Справа №585/2223/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/483/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне легке тілесне ушкодження
14 жовтня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_7
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, у режимі відеоконференції, кримінальне за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2023 року, якою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2023 року, на задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 , останнього, на підставі ст. 49 КК України, було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження - закрито.
Не погодившись з таким судовим рішенням, потерпілий ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2023 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що кваліфікація дій ОСОБА_9 була визначена судом невірно, не було надано йому можливості надати суду докази, а саме, копії документів та відеозапис на підтвердження злочинних хуліганських дій обвинуваченого.
У судовому засіданні 15 червня 2023 року, з самого його початку, судом не було з'ясовано у нього, як потерпілого, чи має він які небудь клопотання, а відразу оголошено про те, що до суду надійшло клопотання, в якому обвинувачений просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, і прокурор вказане клопотання підтримала, що його здивувало, при тому, що 15 березня 2023 року він надавав стороні обвинувачення докази, якими підтверджується те, що у діях ОСОБА_9 наявні ознаки злочину, передбаченого не ч. 1 ст. 125 КК України, а ст. 296 КК України, що свідчить про порушення його прав, як потерпілого у даному кримінальному провадженні.
На апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 обвинуваченим ОСОБА_9 подано заперечення, в яких останній зазначає про безпідставність та надуманість її доводів, вважає ухвалу законною та обґрунтованою і вказане рішення просить залишити без зміни.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_9 був повідомлений належним чином, на підтвердження чого свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, однак, у судовому засіданні не з'явився, причини своєї неявки не повідомив і клопотань про відкладення розгляду справ на іншу дату не надсилав.
Присутні при розгляді даної справи учасники, а саме, потерпілий, його представник та прокурор не заперечували щодо здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 .
Враховуючи вказані обставини, за наявності того, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд даного провадження у відсутність ОСОБА_9 , що не суперечить вимогам ч. 4 ст. 405 КПК України.
А тому, заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, потерпілого та його представника на підтримку апеляційних доводів та вимог, прокурора, яка вважала оскаржувану ухвалу законною, обґрунтованою та просила залишити її без зміни, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, за змістом ст. ст.284, 288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
На думку колегії суддів, при розгляді даного кримінального провадження, вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції, було дотримано в повному обсязі.
З матеріалів, які надійшли на розгляд до апеляційного суду вбачається, що у провадженні Роменського міськрайонного суду перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В обвинувальному акті зазначено, що 26 травня 2021 року, близько 18 год. 00 хв. на вулиці Берегова в с. Житнє Роменського району, у ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 виникла сварка. В ході сварки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 чинили між собою штовханину. Коли ОСОБА_11 помітила штовханину її сина ОСОБА_10 та сусіда ОСОБА_7 , то вирішила їх розборонити та встала між ними. Після чого, продовжувалася словесна сварка між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . В цей момент ОСОБА_7 схопив ОСОБА_11 за праве плече та відштовхнув її в бік до землі в результаті чого ОСОБА_11 впала на землю спиною. Після чого у ОСОБА_9 виник злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 почав наносити ОСОБА_7 удари дерев'яною палицею, яку тримав в правій руці, по спині, правій руці та правому плечу.
Внаслідок таких дій ОСОБА_9 , ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден та синців, які кваліфікуються як легкі.
Дії ОСОБА_9 органами досудового розслідування були кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
Дане кримінальне провадження було призначено до розгляду на 11 год. 15 хв. 06 серпня 2021 року, який тривав, судові засідання неодноразово відкладались на задоволення різного роду клопотань учасників процесу, а 14 червня 2023 року обвинувачений ОСОБА_9 подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
При цьому, звертаючись до суду з вказаним клопотанням, обвинувачений розумів, що у такому випадку він буде звільнений від кримінальної відповідальності залишаючись винною у вчиненні кримінального правопорушення особою, кримінальне провадження буде закрито не з реабілітуючих підстав, і своїх заперечень щодо цього не висловлював.
Прокурор не заперечувала щодо наявності підстав для задоволення клопотання обвинуваченого, а потерпілий та його представник з вказаним не погодились.
Колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції вірно встановив, що протиправне діяння, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , з врахуванням санкції вказаної статті, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
За наявності клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, яке було підтримано прокурором, враховуючи, що з дня вчинення кримінального проступку, тобто, 26 травня 2021 року, минув строк давності, встановлений законом, в межах якого особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності, а відомості про притягнення ОСОБА_9 до відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень відсутні, суд дійшов вірно висновку, про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
При цьому, доводи апеляційної скарги потерпілого є безпідставними і колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки в даному конкретному випадку суд, закриваючи провадження та звільняючи обвинуваченого від кримінальної відповідальності, діяв відповідно до чинного законодавства і прийняв законне рішення, для скасування якого та направлення провадження на новий судовий, про що просить апелянт, підстави відсутні.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови Верховного Суду від 10 червня 2021 року, справа № 640/11750/17, провадження № 51-6089км20; від 25 лютого 2021 року, справа № 192/3301/16-к; провадження № 51-3094км20).
Норми процесуального закону вказують на те, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна зі сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням, а отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям провадження у справі як під час підготовчого судового засідання, так і під час розгляду справи по суті в загальному порядку, керуючись статтями 12, 49 КК (постанови Верховного Суду від 19 листопада 2019 року, справа № 345/2618/16-к, провадження № 51-1491км19; від 24 травня 2018 року, справа № 200/4664/14-к, провадження № 51-3302км18).
У даному випадку, суд першої інстанції закрив кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, що відповідно до кримінального процесуального закону у разі спливу строків давності, як уже вище зазначалося, є обов'язком суду.
При цьому, під час вирішення питання застосування положень ст. 49 КК України, позиція потерпілого не є вирішальною і не є перешкодою до виконання імперативних вимог процесуального закону (постанова Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №344/7812/16-к).
Таким чином, під час під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали колегією суддів не здобуто доказів, за яких апеляційні вимоги потерпілого підлягали б до задоволення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне, обґрунтоване та умотивоване рішення, підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим ухвалу суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2023 року, якою ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження - закрито, залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4