громади №2023/008210398 від 11 жовтня 2023 року, та довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15 листопада 2022 року №4803-5002324505 та №4803-5002324471, згідно яких фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як внутрішньо переміщених осіб визначено за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9-11).
Відповідач ОСОБА_1 військовий пенсіонер, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має у власності житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , має ряд хронічних захворювань, за місцем проживання характеризується позитивно, періодично добровільно переказував кошти на утримання сина, що позивачкою не заперечується.
Угоду про сплату аліментів на сина сторони не укладали.
Відповідно до вимог ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст.181, 191 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Згідно із ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом з позивачкою і перебуває на її утриманні.
Враховуючи те, що відповідач зобов'язаний та має можливість утримувати свого сина, угоди про сплату аліментів в добровільному порядку сторонами не досягнуто, а також з метою захисту прав дитини на матеріальне забезпечення, виходячи з рівності прав обох дітей сторін на належне утримання від своїх батьків, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку ( доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи позивача про необхідність стягнення аліментів на утримання сина йому особисто необгрунтовані, оскільки у відповідності до ч.2 ст.186 СК України у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Доказів нецільового використання позивачкою аліментів, які він сплачував на дітей відповідач суду не надав.
Згідно з частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У силу п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
У п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що лише позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати судового збору, ОСОБА_1 має статус відповідача у даній справі, а тому з нього має бути стягнутий судовий збір.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 червня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 28.10.2024.